Угорщина та Україна дійшли згоди щодо розширення мовних, освітніх, культурних та політичних прав 100-тисячної угорської меншини.
Про це заявив прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр.
За його словами, домовленість стала результатом кількох тижнів інтенсивних переговорів на рівні експертів, у яких також брали участь політичні організації закарпатських угорців та церкви.
«За 3 тижні нам вдалося досягти того, чого Віктор Орбан та його соратники не могли зробити протягом 10 років», — написав Мадяр на своїй фейсбук-сторінці.
Мадяр повідомив, що український уряд узяв на себе зобов'язання найближчим часом перенести напрацьовані заходи у правове поле.
Зобов'язання, які взяла на себе Україна, також будуть відображені в її плані дій перед ЄС.
«Якщо це станеться, угорський уряд зробить свій внесок у відкриття першого кластера вступу до ЄС щодо України. Угорщина, як і раніше, не підтримує прискорених переговорів про вступ до ЄС. Якщо Україні вдасться закрити всі 33 глави угоди про вступ протягом 10 чи 15 років, у нашій країні відбудеться юридично обов'язковий референдум із цього питання», - додав Мадяр.
- Конфлікт між Україною і Угорщиною триває з осені 2017 року через мовну статтю закону «Про освіту». У Будапешті вважали, що вона обмежує права закарпатських угорців.
- Віктор Орбан почав використовувати це питання як головний аргумент для блокування інтеграції України до західних структур. Зокрема, у січні 2024 року під час візиту до Ужгорода тодішній міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто офіційно озвучив перелік із 11 вимог. Основна претензія полягала в поверненні прав нацменшин до стану, який існував до 2015 року. Це включало вільне використання угорської мови в освіті, культурі та місцевому самоврядуванні без обмежень, які запровадили після початку реформ.
- Орбан також використовував тему нацменшин для маніпуляцій навколо вступу України до ЄС. У грудні 2023 року він відповів на звернення лідерів угорської громади Закарпаття, які закликали його підтримати початок переговорів про членство України. Політик проігнорував прохання самої громади та заявив, що натомість пропонуватиме «стратегічне партнерство» замість повноцінного членства, аргументуючи це нібито неготовністю України забезпечити права меншин.
- Новий угорський уряд під керівництвом Мадяра продовжив наполягати на виконанні Україною 11 пунктів вимог.
- «Радіо Свобода» раніше писало, що Закарпаття тривалий час посідало останнє місце в рейтингу ЗНО з української мови. Зокрема, у Берегівському районі, де угорці складають 75% населення, ЗНО з української не склали 63% випускників. Є села, де 100% учнів провалили тестування.
- Координатор громадського спостереження за ЗНО в Закарпатській області ГМ «Опора» Святослав Бабіля повідомляв, що були випадки, коли абітурієнти не могли самостійно заповнити навіть заявку на ЗНО, оскільки не володіють українською мовою.