У червні 2026 року у Берліні (ILA Berlin) та Парижі (Eurosatory 2026) відбулися дві провідні міжнародні збройові виставки- ярмарки. Про них не те, щоби не говорили в Україні, ні – експерти та фахівці неодноразово підкреслювали всю їх значимість для розвитку українського ОПК, а отже і для захисту нашої країни.
Питання дещо в іншому: чи усвідомила це влада та широкий загал українців?
Спочатку дозвольте коротко нагадати, що ж все таки відбулося на цих заходах і яке значення це має для обороноздатності країни.
NAUDI (Національна асоціація оборонної промисловості України) та компанія її учасник «Українська Бронетехніка» підписали угоди про стратегічне партнерство та співробітництво:
- з компанією MBDA, одним із провідних світових виробників ракетних систем і високоточного озброєння (бере участь у виробництві Patriot, Meteor, Taurus, Storm Shadow/SCALP та Enforcer). Першочерговими напрямками співпраці визначено розвиток оборонних спроможностей у сферах Deep Strike та протидії безпілотним літальним апаратам. До речі, угоду про стратегічне партнерство з MBDA також уклало відоме оборонне підприємство КБ «Луч» яке розробило крилату ракету «Нептун»;
- з чеською компанії AviaNera Technologies, що входить до складу одного з найбільших оборонно-промислових холдингів Центральної Європи CSG (Czechoslovak Group). Документ передбачає співпрацю у сфері постачання турбореактивних та турбогвинтових двигунів різних класів потужності для українських ракетних і безпілотних платформ.
Під час проведення цих заходів об'єднаний стенд NAUDI відвідав Верховний головнокомандувач Об'єднаних Збройних Сил Румунії при штабі НАТО в Європі, генерал-майор Адріан Чолпонеа. Голова NAUDI Сергій Пашинський та виконавчий директор Сергій Гончаров також провели змістовну зустріч із представниками японської організації SBDJ, а також делегацією Сухопутних сил самооборони Японії на чолі з генерал-лейтенантом Кайда Шігео.
Такі договори та такі зустрічі готуються не один день, і не один місяць. Вони відбулися не лише завдяки зусиллям власне менеджменту асоціації та компаній її учасників. Насамперед, такі прориви стають можливими завдяки наполегливій роботі інженерів та працівників оборонних підприємств, тій продукції, яка на них виробляється і яка довела свою ефективність у реальних бойових умовах.
Сьогодні ми можемо чітко констатувати – підприємства українського ОПК визнані на світовому ринку озброєнь як надійні стратегічні партнери, які можуть виробляти сучасну зброю. Україна перетворюється на високотехнологічний європейський центр, де досвід використання зброї на фронті поєднується із досвідом її виробництва та його масштабування.
Але не все так райдужно і гарно, як здається на перший погляд.
На тій же виставці Eurosatory у Парижі французькі збройні сили підписали контракт на дрон-перехоплювач BLAZE із виробником, латвійською компанією Origin Robotics, у партнерстві з французьким інтегратором DSV.
Підкреслю, підписали угоду на виробництво латвійських, а не українських дронів, які застосовуються під час бойових дій. Чому?
Ринок зброї та військової техніки є досить закритим та високо конкурентним.
Політичні союзники можуть посміхатися один одному, одночасно жорстко, іноді на грані фолу, конкуруючи за укладання вигідних контрактів.
Часто підприємства українського ОПК програють на зовнішніх ринках тому, що діяльність наших збройових компаній максимально забюрократизована.
Скільки місяців (вже, напевне років) експерти наголошують: надлишок вітчизняного виробництва зброї, який не може законтрактувати українська держава внаслідок обмежених коштів, треба продавати закордон. Але спецдозволи на експорт озброєння та військової техніки видаються вкрай обмежено, часто з огляду на політичну логіку – цій компанії ми дозвіл дамо, бо вона близька до влади, а оцій – ні.
Це призводить, до того, що підприємства вітчизняного ОПК стагнують, не можуть вкладати гроші в перспективні розробки та виявляються неконкурентоздатними на міжнародних ринках.
Влада неодноразово заявляла про те, що вона цю проблему вирішить. Що українські збройні компанії отримають можливість експортувати надлишки своєї продукції. Але віз і нині там.
Хто у кінцевому випадку програє зрозуміло, напевне всім – насамперед, вітчизняний ОПК, Україна та її громадяни.
Читайте такожХто і для чого інвестує в український Defense Tech. Інтерв’ю з Ігорем Федірком, виконавчим директором Української Ради зброярів