Це вже не перша спроба «зелених» придумати такий закон про столицю, щоб на цю столицю Банкова мала більший вплив. Попередні тексти були набором дилетантських, далеких від правотворчості фраз, ну а нині видно, що за справу взялися люди з належною підготовкою.
Текст офіційно ще не було опубліковано, але в руки автора цих рядків попав чорновик, котрий можна вважати вже більш-менш остаточним баченням, як Слуги збираються облаштувати Київ.
Новий законопроект, на жаль, готується без широкого висвітлення його положень перед киянами. Попередні обговорення мали місце півтора роки тому, і з тих пір про закон про столицю не згадували, аж до нинішнього моменту, коли почали роботу над законопроектом фактично з нуля.
Отже, за великим рахунком, законопроект пропонує дві великі і фундаментальні новації для управління містом – це запровадження районів і розділення посад голови КМДА та міського голови.
Районування «згори»
Автори законопроекту хочуть, щоб специфіку районування Києва визначав аж сам парламент України – саме він має ввести положення про обов’язковість наявності у Києві районів.
Думаєте, киянам дадуть можливість визначити самим перелік та межі районів у своєму місті? Ні, тут без Кабміну, на думку законотворців, не обійтися. Це має робити уряд країни з врахуванням пропозицій відповідних районних у місті Києві рад та результатів громадського обговорення.
Може, Києву дозволять хоча б самостійно розподіляти свій бюджет між містом в цілому і окремими районами? Ні, і тут зась, цим, на думку авторів законопроекту, слід займатися парламенту через відповідні зміни до Бюджетного кодексу.
Перефразовуючи класика, якої децентралізації вам не вистачає?
Містобуди – в маси!
Найбільш солодким для забудовників нововведенням буде контроль за видачею містобудівних умов і обмежень на рівні районів. Всі інші корупційні можливості – типу парковок, облаштування зелених зон тощо – бліднуть перед містобудами.
Нині їх видає на рівні міста департамент містобудування і архітектури, з яким в міру сил бореться нечисленна київська громадськість.
Тепер Слуги пропонують зробити приблизно 10 таких департаментів по районах, кожен з яких буде формувати кожна з районних рад – можна прогнозувати, з урахуванням усієї щедрості забудовників, котрі готові забезпечити ці органи своїми фахівцями.
Кожна велика будівельна корпорація зможе собі прикупити район чи два в столиці.
Боротьба з такою багатоголовою і мало відповідальною в політичному сенсі гідрою для активістів стане ще більш веселою.
Голова і його КМДА
Законопроект визначає, що державними програмами, державними підприємствами буде керувати Київська міська державна адміністрація.
Голова її, крім усього, буде головним по комунікаціям з інститутами центральної влади по їх питаннях, що стосуються Києва – це загальнодержавні заходи, розміщення посольств, це рішення уряду щодо столиці тощо.
Особливо цікавим є прописане у проекті «забезпечення законності в діяльності Київської міської та районних у місті Києві рад, їх виконавчих органів» як особливе повноваження КМДА.
Це можна трактувати по-різному. Можна – абстрактно, забезпечення виконання Конституції та законів України, рішень Конституційного Суду України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади на рівні Києва.
А можна цілком конкретно – через застосування статті 144 Конституції щодо права зупиняти рішення мера або Київради з одночасним зверненням до суду.
Але для такого конкретного розуміння слід чітко визначити порядок таких дій.
А також пояснити, чому в Києві буде особа, котра боротиметься з беззаконнями органів місцевого самоврядування, а в усіх інших громадяни будуть залишені один на один зі свавіллям забудовницької чи іншої мафій.
Вся влада – районам!
По тому, як накачують повноваженнями райони, як оснащують парламент і уряд інструментами по їх контролю і забезпеченню ресурсами, очевидно, що саме райони команда Зеленського бачить як нову владу у столиці, і саме вони стануть мережею для реального управління містом.
А якщо ще складний і заплутаний процес трансформації, записаний у величезних перехідних положеннях законопроекту, дасть у потрібний момент збій і зависне, то фактична влада на рівні районів може опинитися у тих же добрих старих держадміністрацій – тобто у президентської вертикалі.
На що, я підозрюю, якщо не розрахунок, то принаймні, надія реальних авторів цього законопроекту.