ГлавнаяБлогиБлог Олександра Федоренка

Новий закон про столицю: зі «смотрящими» та без самоврядування

Днями у Верховній Раді депутатами від «Слуги народу» були презентовані зміни до Закону «Про столицю України - місто-герой Київ».

Перше, що впадає в око - він виявився мінімально відредагованим законопроєктом 2189а від 30.06.2014 року. А от помічені відмінності все ж не сприятимуть відновленню місцевого самоврядування в Києві, прикриваючись якими, сьогодні нинішня влада намагається «проштовхнути». Якщо б мова йшла про дві дисертації, а не законопроєкти, то варіант від «Слуги народу» однозначно був би визнаний плагіатом.

Тепер про певні новації, які пропонуються киянам в зазначеному законопроєкті.

Про міського голову та голову КМДА

Насамперед передбачається розділення посад мера і голови КМДА. Київську міську державну адміністрацію згідно з законопроектом очолює голова, який призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України, а мера обирають кияни за двотуровою системою. До цього, що було підтверджено рішенням Конституційного Суду України, Головою КМДА автоматично призначався Київський міський голова.

Фото: ru.golos.ua

По-друге. До компетенції Київської міської державної адміністрації депутати хочуть віднести, зокрема, здійснення контролю за додержанням посадовими особами та органами місцевого самоврядування міста Києва Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів України.

Для цього законопроектом запроваджується порядок перевірки та опротестування головою Київської міської державної адміністрації актів місцевого самоврядування.

Голова КМДА наділяється правом прийняти рішення про зупинення дії акту місцевого самоврядування шляхом висловлення протесту (опротестування) у письмовій формі з одночасним зверненням до суду.

Найцікавіше, що зупинення дії акта посадової особи чи органу місцевого самоврядування має наслідком одночасне зупинення будь-яких дій, спрямованих на державну реєстрацію такого акту, а також його реалізацію, впровадження, виконання або здійснення будь-яких, визначених цим актом, повноважень.

Тобто, голова КМДА має необмежені можливості щодо зупинення будь-яких рішень, прийнятих тією ж Київрадою не тільки з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України, а з мотивів невідповідності публічним інтересам територіальної громади, які він може трактувати на свій розсуд, оскільки закон не дає визначення цьому поняттю.

По-третє. Законопроектом передбачено, що Голова КМДА має право звернутись до відповідного органу чи посадової особи місцевого самоврядування з вимогою щодо негайного усунення таких недоліків. Після цього такий орган чи посадова особа мають максимум місяць на усунення таких недоліків. На цей час строки на оскарження Головою КМДА дій відповідного органу чи посадової особи зупиняються.

Отже, якщо розглянути гіпотетичну ситуацію щодо оскарження Головою КМДА, наприклад рішення Київської міської Ради нормативного характеру, то Голова може зупинити будь-яке таке рішення більше ніж на півроку і більше

Таким чином голова КМДА перетворюється на справжнього «смотрящего», без схвалення якого ухвалення будь-яких рішень посадовими особами або органами місцевого самоврядування стає неможливим.

Про місцеве самоврядування

Йдемо далі, згідно з законопроектом відновлюються районні ради і робиться спроба розмежувати повноваження між ними та Київрадою, що відповідно до пояснювальної записки, оголошується майже найголовнішою метою ухвалення цього закону. Але якщо подивитися на той перелік питань, які будуть вирішувати райради, то можна однозначно сказати, що переважна більшість з них відноситься законом «Про місцеве самоврядування в Україні» до повноважень виконавчих органів рад, а не безпосередньо районних рад. Крім того, в законопроекті зазначено, що райради ухвалюють акти тільки індивідуального характеру, що взагалі унеможливлює виконання покладених на них повноважень. Тобто райрада не зможе затверджувати бюджет району, його програму соціально-економічному розвитку і взагалі приймати будь-які акти нормативного характеру.

Щодо повноважень виконавчих органів районних рад, то їх перелік в законопроекті взагалі відсутній. І на довершення, в розділі 13 Прикінцевих положень передбачили повернення Києву районних рад лише після прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України, а не 8 грудня цього року. Коли це відбудеться - невідомо.

Ще однією знаковою «новацією» цього законопроекту є введення посади голови виконавчого комітету районних рад, що прямо протирічить закону «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до якого саме голова районної у місті ради очолює виконавчий комітет ради. Це нововведення призведе до збільшення кількості чиновників та відповідно витрат на їх утримання. І звичайно це призведе до з’ясування хто головніший в районі - голова ради чи голова виконавчого комітету, що негативно позначиться на їх роботі. Така ситуація вже була в Києві в 90-х роках, коли голови райрад вели постійну боротьбу з представниками Президента, які очолювали виконавчий орган райрад.

Висновки можна зробити такі

Запропонований законопроєкт остаточно знищить місцеве самоврядування в місті Києві, ми отримаємо нового «смотрящого» голову КМДА, який ні за що не відповідає, але без його відома жодне питання вирішуватися в Києві не буде. Цим влада закладає для себе певну страховку на випадок, якщо потрібна людина не буде обрана Київським міським головою.

До його написання юристи або експерти-практики не залучалися, він суттєво протирічить Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Відновлювати дієві районні ради влада не збирається, вибори до них 8 грудня проводитися не будуть, а відкладаються на невизначений термін. Перелік повноважень райрад неможливо застосувати на практиці, а перелік повноважень виконавчих органів райрад взагалі відсутній в законопроекті.

Головна мета цього законопроекту - провести дострокові вибори як мера, так і Київради. При цьому не наводиться жодних підстав, визначених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" щодо проведення таких дострокових виборів.

Але є і позитивні моменти - це скорочення кількості депутатів з 120 до 84 депутатів. На цьому позитив закінчується.

Наостанок даю пораду авторам законопроекту – залучіть нормальних фахівців для повернення цього законопроекту у правове поле.

Олександр Федоренко Олександр Федоренко , Громадський та політичний діяч
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter