Верховна Рада прийняла в цілому Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення вимог цивільного захисту під час планування та забудови територій.
За закон проголосували 280 нардепів, передає кореспондент LB.ua.
У пояснювальній записці до закону наголошується, що перші місяці широкомасштабної війни показали можливості наявної в Україні системи цивільного захисту щодо убезпечення цивільного населення є вкрай обмеженими.
"Переважна більшість укриттів, розташованих у населених пунктах можна класифікувати, як найпростіші укриття, тобто цокольні або підвальні приміщення, інші споруди підземного простору, в яких можливе тимчасове перебування людей з метою зниження комбінованого ураження від небезпечних чинників, а також від дії засобів ураження (підвали в багатоквартирних будинках і навчальних закладах, паркінги тощо). Значна частина таких укриттів не обладнана евакуаційними виходами, не має доступу до систем водопостачання та водовідведення, не пристосована для зберігання харчових продуктів, не говорячи вже про спроможність захистити населення у випадку застосування зброї масового ураження", - наголошується в документі.
Відповідно, наявна система цивільного захисту не в змозі повною мірою забезпечити захист людей від ризиків, пов’язаних з бойовими діями, особливо, якщо зважити на відверто варварський характер ведення війни, який практикується збройними формуваннями держави-агресора.
Тому постало питання про термінове розгортання в Україні мережі захисних споруд цивільного захисту, спроможних забезпечити, або принаймні суттєво підвищити рівень безпеки громадян від воєнних злочинів, які чи не щодня вчиняються збройними силами російських терористичних військ.
Законом запропоновано:
1) визначити, що містобудівна документація на регіональному та місцевому рівнях повинна містити розділ щодо інженерно-технічних заходів цивільного захисту. Затвердження вказаної містобудівної документації за відсутності такого розділу забороняється;
2) передбачити, що обмеження щодо передачі (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним або юридичним особам для містобудівних потреб, визначені частиною третьою статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не поширюються на випадки будівництва та експлуатації окремо розташованих захисних споруд цивільного захисту;
3) встановити, що проєктна документація на будівництво об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, на яких постійно перебуватимуть понад 50 фізичних осіб або періодично перебуватимуть понад 100 фізичних осіб, обов’язково повинна передбачати розділ щодо інженерно-технічних заходів цивільного захисту, проєктні рішення якого мають забезпечувати дотримання вимог доступності для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення;
4) встановити таку додаткову підставу для відмови органу державного архітектурно-будівельного контролю у видачі сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта як невідповідність об’єкта проєктній документації на будівництво такого об’єкта та/або вимогам будівельних норм, у тому числі щодо дотримання вимог, передбачених розділом щодо інженерно-технічних заходів цивільного захист;
5) надати визначення терміну проєктна документація повторного використання та врегулювати питання її експертної оцінки;
6) врегулювати джерела фінансування витрат, пов'язаних з утриманням у готовності до використання за призначенням захисних споруд цивільного захисту;
7) врегулювати строки приведення у готовність до приймання населення захисних споруд цивільного захисту, споруд подвійного призначення, найпростіших укриттів незалежно від форми власності у разі переведення єдиної державної системи цивільного захисту, її складових в режим підвищеної готовності, надзвичайної ситуації, надзвичайного стану та в особливий період;
8) передбачити істотні умови договору оренди захисної споруди цивільного захисту (її частини), яка перебуває у державній або комунальній власності, та підстави для його розірвання в односторонньому порядку;
9) уточнити перелік осіб, на яких покладається обов’язок із забезпечення пожежної безпеки під час проєктування та забудови населених пунктів, будівництва будівель і споруд.
"Прийняття Закону забезпечить створення додаткових заходів у сфері будівельної діяльності, пов’язаних із захистом населення від вибухів, вибухових хвиль, ураження небезпечними хімічними, радіоактивними і біологічно небезпечними речовинами", - прогнозують депутати.
Нагадаємо, в Києві налічується 514 бомбосховищ. Загалом приміщень, де за потреби могли б сховатися люди, – близько п’яти тисяч. Також, за потреби, люди можуть укривати від загрози з повітря у метрополітені.