Директор ЦРУ Джон Реткліфф заявив президенту США Дональду Трампу та іншим високопосадовцям, що дані американської розвідки викликають серйозні сумніви щодо готовності Ірану піти на ядерні поступки, яких Вашингтон очікує у фінальній угоді. Про це повідомляє Axios із посиланням на трьох обізнаних співрозмовників.
За даними видання, скептично до меморандуму про взаєморозуміння, оголошеного в неділю, поставилися не лише Реткліфф, а й держсекретар Марко Рубіо та міністр оборони Піт Гегсет. Водночас віцепрезидент Джей Ді Венс, спецпосланці США Стів Віткофф і Джаред Кушнер підтримували домовленість.
Перед оголошенням меморандуму Трамп провів серію нарад із радниками. На них обговорювали дані кількох американських розвідувальних агентств, які свідчили: те, як іранські посадовці обговорювали угоду між собою, не відповідало тому, що вони говорили посередникам і американській стороні.
«Розвіддані свідчать, що наміри Ірану не відповідають його зобов’язанням за угодою», — сказав один зі співрозмовників Axios.
У Білому домі у відповідь заявили, що Трамп вислуховує різні думки, але саме він ухвалює остаточне рішення. Представник адміністрації наголосив, що меморандум відповідає «червоним лініям» США: Іран не має отримати ядерну зброю, не може зберігати високозбагачений уран і не повинен тримати світові енергопостачання «в заручниках».
Ядерна частина меморандуму залежить від того, чи зможуть сторони протягом наступних 60 днів погодити детальнішу угоду. Венс, Віткофф і Кушнер, як очікується, у п’ятницю зустрінуться з головою парламенту Ірану Мохаммадом-Багером Галібафом, міністром закордонних справ Аббасом Арагчі, а також пакистанськими й катарськими посередниками.
Повний текст 14-пунктної початкової угоди поки не оприлюднений. За словами джерела Axios, знайомого з документом, у межах меморандуму Іран може отримати більше, ніж поступиться, якщо не погодиться на фінальну ядерну угоду на умовах США.
Меморандум передбачає продовження режиму припинення вогню та запуск 60-денних переговорів, які можуть бути продовжені за взаємною згодою. Поки триватимуть переговори, Іран має зберігати статус-кво своєї ядерної програми, а США — не запроваджувати нові санкції і не перекидати додаткові сили в регіон.
Якщо фінальної ядерної угоди буде досягнуто, США протягом 30 днів мають вивести сили, мобілізовані для війни, і скасувати санкції проти Ірану за погодженим графіком.
Окремо меморандум передбачає відновлення судноплавства через Ормузьку протоку. За описом джерела, Іран має докласти зусиль для безпечного проходу комерційних суден без плати протягом 60 днів, а США поступово зніматимуть свою блокаду, повністю прибравши її протягом 30 днів.
Одним із найсуперечливіших питань на переговорах стало розблокування заморожених іранських коштів і активів. Документ залишає це питання відкритим для тлумачень: за словами джерела, США зобов’язуються зробити ці кошти доступними «після імплементації меморандуму». Американські посадовці стверджують, що йдеться про модель «плата за результат»: частину коштів можуть розблокувати лише у відповідь на конкретні кроки Ірану.
Також меморандум передбачає, що фінальна угода має містити план створення фонду на $300 млрд для «відновлення та економічного розвитку» Ірану. Прихильники домовленості кажуть, що це довгострокова пропозиція, яка стане реальною лише за умови демонтажу іранської ядерної програми та суттєвих внутрішніх реформ.