Рівень безробіття у рф зросте вдвічі до 8-9% працездатного населення. Однак вже з 2024 р. МВФ очікує повернення рівня безробіття до прийнятних 6%.
Інфляція прискориться втричі (з 8% у 2021 р. до 24% у 2022 р. і 12% в 2023 р.). Однак, в 2024 р. МВФ очікує значне зниження інфляції до 6%, а з 2025 р. – її стійке перебування в межах цілі – 4% на рік.
Дефіцит державного бюджету в найближчі 3 роки зберігатиметься на рівні близько 5% ВВП, тоді як в попередні 5 років бюджет був переважно профіцитним. Надалі очікується його зниження до 2% ВВП
Зовнішня торгівля рф зазнає кардинальних змін: експорт товарів фізично скоротиться на 20%, а імпорт – на 25%. Внаслідок того, що імпорт скоротиться більше, ніж експорт - поточний рахунок платіжного балансу залишатиметься позитивним і в перспективі наступних 4-х років триматиметься на рекордних рівнях 5-10% ВВП. Це підтримуватиме фінансову систему рф: МВФ не очікує суттєвої девальвації рубля – в середньому на 10% щорічно.
На думку МВФ, санкції на російську економіку вестимуть до розриву її фінансових і торгівельних зв’язків із зовнішнім світом, що підриватиме продуктивність російської економіки та матиме довгострокові негативні наслідки для інвестиційного клімату, довіри інвесторів та кредитного процесу. Вихід іноземних інвесторів з російського ринку найбільшою мірою загальмує такі галузі як авіація, сільське господарство, розробка програмного забезпечення, фінанси. Репутаційні ризики можуть призвести до того, що західні фірми будуть уникати комерційних угод з російськими контрагентами навіть в секторах, яких не торкнулися санкції. Державні витрати лише частково зможуть компенсувати кардинальне скорочення приватних інвестицій та споживання. Однак, слід визнати що економічні ефекти від втрати зовнішніх інвестицій та технологій – це довготривалий процес.
Базовий прогноз МВФ складався з припущення, що санкції, накладені на російську економіку до 31 березня, не будуть розширюватися і ембарго на енергоносії – не буде запроваджено.
Якщо в економіці рф ситуація поступово погіршується, то фінансова сфера рф, схоже, уже адаптувалася до функціонування в умовах санкцій:
- Валютні обмеження та постійні валютні надходження від експорту енергоносіїв дозволили повернути обмінний курс рубля до довоєнного рівня (82 руб. зв 1 дол. США станом на 20.04.2022).
- Ринок внутрішніх державних облігацій рф повністю відновився. Середньозважена дохідність облігацій федерального займу рф (ОФЗ) 20.04.2022 знизилась до 10,35% річних, що відповідає довоєнному рівню. Попит на ОФЗ формується внутрішніми інвесторами без підтримки центрального банку рф, який востаннє купував ОФЗ на вторинному ринку ще 22.03.2022.
- Ринок внутрішніх корпоративних облігацій рф також поступово відновлюється: станом на 20.04.2022 вже відіграно 2/3 падіння, яке відбулося під час війни (середньозважена дохідність – 14% річних). Окремі державні російські компанії (наприклад «ростєлєком») здійснюють нові розміщення внутрішніх облігацій по ціні близькій до номіналу в умовах кількаразового перевищення попиту над пропозицією.
- Уряд рф, а також окремі квазі-урядові структури рф (такі як Євразійський банк розвитку) проводять дострокові викупи (погашення) своїх євробондів, які суттєво упали в ціні. На фоні збереження валютної виручки дані ініціативи створюють сприятливі умови для ліквідності державних та корпоративних фінансів рф.
- Експорт рф скорочується, однак імпорт рф скорочується сильніше. За оцінками МВФ, у 2022 р. Росія отримає рекордне за всю її економічну історію сальдо поточного рахунку платіжного балансу – 227 млрд. дол. США або 12,5% ВВП (в середньому за останні 5 років було 75 млрд.дол.). Таке значення перевищує очікуваний у 2022 р. рівень поточного рахунку для Саудівської Аравії (203 млрд.дол.) та Китаю (213 млрд.длол.), і лише незначно поступається Німеччині (250 млрд.дол.).
- Ключову ставку центрального банку було знижено з 20% річних до 17% річних і на найближчому засіданні Ради директорів ЦБР (29.04.2022) очікується її зниження до 15% річних. Це пом’якшить монетарні умови для бізнесу рф.
Якщо санкції на рф не буде посилено, її економіка може навіть виграти від подальшої ескалації конфлікту та розширення театру воєнних дій:
- Втрата можливостей України вести сільськогосподарську діяльність на територіях бойових дій та блокування росією морських шляхів експорту України загострить проблему постачання продовольства на світові товарні ринки. Росія зможе отримувати додаткові доходи від власного експорту зернових.
- Загострення проблеми голоду в африканських країнах та країнах Близького Сходу може посилити ризики виникнення нових воєнних конфліктів в цих регіонах, що додатково підвищуватиме ціни на продовольство і енергоносії та відволікатиме увагу США і інших країн-партнерів України. Росія зможе додатково наростити валютну виручку за рахунок товарних позицій енергоносіїв та зернових культур.
Тому і Україна, і весь цивілізований світ потребують термінового посилення санкційного тиску на рф. Якщо фінансові умови для росії не зміняться, вона зберігатиме можливість фінансувати свої загарбницькі війни. Захід зробив перший крок, запровадивши блокування валютних резервів рф, однак цей удар не був критичним для ліквідності фінансової системи росії та її державного бюджету.
Можливим напрямами посилення санкцій на рф можуть бути:
- Запровадження ембарго або спеціального порядку імпорту російської нафти з боку країн-партнерів. Спеціальний порядок викупу російської нафти може передбачати створення картелю країн-покупців нафти (із залученням Індії та КНР), який буде викуповувати російську нафту за єдиною санкційною ціною (40-50 доларів за барель).
- Зміна моделі газового ринку ЄС, повернення до формульного перегляду ціни газу, усунення можливостей рф спекулювати на ціні газу на спотовому ринку та шантажувати Європу. Дефіцит газу має усуватись за рахунок європейського резерву, в т.ч. і газосховищ на території України.
Крім посилення санкцій, варто вживати проактивних дій для забезпечення контролю України над арештованими та замороженими активами ЦБ рф та чиновників і олігархів рф. Уряду України потрібно домагатися пришвидшення накладення арешту на активи рф з боку Гаазького суду.
Санкції повинні бути оперативними, жорсткими і орієнтованими на подолання супротиву путінського режиму протягом 1-2 місяців, а не років.