Ключова причина зниження норми заощаджень економіки – критична ситуація з заощадженнями населення, які в минулому році взагалі припинили приріст, скоротившись за підсумками року на 82 млрд. гривень. що становить 1,5% ВВП.
Тяжкі економічні умови, посилені ковід-кризою та зростанням тарифів житлово-комунальних послуг, змушували населення витрачати накопичені заощадження на підтримку власної життєдіяльності та здійснення необхідних витрат. Поточні грошові доходи населення все меншою мірою забезпечували покриття споживчих витрат. В 2021 р. частка доходів населення у вигляді заробітної плати, отриманої на території України, знизилась до 32% ВВП (нижчою в історії України частка зарплати була лише в 2015-2016 рр., в ЄС-27 частка зарплати стабільно тримається на рівні 38-39% ВВП).
В 2021 р. 92% грошових доходів населення спрямовувалось на потреби споживання, в структурі якого 70% становили товари та послуги першої необхідності (продовольчі товари, оплата комунальних послуг, медицина). За оцінками МВФ купівельна спроможність українців в 2021 р. була найнижчою в Європі.
Бюджетна сфера
За оперативними даними Міністерства фінансів виконання загального фонду державного бюджету за доходами у березні 2022 року становило 103,4 млрд. гривень (92,9% до плану). В умовах воєнного часу надходження від податкових та митних органів були суттєво нижчими від планових, а основні надходження були отримані за рахунок дивідендів від підприємств з державною часткою (32,5 млрд. гривень). Надходження з податку на прибуток підприємств у березні становили 26,6 млрд. гривень, податку на додану вартість – 22,6 млрд. гривень, податку на доходи фізичних осіб та військового збору – 9,8 млрд. гривень, рентної плати за користування надрами – 6,3 млрд. гривень.
Видатки за загальним фондом державного бюджету у січні-березні 2022 року були виконані на 67,8% та становили 356,4 млрд. гривень. При цьому, фінансування з державного бюджету Збройних сил України та соціальних виплат населенню (допомоги, заробітні плати, пенсії) здійснювалося у повному обсязі.
Дефіцит загального фонду державного бюджету у січні-березні 2022 року становив 67,5 млрд. гривень, що майже учетверо нижче від планового показника на цей період (266,1 млрд. гривень).
Фактичні державні запозичення до загального фонду державного бюджету за січень-березень 2022 року становили 162,9 млрд. гривень (120,4% до плану), з яких на внутрішньому ринку через розміщення ОВДП було залучено 66,2 млрд. гривень (в усіх валютах у гривневому еквіваленті), зокрема за рахунок випуску військових ОВДП – 47,7 млрд. гривень. Із зовнішніх джерел (переважно за рахунок підтримки міжнародних фінансових організацій) залучено 96,7 млрд. гривень (в іноземній валюті у гривневому еквіваленті).
За результатами аукціону із розміщення військових ОВДП, який відбувся 05.04.2022, Міністерством фінансів було залучено 963,5 млн. гривень, з яких 740,1 млн. гривень – на строк 6 місяців за ставкою 10%, 223,4 млн. гривень – на строк 1,3 роки за ставкою 11%, а також 143,4 млн. євро на строк 9 місяців за ставкою 2,5% річних. При цьому, у березні до державного бюджету шляхом розміщення державних облігацій було залучено 49,3 млрд. гривень (переважно військових ОВДП, із середньозваженою дохідністю 10,96%) та майже 12 млн. доларів США. Основний обсяг вищезазначених облігацій придбавали банки, проте й активність громадян та бізнесу також зростає: за даними Національного банку станом на 4 квітня 2022 року понад 4 тис. громадян та представників бізнесу України стали власниками військових ОВДП на суму понад 4,8 млрд. гривень та майже 1,6 млн. дол. США.
З урахуванням планових погашень обсяг ОВДП в обігу за плинний тиждень збільшився на 3,3 млрд. гривень, з яких основний приріст забезпечили банки (+3,0 млрд. гривень). Також зросли вкладення в ОВДП з боку юридичних (+159 млн. гривень) та фізичних осіб (+226 млн. гривень). Зважаючи на валютні обмеження обсяг інвестицій в ОВДП з боку та нерезидентів практично не змінився та залишається на рівні близько 75 млрд. гривень.
Валютний ринок
Поточний рахунок платіжного балансу у січні-лютому 2022 року був зведений із профіцитом майже 1 млрд. доларів США. Підтримку рахунку поточних операцій забезпечували більш високі темпи зростання експорту товарів та послуг (+43% та +38% до відповідного періоду минулого року) порівняно з імпортом (+40% та +30% відповідно) та скорочення виплат доходів від інвестицій на користь нерезидентів (на 15% до відповідного періоду минулого року). При цьому, надходження з оплати праці у січні-лютому 2022 року перебували на рівні відповідного періоду минулого року (близько 2,1 млрд. доларів США).
Сальдо надходжень прямих іноземних інвестицій у січні-лютому 2022 року становило 375 млн. доларів США, у тому числі надходження ПІІ в економіку України – 409 млн. доларів США, інвестиції резидентів України за кордон – 34 млн. доларів США. Позитивне сальдо ПІІ було обумовлене реінвестованими доходами іноземних інвесторів (526 млн. доларів США), тоді як нові інвестиції прямих інвесторів в капітал та боргові інструменти українських підприємств – навпаки, скорочувалися.
За даними Мінекономіки в березні 2022 року експорт українських товарів скоротився вдвічі, імпорт – більш, ніж втричі. Особливо постраждав вивіз металів та сільськогосподарської продукції, в той же час обсяг експорту низки товарів з глибокою переробкою практично не змінився порівняно з довоєнним часом.
Обсяг експорту України в березні склав 5,97 млн тонн на суму 2,7 млрд доларів. Тоді як у лютому держава експортувала 13,1 млн тонн товарів вартістю 5,3 млрд доларів. Наразі головними статтями експорту є руди, кукурудза, феросплави та олія.
Істотно скоротився експорт металу. Зокрема, експорт плаского прокату впав майже 10 разів: з 437 тисяч тонн у лютому до 47 тисяч тонн у березні. За деякими позиціями металургії експорт не здійснювався взагалі. Це пов’язано, в першу чергу, з фізичним руйнуванням металургійних об’єктів та зупинкою виробництва.
Протягом березня Україна експортувала 1,1 млн тонн кукурудзи, 309 тисяч тонн пшениці, 118 тисяч тонн соняшникової олії, 40 тисяч тонн соєвих бобів. Це в 4 рази менше, ніж в лютому.
Одночасно через російське вторгнення значних втрат зазнав імпорт України. Якщо в лютому держава імпортувала 5 млн тонн товарів на суму 5,9 млрд доларів, то в березні – 1,6 млн тонн вартістю 1,8 млрд доларів. Сьогодні найважливішими статтями імпорту до України є газ, нафта, нафтопродукти та вугілля.
Скорочення обсягу експортно-імпортних операцій визначало зменшення обсягу операцій на валютному ринку – майже вчетверо порівняно із довоєнним періодом. При цьому, попит на іноземну валюту з боку клієнтів банків продовжує перевищує її пропозицією як на сегменті СПОТ, так і форвард. Враховуючи обмеженість ресурсів ринку для його ефективного функціонування Національний банк продовжує здійснювати операції з купівлі та продажу доларів США з банками. За минулий тиждень чистий продаж іноземної валюти Національним банком становив 282 млн. доларів США та 300 млн. євро. Купівля безготівкового долару США у банків здійснюється за офіційним курсом, а його продаж банкам – за офіційним курсом, збільшеним на 1%.
Постановою Правління Національного банку України від 4 квітня 2022 року № 68 "Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18" з 4 квітня Національний банк послабив та уточнив низку обмежень на операції в іноземній валюті. Зокрема, дозволено фізичним особам переказувати іноземну валюту для купівлі низки товарів військового та медичного призначення за кордоном у межах щомісячного ліміту 400 тис. гривень (в еквіваленті за офіційним курсом НБУ) та тимчасово скорочено граничні строки розрахунків за експортно-імпортними операціями з 365 до 90 календарних днів.
Фінансовий сектор
Ліквідність банківської системи (у формі залишків на коррахунках та у депозитних сертифікатах НБУ) становить близько 200 млрд. гривень, що майже учетверо вище від нормативу обов’язкового резервування. Основний внесок у зростання ліквідності в банках продовжують здійснювати витрати Уряду, що надходять до банківської системи. Також третій тиждень поспіль скорочується обсяг готівки поза банками.
Національний банк продовжує підтримати ліквідність банків шляхом проведення тендерів з рефінансування: минулого банкам було надано 3,3 млрд. гривень рефінансування строком на 1 рік за ставкою 11%. Надлишок ліквідності утримує ставки за операціями банків на міжбанківському ринку на рівні нижньої межі ставок за операціями постійного доступу НБУ (9%).