ГлавнаяБлогиБлог Георгия Туки

Вікно Овертона відкрите - процес пішов

Думаю, тексту буде немало - проблема надважлива. Тому, або набирайтесь терпіння, або - біжіть далі.

Мова піде про "зустріч активістів в ОП". Але для того, аби надати аналіз того, що відбулось, вимушений зробити певний вступ. Почну з "вікна Овертона".

Джозеф Овертон запровадив концепцію існування рамок допустимого спектру думок в публічній площині з точки зору моралі. Тобто, якісь публічні висловлювання, з точки зору моралі, є припустимим, інші - ні.

Наприклад, в Європі обговорення питання сексуальних стосунків є припустимим, на Сході - ні. Виходячи з того, що суспільна думка має властивість змінюватись, відповідно, змінюється і т.з. "розмір вікна Овертона". Наприклад, загазльновідомою є фраза депутатки від КПРС на початку 90-х: "В СССР секса нет!".

Розвиваючи тезу Джозефа Овертона, Джошуа Тревіньо розвив ідею вікна дискурсу, запровадивши шкалу межі вікна дискурсу (еволюції, перетворення):

  • неймовірне
  • радикальне
  • прийнятне
  • розумне
  • стандартне
  • діюча норма.

Тобто, в цих межах може мігрувати ймовірна теза дискурсу: від "неймовірної" до "діючої норми".

Фахівці миттєво взяли на озброєння цю тезу, зрозумівши, що, впливаючи на суспільну думку, можна "відкривати" чи "закривати" "вікно Овертона", можна змінювати межі його "відкриття". Від повної заборони наркотиків до вільного вжитку або до легалізації лише канабісу, або - лише медичного канабісу...

Тепер - про зустріч в ОП.

Переважну більшість тих, хто був запрошений, я знаю особисто. Знаю і поважаю. Тому, перш, ніж писати цей текст, я прочитав їхні враження від цієї події. Я зверув увагу на те, що, переважна більшість гостей висловилась про наслідки негативно. Але вони підкреслювали не сутність промов ЗЕпропагандистів, а глузували з ... форми: про "одного з найвеличніших лідерів світу".

Попри те мої друзі пропустили головне: їм продемонстрували наочно "відкриття вікна Овертона"!

Ось, як це прокоментував у себе на ФБ радник Президента Андрій Єрмак: "Формула - це не закон. Це база, яка ляже в основу законопроекту..."

Про що саме йде мова? Про який законопроект?

Нагадаю: в "формулі Штайнмаєра", яку мали обговорювати в ОП, йдеться про проведення місцевих виборів на окупованій території. До вчорашнього дня це вважалось нереальним, адже законом це не передбачено! Жодним! Ніякими міжнародними нормами чи стандартами.

До вчоршнього дня!

Бо саме вчора, в унісон з Шуфричем, влада запропонувала - змінити закон в такий спосіб, аби вибори під контролем терористів стали законними. Відтепер теза "проведення виборів під контролем незаконних збройних формувань є незаконним" змінена на тезу "треба знайти шлях зміни закону, аби такі вибори відбулись в законний спосіб".

Від вчорашнього дня межа вікна Овертона значно розширилась від "неприпустимого" до "прийнятного".

Звісно, зараз почнуть впарювати ідеї про можливі обмеження (роззброєня бойовиків, спостерігачі, контроль ОБСЄ...), але відбулось головне - сама ідея проведення "виборів" на окупованій частині Донбасу вже не сприймається як "неприйнятна". В подальшому, весь дискурс буде тривати не в контексті "неможливо", а в контексті "як це зробити".

Показовим є ділог, який відбувся між Єрмаком та Макаруком. Єрмак зазначив, що ЗЕкоманда виступає "за вільні вибри" і проти присутності "будь-яких" збройних сил. На уточнююче запитання Макарука "і українських теж?" відповідь була - "так". Така собі "демілітарізована зона". Хто її контролюватиме, хто забезпечуватиме порядок, куди подінуться мсцеві "народные милиционеры"?

Дискурс вже змінено!

За технологією, найближчим часом мають розпочатись палкі дискусії про "розмір урни для голосування" та "колір бюлетенів" - адже це так важливо. Підключаться фахівці з обговоренням розмірів виборчих дільниць, кількістю міжнародних спостерігачів та "реєстру виборців"...

Фото: EPA/UPG

На фоні палких прибічників "независимости народа Донбасса" дискусії фахівців з розміру урни та міжнародного гуманітарного права будуть виглядати цілком пристойними і... прийнятними!

Вітаю, процес пішов.

Про розвиток цього напрямку свідчить і дещо інше, що, на перший погляд, зовсім не пов'язане з цим питанням.

Чи звернули ви увагу на те, що спочатку ватажок "луганського народу" Пасічник, а за ним і ватажок "донецького народу" Пушилін заявили: "наша кінцева мета - інтеграція в Росію в якості федерального округу"? Не звернули? А, дарма.

Свого часу, коли злетів у повітря Захарченко і відбувся заколот проти Плотницького, я зазначав: відбувається заміна "польових командирів" на "білі комірці", дискусія і зустрічі з якими будуть більш прийнятними (немає крові на руках).

Згідо з технологією маніпуляції, суспільству необхідно надати дві контр-тези. Одна - категорично неприйнятна (інтеграція в Росію), інша - "нормальна" ("добре, ми згодні повернутись в Україну, але..."). Наприклад, варто посадити в аудиторії людину, яка буде палко відстоювати легалізацію всіх видів нароктиків в дитячих закладах, і на фоні такої людини прибічник легалізації винятково канабісу буде виглядати абсолютно пристойною людиною з прийнятними поглядами!

Таким чином, нас почали готувати до появи нових "обраних" ватажків "донбассиких народов". Ці "нові обличчя" не будуть кричати про "новий федеральний округ Росії". Вони будуть виступати ЗА інтеграцію до складу України, АЛЕ за певних умов (автономія, федералізація, власна міліція і тд). На фоні перших "інтеграторів в Росію", "нові обличчя" суспільством будуть вже сприйматись як "розумне".

Між іншим, точнісінько так само своїми інфантильними заявами про "просто перестать стрелять", про "договоримся по-средине"... наш президент відкрив те саме "вікно можливостей" для наших зовнішніх партнерів, які мріють не про "повернення суверенітету України", а про відновлення бізнесових стосунків з Росією.

Георгий Тука Георгий Тука , Замминистра по вопросам временно оккупированных территорий
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter