Перше, скепсис спікера ПР - Олени Бондаренко. Проте, і вона не сказала жодного розумного меседжу ані проти «опозиції», ані за «регіоналів». Не було нічого, лише її недолугі жарти: «не заздріть нам», «Турчинов – суровий бабтист» та про «перебігаючих тушок від опозиції до влади». Ще вона, по-жіночому щиро, розсекретила два плани ПР: полювання на депутатів опозиції після виборів та підготовку до псевдозахисту псевдовкрадених голосів.
Тільки дурень міг послати «просто Олену Бондаренко» боротися проти двох «опозиційних акул» в день їх весілля, та ще й в момент шлюбної ночі. Олена відверто ризикувала.
Якщо серйозно, у Януковича криза спікерів, криза кандидатів у президенти, в депутати, в мери, криза ідей, а відтак – криза довіри. Опозиція мляво оформлюється в певний суспільний інститут, влада ж у цьому контексті динамічно деградує. Президенту треба замислитись над «ребрендингом» та «рефейсингном» цієї «політичної потвори». ПР не стало, вона перетворилася в тухле яйце: залишилася форма і вбивчо неприємне наповнення.
По-друге, шокували своєю неадекватністю комуністи, що легковажно жонглювали своїм вождем. Я все чекав, коли їх спікер викрикне – «Ленин жив!». Учора відбулося банкрутство української «лівої ідеї»; з неї ще ніхто так не знущався, як наші «вітчизняні комуністи-плейбої».
По-третє, насторожує багатосерійність об’єднавчого процесу.
Цей «шлюбний марафон» виснажив не тільки її лідерів, але й рядових членів партії: кулуарні переговори, листування та спроби зустрічі з Тимошенко, з’їзди та взаємне поглинання і знов чергові папірці. Збірна опозиції нагадує кота, який замість того щоб ловити мишей – бігає за своїм хвостом. «Добряча дуля» у кишені кожного партійця заважає їм обійнятися так само щиро, як це роблять їх лідери, тому все обмежується посмішками та рукостисканнями.
Опозиція гола на ідеологію. Репліка – «ми поступились амбіціями» - не ідеологія, а розпутний «шлюбний танець» її лідерів. З цим ніяк не переможеш мафію і не розбудуєш найбільшу країну Європи.
Мы заявляем о нашем объединении для победы на парламентских выборах и восстановления в Украине демократии и справедливости. Наши политические силы сформируют единый список на выборах и согласуют своих кандидатов в мажоритарных округах. Законодательство запрещает участие блоков на выборах, поэтому единый список будет сформирован на основе партии "Батькивщина" как самой рейтинговой оппозиционной силы. Его возглавят Юлия Тимошенко и Арсений Яценюк как наиболее рейтинговые оппозиционные политики
— Документ об объединении "Батькивщины" и "Фронта змин"
«Господарі опозиції» побігли об’єднуватися через можливий соціологічний виграш. Це їх фатальна помилка. Вони полюють на «додаткового виборця». Хто він? Це людина з високими очікуваннями нової блискавичної ефективності об’єднаної опозиції. Цей союз – повітря в його легені. Якщо воно виявиться брудним, цього «додаткового виборця» втратить не тільки Яценюк з Турчиновим, але й вся українська політика. «Зеленому серцю» треба працювати над іншими соціологічними факторами. Наприклад, «52 проценти українців готові вийти на вулицю але з новим лідером із середовища простих людей», «недовіра до існуючих лідерів і партій», «підозри простих людей у зв’язках опозиції з Банковою та змови проти Юлі». Жоден політик, зроблений Ющенком, Януковичем чи Кучмою, ніколи не поступиться своїми амбіціями. Хлопці, треба чесно сказати простим людям: «ми не вивчили урок і тепер, як біля шкільної дошки, заповнюємо лірикою час протягом якого ми мали б відповісти на запитання про конструктивність та прозорість». Прийти до людей без плану гірше, ніж прийти на перше побачення без квітів. Наразі, опозиція під’їхала на кривій козі до шокованого українського виборця.
Чому вони не розуміють, що ми чекаємо від опозиції двох речей? Перше, чіткого плану реформ на кожен місяць, з законами та іншими програмними документами. Друге, прозорості – персонального складу нового уряду, відкритого партійного списку та прізвищ мажоритарників. Ми чекаємо на Україну без ГМО: грабіжників, мажорів та олігархів. Це треба зробити сьогодні, а не за два місяці до виборів, коли не залишиться часу для дискусії і виборця зроблять заручником брудної маніпуляції. Політики звикли відповідати нам так: «на вибори треба гроші, тому списки кишать олігархами та їх людьми: водіями, охоронцями, коханками та прес-секректарями». Потрібні гроші? Попросіть їх у простих людей! Не дають? Ідіть з політики геть! На Ваше місце прийдуть ті, кому виборці дадуть свої гроші, голоси, силу - силу народу України.