Підготовлений Партією регіонів на замовлення кримінально-олігархічного капіталу, новий Трудовий кодекс надає велику перевагу інтересам роботодавців-власників і практично позбавляє прав на захист найманих працівників і перетворює їх на кріпаків.
Стаття 143 цього законопроекту фактично дозволяє роботодавцю встановлювати необмежений робочий день – 12 годин і більше, а також збільшує робочий тиждень з 40 до 48 годин (для порівняння у Франції робочий тиждень – 36 годин). Спрощується процедура звільнення працівника, на це вже не потрібне погодження профспілки, причому дозволяється зробити це не за два місяці як раніше, а лише за два тижні.
Роботодавець фактично на свій розсуд отримав право видавати нормативні акти та штрафувати працівників (до 50% зарплати). Питання відповідальності сторін трудових відносин, розписані у Кодексі не пропорційно з великою перевагою роботодавця. Так відповідальність роботодавця визначається у 5 статтях, а відповідальність працівника у 20 статтях.
Роботодавцям дозволяється з допомогою технічних засобів слідкувати за працівниками (аудіо-та відеоспостереження), що прямо суперечить ст. 32 Конституції України, та є посяганням на приватне життя людини. Така відеозйомка слугуватиме для збору компромату, шантажу робітників, профспілкових активістів.
Цим Трудовим Кодексом роль профспілок у захисті трудових прав найманих працівників практично зводиться нанівець (вилучено цілий розділ XVI «Гарантії діяльності професійних спілок щодо захисту трудових та соціально-економічних прав працівників). Передбачено залишити тільки старі радянські профспілки ФПУ, а нові незалежні профспілки буде усунуто від соціального діалогу, та викинуто за двері підприємства.
Міжнародна організація праці має суттєві зауваження до нової редакції Трудового кодексу, тому зрозуміло чому так поспішає Партія регіонів.
Таким чином новим «Кодексом законів про працю» Янукович та Партія регіонів остаточно затвердять монопольну владу великого олігархічного капіталу в Україні, та суттєво обмежать соціальні права найманих працівників.
В Україні щодня триває широкий наступ на елементарні соціальні права. Може прийшов час профспілкам вийти з летаргічного сну та виконати свою пряму місію – захистити права людей найманої праці?!