У 2015 році був прийнятий надважливий закон про добровільне об'єднання громад, який дав старт новим процесам реформи. За останні кілька років, помітно, що громади які прийняли рішення про об'єднання мають значні ресурси для розвитку і можливості для змін.
Громади почали самостійно утримувати дитячі садки, школи, заклади освіти та медицини, з'явилися кошти на розбудову інфраструктури. Навіть невеликі міста та села відчули зміни на краще, адже в них з’явилися нові дороги, спортивні та дитячі майданчики, а школи та садочки нарешті отримали кошти для капітальних ремонтів та сучасного оснащення.
У нас залишилося менше року, щоб повністю завершити реформу децентралізації. 2020 рік має стати фінішем реформи, а люди відчути позитивні зміни у своїх громадах.
До кінця 2019 року ми маємо сформувати перспективні плани, стратегії розвитку регіонів і створити умови для об’єднання і приєднання громад.
Нещодавно було внесено зміни до Перспективного плану Полтавської області, де передбачено створення Великобудищанської об’єднаної територіальної громади на Гадяччині. Питання створення цієї громади розтяглося довше, ніж на чотири роки. Ще в далекому 2015-му головні активісти «рвали на собі сорочки» і кричали: «ні — об’єднанню!». Хоча для мене й досі така позиція залишається не зрозумілою. Я переконаний, за ОТГ — майбутнє країни.
Впевнений, що реформа децентралізації — одна з найкращих реформ в Україні. Вона несе в собі відповідальність, перспективи, ресурси та повноваження для громади.