Впродовж 11 років Володимир Олександрович очікує виконання рішення суду стосовно грошової компенсації йому, як потерпілому у ДТП, скоєному водієм в нетверезому стані. Як змусити боржника заплатити?
Шановний Володимир Олександрович!
Коли не виконується рішення суду у вас є такі правові механізми - ви можете написати скаргу до відповідного відділу ДВС України, на підставі статті 82 ЗУ «Про виконавче провадження» та оскаржити бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований такий державний виконавець, або до керівника відповідного органу виконавчої служби вищого рівня, або ж звернутися до суду.
Також звертаємо вашу увагу, що за невиконання судового рішення існує і кримінальна відповідальність (ст. 382 Кримінального кодексу України) - карається штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.
Якщо є рішення суду про стягнення по кредитній заборгованості, чи можуть щось зробити з квартирою, якщо там прописана неповнолітня дитина, запитує пан Андрій.
Шановний пане Андрій!
Стягнення по кредитній заборгованості будуть накладатися в першу чергу на доходи та інше майно, а в разі їх відсутності і на квартиру, якщо ви є її власником. Що стосується малолітньої дитини, то це питання вирішуватиметься опікунською радою і примусово виписати дитину зможуть тільки з їх дозволу, якщо є інше житло, де дитину можна буде прописати. Але нажаль, на практиці такі випадки існують, коли інколи дитину примусово виписують за рішенням суду та за згодою опікунської ради.
Галина Спиридонівна сумнівається у достовірності відповіді працівника відділу соціального забезпечення стосовно можливості переходу Галини Спиридонівни на пенсію її померлого батька, військового пенсіонера.
Шановна Галина Спиридонівна!
Всі категорії пільговиків зазначені в ст. 10 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а також в ст. 15 зазначені всі види пільг на які мають право зазначені в ст. 10 категорії населення, в тому числі і пенсійні та соціальні виплати.
«…ст. 15. Членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів Великої Вітчизняної війни, які не одружилися вдруге, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 25 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Дружинам (чоловікам) померлих учасників війни і бойових дій, партизанів і підпільників, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність».
В 1991 році по ініціативі керівництва заводу трудовому колективу було запропоновано приватизувати підприємство, створивши акціонерне товариство, при цьому кожен працівник міг купити акції і стати учасником в статутному фонді. Адміністрація заводу кілька раз змінювала статут товариства. Згодом, частину підприємства було продано громадянину Італії (без згоди на те колективу), а іншою більшою частиною розпоряджається одна фізична особа – директор. В підсумку, колишні працівники і акціонери, які вносили свої гроші в статутний фонд, не можуть добитись правди в цій ситуації і отримати свої кошти вже понад 15 років. Як бути в такій ситуації, запитує Мирослав Васильович.
Шановний Мирослав Васильович!
По-перше, якщо ви та/або ще хтось є акціонерами товариства, то маєте право на підставі ст. 78 ЗУ «Про акціонерні товариства» ознайомитись з статутом і з’ясувати, які ви маєте права відповідно до даного статуту (будь-який акціонер, за умови повідомлення виконавчого органу не пізніше ніж за п'ять робочих днів, має право на ознайомлення з статутними документами, у приміщенні товариства за його місцезнаходженням у робочий час).
Також, відповідно до ст. 25 зазначеного Закону всі акціонери мають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та інформації про господарську діяльність.
Щодо статутних змін, про які ви зазначили, повідомляємо, що такі зміни приймаються лише Загальними зборами учасників, а відповідно до ст. 41 п.2 Закону - Загальні збори АТ мають кворум, тобто легітимні, за умови реєстрації для участі у них акціонерів, які сукупно є власниками не менш як 60% голосуючих акцій. Повідомляти про скликання Загальних зборів мають всіх акціонерів за 30 днів (ст. 35 Закону). Якщо збори є легітимними, то питання, що стосується змін до статуту приймається більш як трьома чвертями голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у Загальних зборах та є власниками голосуючих з відповідного питання акцій (ст. 42, п. 5 Закону).
Якщо ж всі зазначені вами зміни проводились з порушенням законодавства, ви маєте право звернутися до суду, і в разі доведення, що зміни в структурі АТ проводились незаконно, вони будуть скасовані.
Також, будь-хто з акціонерів може скликати позачергові Загальні збори та піднімати «спірні» питання на цих зборах (якщо незадоволених акціонерів більшість, то на голосуванні ви зможете прийняти потрібні вам рішення).
Валентина з Бориспільського району невдоволена якістю та ціною послуг ЖКГ та цікавиться які юридичні кроки вчинити щоб знати «за що платиш», і отримувати якісні послуги?
Шановна пані Валентино!
Виходячи з ЦКУ, ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» та п. 17, ст. 1 і п.1 ст. 5 ЗУ «Про захист прав споживачів» споживач має право вільно вибирати та отримувати потрібні йому послуги. Є дві законні підстави відмови від нав’язаних вам жк-послуг: непотрібний асортимент та неналежна якість надання. В першому випадку, якщо якісь із надаваних послуг не потрібні вам взагалі, то потрібна згода всіх мешканців будинку на відмову від даної послуги.
Що ж стосується неналежної якості, то всі нормативи надання жк-послуг затверджені Наказом № 76 від 17.05.05р. Держкомітетом України з питань ЖКГ. В разі невідповідності до даних нормативів, потрібно скласти акт-претензію, де зазначаються строки, види, показники порушень. Це необхідно зробити письмово за заявою до комунального підприємства (КП). Заява повинна бути у двох примірниках (один реєструється в КП, копія лишається у вас з відміткою про прийняття). Заява повинна відповідати вимогам ЗУ «Про звернення громадян» і містити таку інформацію: 1) до кого звертаєтесь; 2) хто звертається, його адреса та підпис; 3) дата. Відсутність хоча б однієї умови є підставою для визнання недійсною такої заяви і на неї не зобов’язані надавати відповідь. Заяву ви можете надіслати поштою рекомендованим листом або з повідомленням про вручення (квитанцію зберігайте).
Представник КП повинен з'явитися на виклик споживача для складання акту не пізніше строку, визначеного договором (зазвичай це 3 дні). Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами, а також зазначається посада та ФІО представника КП. В разі неприбуття представника виконавця в строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії, він вважається дійсним, якщо його підписали не менш, як два інших споживачі. Акт-претензія споживача подається та реєструється у відповідному журналі виконавця, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану відмову в задоволенні його претензії. Або, якщо з ваших слів вже готуються позови до суду, то це можна зробити і в судовому порядку, тобто судом встановлюватиметься те, чи належно виконуються надавані послуги та відповідальність в разі неналежного виконання.
Наталія Юріївна з Чернігова має проблему з переоформленням придбаної через біржу квартири. Нотаріус відмовляється переоформлювати документи, оскільки угода купівлі-продажу свого часу не буда нотаріально посвідчена.
Шановна Наталія Юріївна!
Згідно вимог ст. 227 ЦКУ в редакції 1963 року, такий договір підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню. Більше того, ЦКУ та Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України містить чіткий перелік договорів, які підлягають обов’язковому нотаріальному посвідченню. До них зокрема належить і договір про відчуження (купівлю-продаж, міну, дарування або довічне утримання) житлового будинку та іншого нерухомого майна.
На сьогоднішній день ви не маєте права розпоряджатися вашою квартирою (подарувати дочці), оскільки ваш договір зобов’язаний був бути посвідчений нотаріально.
З літа 2010 року в Україні з’явився реєстр прав власності. Якщо БТІ на ваше прохання надасть вам цей витяг і ви залишитесь там як власник квартири, тоді нотаріус не зможе вам відмовити.
Тамара Петрівна жителька Могильов-Подільського Вінницької області без дозволу побудувала будинок 10 на 6 метрів за 8 метрів від річки (шириною 2,5 мерти, і глибиною 30-40 см.). Після чого в 2010 році звернулась до міськвиконкому, щоб оформити документи на право власності на будинок. В приватизації на будинок їй було відмовлено, через порушення Водного кодексу України, який не дозволяє будівництво житлових будинків ближче ніж за 25 метрів до річки. Що робити в такому випадку, запитує слухачка?
Шановна Тамара Петрівна!
Ви зобов’язані були знати (або проконсультуватись), перед тим як вкладати гроші в будівництво, що при будівництві житла біля річок потрібно дійсно враховувати ряд обмежень. Зокрема стаття 79 Водного кодексу (ВК) говорить про те, що річка, біля якої збудовано ваш будинок належить до так званих малих річок. Згідно п.7 ч.1 ст. 80 ВК, з метою охорони водності малих річок, забороняється надавати земельні ділянки у заплавах річок під будь-яке будівництво, окрім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних споруд. У ВК також існує стаття 65, і вона визначає спеціальний порядок, як саме потрібно використовувати землі біля річок.
Ви повинні були це все враховувати, перед тим як починати ваше будівництво.