Цей текст – спроба фахового системного аналізу причин, мотивів та умов, в яких відбувається досудове розслідування кримінальних правопорушень взагалі й «резонансних», зокрема.
Видається, що для формату блогу має сенс створити «абетку термінів/понять», що найчастіше звучать у публікаціях, постах і коментарях на цю тему:
-
Досудове слідство – це діяльність спеціально уповноважених державних органів (НПУ, ДБРУ, НАБУ, БЕБУ, СБУ), спрямована на достовірне встановлення самого факту вчиненого кримінального правопорушення (злочину або проступку) та його учасників (підозрюваної й потерпілої особи); а також можливих свідків, мотивів й вини, причин та умов, методів і засобів протиправної діяльності особи/осіб. Ця діяльність здійснюється за безпосереднім процесуальним керівництвом Прокуратури.
-
Методи і засоби досудового розслідування – це передбачені законом активні процесуальні (слідчі та пошукові/розвідувальні) дії посадових і службових осіб відповідних органів досудового слідства, які спрямовані на виявлення та фіксацію комплексу всієї інформації, яка представляється в суді в якості майбутніх доказів вчинення або не вчинення кримінального правопорушення та осіб причетних або не причетних до такого факту життя людини і суспільства/держави.
-
Кримінальне правопорушення у переважній більшості випадків вчиняється зацікавленою особою в умовах неочевидності (прихованості) як для потерпілої особи, так й для переважної частини суспільства та органів держави. Винятками з такої «неочевидності» переважно є кримінальні правопорушення, що вчиняються у сферах економічних і політико-правових відносин та проти життя і здоров’я людини або тварини. Особи, які вчиняють кримінальні правопорушення у переважній більшості випадків намагаються усіма доступними ним методами і засобами приховати від суспільства і держави свої протиправні діяння, а також протидіяти органам досудового розслідування у розкритті (виявленні) як самого факту правопорушення та його наслідків, так і своєї причетності до його вчинення.
-
Досудове розслідування вчиненого кримінального правопорушення здійснюється як гласними (публічними) методами і засобами, так й негласними (таємними, щодо інтересів осіб, зацікавлених в їх не ефективному досудовому розслідуванні).
-
Вікопомна «криміналістична теорія і практика досудового розслідування» беззаперечно свідчить, що «витік (публічне розповсюдження)» усіх методів, засобів і проміжних результатів досудового розслідування до передачі всіх матеріалів до суду може мати два протилежні результати: а) в окремих випадках сприяти органам досудового слідства щодо отримання ними додаткової корисної доказової інформації; б) у більшості випадків заважати ефективному досудовому розслідуванню та, навіть, попереджати зацікавлених осіб щодо обсягу доказової інформації, якою володіють органи досудового розслідування.
-
«Витік» усіх методів, засобів і проміжних результатів досудового розслідування до передачі всіх матеріалів кримінального провадження до суду, як правило, відбувається з таких мотивів і причин: а) не дотримання органами досудового слідства конституційного припису «презумпції невинуватості особи» і припису КПК щодо «таємниці досудового слідства» з різною як позитивною, так і негативною мотивацією таких дій; б) з метою створення зацікавленими особами штучних перешкод у досудовому розслідуванні кримінального правопорушення та створення морально-психічного тиску на слідчих, підозрювану та/або потерпілу особу, свідків тощо; в) штучного розголосу матеріалів досудового слідства з мотиву задоволення «інформаційного суспільного інтересу» і підтримання ефекту «прозорості» діяльності органів досудового слідства, особливо – щодо топ-корупційних та інших «резонансних» кримінальних правопорушень.
-
Суб’єктами «витоку» матеріалів досудового розслідування у публічний простір можуть бути різні особи та установи: слідчі, детективи, прокурори, адвокати, журналісти-розслідувачі, громадські активісти, інші учасники кримінально-процесуальних відносин та зацікавлені особи.
-
Поняття «суспільний інтерес» щодо проміжних результатів досудового розслідування кримінальних правопорушень - це оціночне поняття сформоване практикою конкретних журналістських розслідувань і оцінок «лідерів громадської думки». Це поняття не має чітких та однозначних критеріїв/ознак свого визначення ні в теорії, ні в практиці як органів досудового слідства, так й у ЗМІ та «суспільній свідомості». Такий «інтерес» має різні прояви (ознаки і підстави) в залежності від зацікавленості окремих людей і спільнот (різного спрямування).
-
Поняття «резонансне кримінальне правопорушення» – це оціночне поняття, сформоване в основному на підставі кримінологічного аналізу стану правопорядку в окремих територіальних громадах і конкретних місцях проживання тих чи інших груп населення.
-
Сформулювати загальноприйнятні ознаки «суспільного інтересу» та «резонансного кримінального правопорушення» для населення всієї країни видається маловірогідним завданням для будь-якого дослідника чи інституцій!
Запропонований вище аналіз базових понять, що впливають або можуть впливати на ефективність досудового розслідування кримінальних правопорушень, а також багаторічний власний досвід та аналіз слідчої й судової практики у сфері антикримінальної юстиції дозволяє мені дійти такого висновку:
Не зважаючи на те, що всі зацікавлені особи, державні інституції та громадськість однозначно розуміючи мету, засоби і наслідки досудового розслідування кримінальних правопорушень часто-густо прагнуть всіляко підвищувати прозорість та публічну підзвітність діяльності органів досудового слідства своєму народу: свідомо або несвідомо, умисно або неумисно порушують законодавчі приписи і криміналістичні тактичні рекомендації щодо «презумпції невинуватості особи» і «таємниці досудового слідства», часом завдаючи непоправної шкоди усій державній системі протидії злочинності. На жаль, можна констатувати, що у надмірній «публічності і прозорості» діяльності органів досудового слідства найчастіше зацікавленими особами є конкретні особи та їх власні або корпоративні інтереси.
Ця проблема потребує свого подальшого глибокого і системного дослідження з метою напрацювання адекватно оптимальних методів та інструментів її розв’язання.
Читайте такожДБР розпочало досудове розслідування після публікації журналістів про випадки насильства в «Скелі»