Головна — Блоги — Блог Андрія Вігірінського — 9 березня 2015, 12:24

Об'єктивка або Що нам продають за наші податки, №6, ч.2

ГО «Публічний аудит» продовжує започатковану рубрику, в якій аналізуються результати діяльності парламенту та центральних органів виконавчої влади через призму ціни цих структур для Державного бюджету України, тобто для нас із Вами.

Цей тиждень видався багатим на події, з огляду на це шостий випуск постійної рубрики розділено на 2 частини.

Андрій Вігірінський , Правник, аналітик

Міністерство соціальної політики України

Ціна робочого тижня відомства – 1,7 млн грн

Міністр соціальної політики Павло Розенко повідомив, що «за розрахунками експертів сьогодні налічується близько 2,5-3 млн бідних сімей, які не можуть самостійно заплатити за житлово-комунальні послуги. Разом з тим система субсидій зараз охоплює всього лише 1 млн 100 тис. сімей.

Анонсована реформа системи субсидіювання на сьогодні, за словами міністра соціальної політики, неможлива без злагодженої роботи місцевих органів влади.

Основні положення постанови:

– призначення субсидії відбуватиметься на підставі лише двох документів – заяви та декларації (скасовується необхідність надання довідок про доходи, у тому числі й працюючих осіб); перевірка достовірності даних декларації здійснюватиметься органами соціального захисту вже після призначення субсидії шляхом здійснення запитів до відповідних органів, установ та організацій;

– кожне домогосподарство одночасно з рахунком для оплати енергоносіїв у квітні та жовтні 2015 року отримає спрощені форми заяви та декларації для звернення за призначенням субсидії; запроваджується надання субсидії на 12 місяців, а не на опалювальний період, як раніше; встановлюється автоматичний принцип надання субсидії на новий період;

– надаватиметься право на оформлення субсидій особам, які орендують житло й оплачують вартість житлово-комунальних послуг на підставі письмового договору найму (оренди) житла.

Аналіз:

Середньостатистичний склад сім’ї в Україні — три особи.

Таким чином, самі урядники підтверджують, що понад 10 млн українців не можуть дозволити собі сплачувати встановлені тарифи. І все ж розуміючи, що результатом таких дій буде банальна несплата рахунків, впевнено тарифи таки підвищують. Додайте до цього ті сім’ї, які стануть перед вибором: купувати продукти харчування, ціни на які підвищилися щонайменше на 50 % за останні 1,5 років, чи оплачувати комунальні послуги. У найкращому випадку, половина українців просто припине сплачувати рахунки.

Розенко анонсировал эксперимент по введению накопительной пенсионной системы

Кабінет Міністрів України

Ціна робочого тижня відомства – 4,9 млн грн

Міністерство інфраструктури України

Ціна робочого тижня відомства – 53,2 млн грн

Разом: 60 млн грн

1) Державним агентством автомобільних доріг України надано короткий звіт про стан боргових зобов’язань:

На початок року за валютним курсом 1$ – 16,1, 1€ – 18,2 кредитний портфель Державного агентство автомобільних доріг України нараховував близько 43 млрд гривень.

Терміни погашення – в довгостроковій перспективі, а саме у 2019, 2022, 2025, 2030, 2035, 2038 та 2041 роках.

Пік боргового навантаження припадає на 2015 рік – це кредити вітчизняних та іноземних банків, залучені державою або під державні гарантії на розвиток дорожньої мережі у період із 2005 по 2011 роки, а також облігації, випущені Укравтодором і розміщенні в українських банках у 2012-2013 роках. Загальна сума непогашених залишків за цими кредитами сягає понад 12,5 млрд грн, а за облігаційними зобов’язаннями – 8,4 млрд грн. Термін дії більшості кредитних угод добігає кінця цього та наступного років, що й створює фінансову напругу в галузі.

Тобто, сума коштів, яку просто потрібно віддати в цьому та наступному році, – понад 20 млрд грн. Зважаючи на зміну офіційного курсу гривні щодо долара та євро, сума заборгованості Служби за міжнародними кредитами збільшилась принаймні на третину, тобто до 60 млрд грн.

Крім цього, не публікується інформація про суму заборгованості Служби перед підрядними організаціями, які залучались до виконання робіт у зазначені періоди.

Ще більший подив викликає інформація Автодору про те, що на сьогодні залишок коштів, залучених Держагентством під державні гарантії протягом 2012-2013 років, але так і не наданих Укравтодору Казначейством, становить близько 6,1 млрд грн.

Цікаво, для кого ці кошти зберігаються на рахунках, чи що, крім виконання безпосередніх робіт за договором підряду, треба зробити суб’єкту господарювання, аби отримати оплату вартості своїх робіт. Типовий прояв корупційних ризиків у системі Державного господарства. 2) Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк доручив терміново провести службове розслідування діяльності керівника Південно-Західної залізниці та Державної фінансової інспекції. Керівники Південно-Західної залізниці та ДФІ відсторонені від виконання обов’язків.

«Будемо «чистити» всіх – немає своїх і чужих. Або люди в цей складний для країни час виконують функцію по захисту держави, виходу держави з економічної кризи, або – якщо це навіть нові люди, але зі старими правилами, – вони будуть звільнені й притягнені до кримінальної відповідальності. І ми вже зараз звільняємо, міняємо і притягаємо до кримінальної відповідальності», – підкреслив Арсеній Яценюк.

Нагадаємо, що голову ДФІ, постановою від 5 квітня 2014 р. № 301-р призначав саме Яценюк А. П.

Добре, що влада визнає свої помилки при підборі кадрів для заміщення посад у ключових державних органах.

Державна регуляторна служба надала статистичні відомості за 2014 рік, згідно з якими контролюючі органи в 2013 році провели 1 387 784 перевірок, із них 757 468 планових та 630 316 позапланових. У 2014 році зазначений показник становив 446 646 перевірок, із яких 273 666 – планові, 172 980 – позапланові.

Зниження показників досягнуто завдяки мораторію, введеному в серпні 2014 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік».

У зв’язку з цим Законом від 28.12.2014 № 76-VIII подовжено обмеження на проведення перевірок юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби та Державної фінансової інспекції). Протягом січня-червня 2015 року тенденції у зниженні кількості таких перевірок, які мали місце в 2014 році, збережуться і в 2015 році.

Основним органом контролю, який втручається в діяльність СПД, є саме Державна фіскальна служба, і якщо уряд хоче бути до кінця послідовним та обмежить кількість перевірок підприємств цим суб’єктом максимум до 1 планової та 1 позапланової на рік, аналогічна статистика за 2015 рік вражатиме низькими показниками, при чому це не вплине на показники діяльності самої служби, натомість дасть можливість тим залишкам бізнесу, які ще функціонують в Україні, видихнути та займатись власним розвитком, а не копіюванням документів.