ГоловнаБлогиБлог Дмитра Лубінця

Захист культурних прав в умовах війни: недоліки та способи розв’язання

Культурні права забезпечують духовні потреби людини та її участь у житті суспільства. Це особливо актуально під час збройної агресії РФ проти України, яка систематично намагається знищити українську культуру і пам’ятки культурної спадщини. Станом на липень 2024 року, через російську агресію пошкоджено 1096 об’єктів культурної спадщини.

Фото: МКІП

Ми здійснили моніторинг додержання культурних прав, в результаті чого виявив кілька питань, які потребують врегулювання.

1. Ратифікація та імплементація Конвенції Ради Європи про правопорушення, пов’язані з культурними цінностями.

Нещодавно ПАРЄ проголосувала за резолюцію «Протидія стиранню культурної ідентичності під час війни та миру». Вона містить безпрецедентні положення щодо підтримки української культури та збереження ідентичності. Зокрема, резолюція має заклики до держав-членів Ради Європи ратифікувати конвенції Ради Європи про захист культурної спадщини.

З огляду на це вважаю, що ратифікація цієї Конвенції дозволить Україні ефективніше протидіяти посяганням на культурну спадщину. Відповідні рекомендації я надіслав до Мін’юсту України. Там проінформували, що спільно з іншими органами влади вже розроблені необхідні акти, які подані на розгляд Президента.

2. Доповнення Національної стратегії у сфері прав людини напрямком забезпечення культурних прав і свобод.

У Національній стратегії бракує напрямку щодо вдосконалення діяльності держави в забезпеченні культурних прав і свобод. За моєї ініціативи проєкт Указу Президента України «Про внесення змін до Указу Президента України від 24 березня 2021 року № 119» доповнений окремим параграфом про забезпечення права на творче самовираження та доступу до культурних благ. Наразі проєкт Указу поданий на розгляд Президента.

3. Цифровізація інфраструктури музеїв.

З близько 12 мільйонів одиниць державної частини Музейного фонду України лише 10% експонатів оцифровані. Причину вбачаю у відсутності нормативно-правової бази, що унормовує цей процес. Музеї з власної ініціативи здійснюють оцифрування своїх колекцій. Я надав рекомендації Міністерству культури та інформаційної політики України щодо врегулювання цього питання на законодавчому рівні.

4. Створення реєстру викрадених культурних цінностей під час війни.

Обов’язковий облік культурних цінностей важливий для відновлення прав власності України у випадку їх незаконного присвоєння, зокрема під час воєнних дій. Відповідні рекомендації надіслав до Мінкульту. Там зазначили, що для формування відомостей про викрадені / втрачені культурні цінності необхідно створити електронну базу даних. Це питання залишається на моєму контролі.

Окрема проблема – це збереження історичних пам’яток. Окупувавши Крим, РФ розпочала масштабну операцію зі знищення культурної спадщини України. Росіяни повністю знищили автентичну пам’ятку світового значення Херсонес Таврійський. ЮНЕСКО визначає, що держава, яка навмисно руйнує культурну спадщину, несе відповідальність згідно з міжнародним правом. Я надіслав лист Гендиректорці ООН з питань освіти, науки і культури Одрі Азулай щодо швидких і ефективних дій у відповідь на цей злочин.

Маю сподівання, що Мінкульт та Уряд врахують виявлені недоліки під час формування та реалізації державної політики у сфері культури. Захист культурних прав під час війни — це важливий крок для збереження нашої національної ідентичності.

Дмитро Лубінець Дмитро Лубінець , Уповноважений Верховної Ради України з прав людини
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram