Народ, як і згадані індивідууми, бажали б судового або позасудового покарання того численного сонму корупціонерів, котрих розплодила попередня влада.
Саме цим бажанням була породжена цифра в 70% голосів за телевізійний образ справедливого і аскетичного президента, котрий не піде на жоден компроміс сильними світу цього, глитаями та корупціонерами, і готовий особисто взяти в руки зброю, щоб захистити Справедливість.
Отож, в сюжетній лінії вже нинішнього сезону серіалу «Слуги народу» виникає інтрига: чи дійсно збирається президент Зеленський саджати екс-президента Порошенка? Чи всерйоз переслідує Петра Олексійовича підконтрольні нинішній владі державне бюро розслідувань? Що значать і яку мету переслідують усі це дії навколо Гонтарєвої?
Чи дійсно буде створено прецедент, коли нова влада покарала стару?
Коли врешті це станеться вперше? Вперше в українській історії, вперше за всі ці 15 років, поки народ цього гаряче бажає?
На жаль, поки що відповідь є «категоричною ні».
Те, що зараз відбувається, нагадує що завгодно, але не встановлення справедливості і переслідування винних по закону.
У тих, хто хоч щось розуміється у слідстві, викликає величезний подив той факт, що на допити ходить лише Порошенко. Але вже очевидно що країну грабував не Петро Олексійович особисто. Будь-які оборудки навіть на свою вигоду, якщо він здійснював, то у активному співробітництві з Ахметовим, на певному етапі – з Коломойським, та іншими нині фаворитами влади. Не кажучи вже про його вірних підручних на кшталт Свинарчука-Гладковського чи Кононенка.
І очевидно, що слід ретельно «видоїти» на предмет свідчень усі нижні ланки піраміди – від рядових виконавців і до верхів-олігархів. Але нині ми чуємо про лише одне прізвище – Порошенко.
До речі, аналогічну «помилку» допустила і попередня влада. За генпрокурора Луценка коли Януковича почали судити, виділивши лише один невеличкий епізод з його бурхливої біографії. При цьому цей судовий вирок аж ніяк не дасть змогу проілюстрували винність чи невинність інших численних подільників президента-утікача. Корупційні злочини оточення Януковича залишилися без кари. Схоже на те, що так само станеться і з оточенням Порошенка.
Характерно що в тіні, поза цими яскравими сценами з допитами попереднього глави держави, залишаються такі центральні прізвища, як Гладковський (до речі, де він зараз?), Грановський і Кононенко (як кажуть, безперешкодно виїхали за кордон).
Де виклики на допит і подання у міжнародний розшук?
Аналогічно дивною ситуація виглядає з переслідуванням Гонтарєвої. Перших наближених її співробітників ніхто схоже не збирається як слід допитувати. Зокрема, Рожкову, чиї записи про корупційні домовленості з окремими учасниками ринку давно вже обійшли інтернет.
Я готовий допомогти слідству, оскільки був свідком їх спільних разом з Гонтарєвою походів до Порошенка на наради – очевидно, якщо вони робили те, у чому звинувачують Гонтарєву, то робили удвох.
Також слід пам'ятати про Смолія, Рашкована та іншу гвардію, котра ймовірно, відповідальна за велику кількість протиправних рішень щодо банківської системи. І оскільки саме на чолі цієї команди знаходились Гонтарєва логічно було спочатку або хоча б паралельно допитувати усіх членів її групи.
Натомість ми бачимо якийсь кримінальний цирк навколо майна Гонтарєвої та її родичів. Знаючи психологічні особливості екс-банкірші, я сумніваюся, що це влаштовує вона особисто. Знаючи психологічні особливості певних її опонентів я впевнений, що це їхній почерк.
В будь-якому разі ці дії не мають нічого спільного з тим щоб добитися в кримінальному порядку покарання тих хто відповідальний за колосальну корупцію в банківській сфері. Це навіть не схоже на намагання залякати Гонтарєвої з метою дати свідчення на Порошенка. Це скоріше нагадує урок для нинішніх керівників Приватбанку і причетних представників держави котрі опікуються судовим процесом по цій фінустанові в закордонних судах.
Подібні розбірки між різними кримінальними кланами зазвичай завершуються договорняками. Корупція від цього не зменшується.
Корупцію долає створення прецедентів покарання за неї – але тут відбувається що завгодно, а не творення таких прецедентів.