«Стратегічна стабільність» замість пастки Фукідіда
На зустрічі з Дональдом Трампом Сі Цзіньпін назвав відносини Китаю та США найважливішими у світі і застеріг: «Ми повинні зробити так, щоб вони працювали, і ніколи не псувати їх». Дональд Трамп погодився й назвав їх «одними з найважливіших» у світовій історії.
Сі при цьому згадав концепцію американського політолога Грема Еллісона щодо пастки Фукідіда — ситуації, коли позиції очевидного світового гегемона загрожує новий лідер, який зростає, а тому існує значна ймовірність війни між ними.
«Чи можуть Китай і Сполучені Штати подолати пастку Фукідіда і створити нову парадигму відносин?» — запитав він гостя.
Китайський лідер пояснив, як мають виглядати відносини двох наддержав, охарактеризувавши їх як «конструктивну стратегічну стабільність», що включає «чотири стабільності»: «позитивну стабільність зі співпрацею як основою, здорову стабільність з конкуренцією в належних межах, постійну стабільність з керованими розбіжностями та тривалу стабільність з очікуваним миром».
В офіційному звіті Пекіна за підсумками візиту йдеться, що президент США погодився з новим визначенням відносин, запропонованим лідером Китаю.
«Одна з речей, на якій наголошують китайці і з якою ми погоджуємося, — це стратегічна стабільність у наших відносинах, конструктивні відносини, але також такі, що встановлюють стратегічну стабільність, щоб у нас не було непорозумінь, які могли б призвести до ширшого конфлікту», — заявив державний секретар Марко Рубіо.
Треба сказати, що свого часу доволі подібну концепцію відносин пропонував президент США Джозеф Байден, окреслюючи свою політику щодо Китаю як «керовану конкуренцію» — стратегічне суперництво, яке при цьому не переростає в конфлікт. Сі тоді виступав проти, розглядаючи таку політику як спробу стратегічного стримування Китаю.
Що змінилося зараз? Після року тарифних війн зі США Пекін, вочевидь, усвідомив, що має достатньо важелів впливу, щоб на рівних грати з Вашингтоном. А зовнішньополітичні провали Трампа — від перманентних конфліктів з європейськими союзниками до невдачі у війні проти Ірану — остаточно переконали Сі, що час зафіксувати новий status quo — двополярний світ з двома рівноправними світовими потугами.
Президент США, схоже, не проти.
«Це дві великі країни. Я називаю це G-2, — сказав він в інтерв'ю Fox News. — Я думаю, що це увійде як дуже важливий момент в історії».
Головна умова мирного співіснування — китайський Тайвань
Лише в одному питанні Пекін очікувано проявив категоричність.
«Тайванське питання є найважливішим у китайсько-американських відносинах, — заявив Сі Цзіньпін. — Якщо його вирішувати належно, двосторонні відносини будуть загалом стабільними. В іншому разі між двома країнами виникнуть зіткнення і навіть конфлікти, що поставлять під велику загрозу всі відносини».
«Незалежність Тайваню й мир у протоці несумісні, як вогонь і вода. Збереження миру і стабільності в Тайванській протоці є найбільшим спільним знаменником між Китаєм і США», — додав він.
Прозвучало фактично як застереження і навіть незавуальована погроза.
Що цікаво, в офіційних повідомленнях Білого дому за підсумками першого дня перемовин про Тайвань взагалі не згадали. І, як пише The Washington Post, під час зустрічі Трамп також не відповів на слова Сі щодо Тайваню та перейшов до наступної теми, узагалі не звертаючи на них уваги. Він також проігнорував запитання журналістів про острів.
В інтерв’ю Fox News Дональд Трамп зазначив, що він і Сі присвятили Тайваню більшу частину своєї розмови у четвер.
«Ми говорили про це весь вечір, — сказав він. — Зараз я знаю про Тайвань більше, ніж майже про будь-яку іншу країну».
Президент США додав, що Сі попередив його, що Пекін проти проголошення незалежності Тайваню, і що він вислухав, але нічого не сказав у відповідь.
Інтерв’юер Fox News запитав, чи повинен народ Тайваню почуватися в більшій чи меншій безпеці після саміту, на що Трамп сказав: «Нейтрально».
Під час інтерв'ю президент США також згадав про контраст у масштабі між материковим Китаєм і Тайванем, а також про географічні відстані: «Знаєте, якщо подивитися на всі шанси, Китай — це дуже, дуже потужна, велика країна. Це дуже маленький острів. Подумайте, він за 59 миль [від Китаю]. 59 миль. Ми за 9 500 миль. Це дещо складна проблема».
Також Трамп розповів, що Сі Цзіньпін прямо запитав його, чи захищатимуть США Тайвань, якщо Китай застосує силу. Проте американський президент відмовився відповідати на це запитання.
«Є лише одна людина, яка це знає, — і це я. Президент Сі поставив мені це запитання сьогодні, а я відповів, що не говорю про таке», — заявив він.
Уже на борту Air Force One Дональд Трамп заявив, що поки не визначився, чи схвалювати продаж американської зброї Тайваню на 14 мільярдів доларів, зазначивши, що лідери обговорили продаж зброї «дуже детально».
Раніше США і Тайвань досягли домовленості щодо продажу острову великого обсягу озброєнь, зокрема, ракет ППО NASAMS і PAC-3 для систем Patriot, а також засобів для «асиметричних оборонних можливостей».
Це мало б стати наймасштабнішою закупівлею озброєнь для острова в історії і посилити його здатність до оборони на тлі зростання загрози від Китаю.
Але зараз питання знову поставили на паузу. Це вкрай погана новина. І не лише для Тайваню.
Скидається на те, що США втрачають рішучість протистояти агресивним намірам Китаю взяти Тайвань під контроль і це лише заохочує Пекін діяти рішучіше.
До слова, відколи Дональд Трамп повернувся в Білий дім, Елбридж Колбі (провідний геополітик і експерт з національної безпеки, архітектор чинної американської стратегії стримування Китаю) кілька разів відвідував Тайвань. Де його, як писали тайванські медіа, переконували: найкращий спосіб утримати Китай від агресії — допомогти Україні вистояти. Колбі до аргументів не дослухався, понад те: саме він був натхненником рішень адміністрації Трампа припинити військову допомогу Україні, аби зберегти ресурси для протистояння з Китаєм.
Тому зараз США пожинають плоди цієї стратегічної помилки.
Іранське питання і війна Росії проти України
За підсумками перемовин Дональд Трамп повідомив, що Китай погодився, що Ормузьку протоку слід розблокувати, а Іран не повинен контролювати її. Пекін обмежився скупим «президенти обмінялися думками щодо важливих міжнародних і регіональних питань, таких як ситуація на Близькому Сході, криза в Україні та Корейський півострів». На шляху до Вашингтона президент США підтвердив, що обговорив із Сі Цзіньпіном питання війни Росії проти України.
«Є питання, яке ми хотіли б вирішити, — сказав він і додав: до вчорашнього вечора все виглядало добре, але вчора ввечері вони [Україна] зазнали серйозного удару».
Державна агенція Сіньхуа оприлюднила в суботу заяву МЗС Китаю за підсумками перемовин, у якій, зокрема, сказано, що «і Китай, і США сподіваються на швидке завершення конфлікту й обоє доклали багато зусиль, щоб відповідно сприяти мирним переговорам. Складні проблеми не мають простих рішень, і мирні переговори не можуть бути досягнуті за одну ніч».
Симптоматично, що під час візиту Дональда Трампа Пекін повідомив, що 19 травня до Китаю прибуде Володимир Путін. Де його, зрозуміло, проінформують про консультації США та Китаю, у тому числі щодо України та Близького Сходу. Однак чи наблизять такі консультації завершення війни Росії проти України? Малоймовірно. Зрештою, Китай, один з головних бенефіціарів війни, не надто зацікавлений. Та й для Дональда Трампа питання закінчення війни, на жаль, поки не пріоритет.
Бізнес також не вдався
Традиційним складником закордонних візитів Дональда Трампа під час його другої каденції стали новини про укладання з партнерами багатомільярдних угод. У Китаї цього не сталося, хоч президент США привіз зі собою чималу делегацію топів американського бізнесу. А втім, це не завадило йому оголосити про «фантастичні угоди».
Жодних нових контрактів американські компанії не підписали. Представники США повідомили, що Boeing отримала замовлення на 200 літаків (акції компанії впали на 4 %, оскільки ринок очікував, що домовляться про 500), також Китай нібито погодився закупити додаткові обсяги американської сої. Однак Пекін не підтвердив цього.
***
Гуляючи разом із Сі резиденцією китайського лідера, Трамп висловив захоплення квітами, що ростуть у саду — «це найгарніші троянди, які хто-небудь коли-небудь бачив», і очільник Китаю пообіцяв
надіслати до Білого дому їхнє насіння. Схоже, це насіння — єдиний реальний здобуток президента США за підсумками візиту до Китаю. Решта бонусів дісталася його візаві.