У кожної людини є право знати, що відбувається з її персональними даними: навіщо їх збирають, як використовують, кому передають і скільки часу зберігають.
І головне — ви маєте право вимагати, щоб із вашими даними поводилися законно, безпечно та лише в межах визначеної мети.
Україна посилює захист персональних даних
У процесі євроінтеграції Україна оновлює законодавство у сфері захисту персональних даних. Важливим кроком стало ухвалення Верховною Радою України в першому читанні проєкту Закону України “Про захист персональних даних”.
Дуже важливо завершити роботу над законопроєктом і ухвалити його в цілому, що дозволить посилити гарантії права людини на приватність та запровадити сучасні механізми захисту персональних даних.
Як орган парламентського контролю у цій сфері, я активно долучаюся до відповідної реформи та адаптації українського законодавства до права Європейського Союзу.
З огляду на це, Офіс Омбудсмана також проводить інформаційно-просвітницьку кампанію, спрямовану на роз’яснення ключових положень чинного законодавства, а також очікуваних змін, пов’язаних з імплементацією положень GDPR.
«Зібрали та забули» — так це не працює!
Головна помилка багатьох — вважати, що обробка даних закінчується в той момент, коли ви заповнили анкету чи надали паспорт.
Насправді обробка — це весь життєвий цикл вашої інформації. Закон України “Про захист персональних даних” чітко визначає, що сюди входить абсолютно все:
-
реєстрація та накопичення даних;
-
їх зберігання, адаптування, зміна та поновлення;
-
використання та поширення;
-
знеособлення та, зрештою, повне знищення.
5 головних прав, про які повинен знати кожен і кожна
Права людини щодо власних персональних даних визначені статтею 8 Закону України “Про захист персональних даних”. Згідно з нею, ви маєте повне право:
-
Знати все про джерела та мету. Ви можете вимагати інформацію про те, де зберігаються ваші дані, з якою метою їх зібрали та кому саме їх передають.
-
Отримувати доступ. Ви маєте право дізнатися, чи обробляються ваші дані у конкретній системі, та отримати доступ до їхнього змісту у визначені законом строки.
-
Вимагати зміну або знищення. Якщо інформація про вас застаріла, є недостовірною або збирається незаконно — ви маєте право вимагати її коригування чи видалення.
-
Забирати дозволи та заперечувати. Ви можете відкликати свою згоду на обробку даних або подати заперечення.
-
Захищати свої права. Якщо ваші вимоги ігнорують, ви маєте законне право звертатися зі скаргою до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або одразу до суду.
Обов’язки володільця даних: що вам повинні гарантувати за законом
Володілець персональних даних (державний орган, банк чи інтернет-магазин) відповідає не лише за наявність законної підстави для їх обробки. Він має забезпечити реальну можливість людини скористатися своїми правами.
Зокрема, володілець зобов'язаний:
-
максимально прозоро інформувати про те, що і навіщо він збирає;
-
розглядати ваші запити щодо доступу до персональних даних та вмотивовані вимоги щодо їх виправлення;
-
виправляти, оновлювати або знищувати персональні дані у випадках, передбачених законом;
-
уникати надмірності: збирати лише той обсяг інформації, який дійсно необхідний для конкретної мети, а не “про запас”.
-
гарантувати безпеку: забезпечити надійний технічний та організаційний захист інформації від витоків, хакерських атак чи зловживань співробітників.
Моя порада: захист приватності найчастіше починається з простого письмового звернення до володільця даних. Більшість конфліктів та непорозумінь можна швидко вирішити без судів — через прямий діалог.
Статистика реагування: цифри, які говорять самі за себе
Контроль за дотриманням законодавства про захист персональних даних здійснюють Уповноважений Верховної Ради України з прав людини та суди.
Я, як Уповноважений, маю повноваження отримувати пропозиції, скарги та інші звернення фізичних і юридичних осіб з питань захисту персональних даних та приймати рішення за результатами їх розгляду.
Лише за неповний 2026 рік ми опрацювали в цьому напрямку 1 903 звернення, у яких порушувалося 3 211 питань, серед яких:
-
1 769 — щодо порушення права на приватність;
-
465 — щодо незаконної обробки персональних даних;
-
250 — щодо права на доступ до інформації про себе;
-
250 — щодо організації обробки персональних даних;
-
477 — щодо надання рекомендацій та роз'яснень законодавства про захист персональних даних.
Кому варто бути особливо обережними з персональними даними
Особливої обережності варто дотримуватися родинам військовополонених та зниклих безвісти. Неперевірені особи можуть під виглядом “допомоги” намагатися отримати чутливу інформацію про військовослужбовця та його близьких. Такі дані можуть бути використані для шахрайства, маніпуляцій, психологічного тиску або навіть передані ворогу.
Не менш важливо берегти персональні дані дітей. Поширення у відкритому доступі їхніх імен, фотографій, інформації про місце проживання, навчання чи інші особисті обставини може створити додаткові ризики для безпеки.
Особливо уважними до захисту своїх даних варто бути й внутрішньо переміщеним особам, які під час оформлення соціальних виплат, отримання гуманітарної допомоги, пошуку житла чи інших послуг змушені передавати документи та персональну інформацію. Цим можуть скористатися шахраї, які під виглядом благодійників або представників організацій намагаються отримати копії паспортів, банківські реквізити чи іншу чутливу інформацію. Водночас персональні дані ВПО можуть опинитися у відкритому доступі й через необережне висвітлення в медіа, публікаціях соціальних служб чи соцмережах — від імен та контактів до адрес, документів і відомостей про соціальні виплати.
Реальні кейси: як це працює на практиці?
Боротьба за доступ до інформації про себе. Чоловік звертався до медичного закладу із запитом про надання інформації щодо свого лікування, зокрема копій медичної документації. Однак у відповідь отримав відмову. Після мого втручання заявник отримав усі запитувані медичні документи, а його порушене право було повністю поновлено.
Зупинка витоку даних військовослужбовців. У мережу потрапили масиви даних наших Захисників та іноземних партнерів. Ми негайно залучили СБУ та Нацполіцію. Поширення зупинено, відкрито кримінальне провадження.
Анонімні Telegram-боти. Зловмисники зливали паспорти, ІПН та адреси українців. За моїм зверненням поліція розпочала досудове розслідування за ст. 182 КК України.
Знати свої права — означає мати контроль
Захист персональних даних починається з розуміння простого принципу: інформація про вас залишається частиною вашого приватного життя, навіть якщо ви передали її іншій людині, установі чи компанії.
Закликаю суспільство: не передавайте свої персональні дані неперевіреним чи підозрілим особам, не публікуйте документи та іншу чутливу інформацію у відкритому доступі й завжди перевіряйте, кому та з якою метою ви її надаєте.
Пам’ятайте: одного разу оприлюднена інформація може роками залишатися в мережі та використовуватися проти вас, ваших рідних і близьких. Захист персональних даних — це питання не лише приватності, а й особистої та національної безпеки.
А якщо самостійно захистити їх не вдається — звертайтеся до Офісу Омбудсмана на “гарячу лінію” 1678. Ми поруч, щоб відновити ваші права!
Читайте такожПерсональні дані під прицілом: право знати vs право на безпеку