Початок 2023 року: ключові зміни
Найвищу оцінку експертів отримали два закони та одна постанова.
Закон про прозорість в оборонних закупівлях. Він частково зумовлений нещодавніми скандалами щодо завищених цін на продукти, які закупляє Міноборони. Закон вимагає оприлюднювати оголошення про закупівлю на сайті закупівельника та в електронній системі Prozorro.
Закон, що розширює використання електронних грошей. Він майже прирівняв електронні гаманці до банківських рахунків. Електронними грошима можна розраховуватися за товари й послуги, отримувати “відрядні”, сплачувати податки. Електронні гаманці треба ставити на облік у податкову — це виводить електронні гроші з сірої зони, де ними користувалися для уникнення податків.
Постанова про відбудову пошкоджених об’єктів з урахуванням вимог безбар’єрності та енергоефективності. Відповідно до неї, усі товари, придбані за гроші держави (наприклад, громадський транспорт), мають бути доступними для маломобільних людей та людей з вадами зору, слуху тощо. При будівництві нових чи відновленні пошкоджених споруд обов’язково треба враховувати вимоги з енергоефективності, цивільного захисту та потреб маломобільних людей.
Щоправда, консультант з безбар’єрності та просторової інклюзії Володимир Висоцький вказує на ризики впровадження постанови: «Ключовим викликом залишається саме питання ефективного контролю за дотриманням цих норм та забезпечення дієвого механізму невідворотного притягнення до суворої відповідальності за їхнє порушення. Жодних положень щодо цих аспектів Постанова № 152 не містить».
Нуль балів: суперечливі реформи
0 балів від експертів отримала постанова Кабміну про створення Українського молодіжного фонду. Головний експерт групи РПР «Молодіжна політика» Юрій Юзич говорить: «Фонд підтримки української молоді дуже потрібний. Щоб ініціативи молодих людей, які народжуються в громадах, могли отримувати підтримку держави (особливо в тих випадках, де на місцях буквально немає коштів). Проте, в процесі фіналізації закону зроблено надто мало для того, щоб ця нова інституція була успішною та ефективною». Одним з ключових ризиків експерти вважають неефективність використання бюджетних коштів у галузі, яка успішно працює без втручання держави.
Зміни у ключових сферах
Людський капітал. Кабмін ухвалив порядок перенавчання безробітних за принципом «гроші ходять за людиною» — безробітному надаватимуть сертифікат на навчання, а той самостійно вирішуватиме, де його використати. Максимальна сума за сертифікатом — 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (зараз це 26 840 грн).
Уряд розширив перелік тих, хто може отримати від держави ваучери на навчання. До нього додані українці, звільнені з військової служби після участі у бойових діях, люди, які дістали поранення та люди з інвалідністю.
Також звільненим з полону українцям та їхнім дітям держава надала пільги для здобуття професійно-технічної, передвищої та вищої освіти. Йдеться про повну чи часткову оплату навчання, а також про пільгові кредити на освіту, соціальну стипендію, безоплатне проживання в гуртожитку тощо.
Монетарна система. У цій сфері важливою є постанова про врегулювання діяльності Експортно-кредитного агентства (ЕКА). Це стосується вимог до структури власності і її розкриття, безвиїзного нагляду, планових та позапланових перевірок агентства.
Також Нацбанк ухвалив додаткові вимоги для авторизації діяльності надавачів фінпослуг. Вони стосуються ділової репутації працівників, які відповідають за фінансовий моніторинг. Надавачі фінпослуг мають опитати користувачів про їхні зв’язки з країною-агресором та передати результати опитування НБУ.
Ще одна зміна — запуск системи електронних платежів (СЕП), що працюватиме в цілодобовому режимі (24/7). Це наступний крок після впровадження у 2020 році СЕП, яка працювала 23/7. Тепер система не «вимикатиметься» на одну годину вночі, банківські операції відображатимуться фактичною датою їх проведення.
Державні фінанси. Закон про компенсацію за зруйноване та пошкоджене майно. Власники майна, їхні спадкоємці, управителі багатоквартирних будинків зможуть отримати від держави компенсацію за нерухомість, якщо вона станом на 24 лютого 2022 року перебувала на підконтрольній території та була пошкоджена чи зруйнована внаслідок нападу РФ. Якщо житло було пошкоджене, то компенсація буде у вигляді будівельних матеріалів чи будівельних робіт. Якщо знищене – власники зможуть отримати ваучери на купівлю нового житла або гроші на спецрахунок, які можна буде витрачати тільки на будівництво, якщо це приватний будинок.
Реформи початку 2023 року: підсумок
Торік Україна отримала статус кандидата в ЄС, відтак влада активно впроваджувала довгоочікувані реформи. Але з приходом 2023 року цей запал згас і реформи уповільнилися. Ми сподіваємося, що це не кінець, а лише підготовка до наступного потужного ривка. Адже реформи — це не лише передумова вступу до Євросоюзу та отримання фінансової підтримки від ЄС. Це необхідна складова економічної стійкості України в умовах надзвичайних викликів, з якими держава зіштовхується щодня.
Автор: Ксенія Алеканкіна, аналітикиня Вокс Україна, керівниця проєкту Індекс реформ