“Стратегічна стабільність” замість пастки Фукідіда
На зустрічі з Дональдом Трампом Сі Цзіньпін назвав відносини Китаю та США найважливішими у світі, застерігши: “Ми повинні зробити так, щоб вони працювали, і ніколи не псувати їх”. Дональд Трамп погодився, назвавши їх “одними з найважливіших” у світовій історії.
Сі при цьому згадав концепцію американського політолога Грема Еллісона щодо “пастки Фукідіда” – ситуації, коли позиції очевидного світового гегемона загрожує новий лідер, який зростає, а тому існує значна ймовірність війни між мними.
“Чи можуть Китай і Сполучені Штати подолати пастку Фукідіда та створити нову парадигму відносин між великими країнами?”, – запитав він гостя.
Китайський лідер пояснив, як мають виглядати відносини двох наддержав, охарактеризувавши їх як “конструктивну стратегічну стабільність”, що включає “чотири стабільності”: “позитивну стабільність зі співпрацею як основою, здорову стабільність з конкуренцією в належних межах, постійну стабільність з керованими розбіжностями та тривалу стабільність з очікуваним миром”.
В офіційному звіті Пекіна за підсумками візиту йдеться, що президент США погодився з новим визначенням відносин, запропонованим лідером Китаю.
“Одна з речей, на якій наголошують китайці, і з якою ми погоджуємося, – це стратегічна стабільність у наших відносинах, конструктивні відносини, але також такі, що встановлюють стратегічну стабільність, щоб у нас не було непорозумінь, які могли б призвести до ширшого конфлікту”, – заявив державний секретар Марко Рубіо.
Треба сказати, що свого часу доволі подібну концепцію відносин пропонував попередній президент США Джозеф Байден, окреслюючи свою політику щодо Китаю як “керовану конкуренцію” – стратегічне суперництво, яке при цьому не переростає в конфлікт. Сі тоді виступав проти, розглядаючи таку політику як спробу стратегічного стримування Китаю.
Що змінилося зараз? Після року тарифних війн зі США Пекін, вочевидь, усвідомив, що має достатньо важелів впливу, щоб на рівних грати з Вашингтоном. А зовнішньополітичні провали Трампа – від перманентних конфліктів з європейськими союзниками до невдачі у війні проти Ірану – остаточно переконали Сі, що настав час зафіксувати новий status quo – двополярний світ із двома рівноправними світовими потугами.
Президент США, схоже, не проти.
“Це дві великі країни. Я називаю це G-2, – сказав він в інтерв'ю Fox News. – Я думаю, що це увійде як дуже важливий момент в історії”.
Головна умова мирного співіснування – китайський Тайвань
Лише в одному питанні Пекін очікувано проявив категоричність.
“Тайванське питання є найважливішим у китайсько-американських відносинах, – заявив Сі Цзіньпін. – Якщо його вирішувати належним чином, двосторонні відносини будуть загалом стабільними. В іншому випадку між двома країнами виникнуть зіткнення та навіть конфлікти, що поставить під велику загрозу всі відносини”.
“Незалежність Тайваню та мир у протоці несумісні, як вогонь і вода. Збереження миру та стабільності в Тайванській протоці є найбільшим спільним знаменником між Китаєм та США”, – додав він.
Прозвучало, фактично, як застереження і навіть незавуальована погроза.
Що цікаво, в офіційних повідомленнях Білого дому за підсумками першого дня перемовин про Тайвань взагалі не згадали. І, як пише The Washington Post, під час зустрічі Трамп також не відповів на слова Сі щодо Тайваню та перейшов до наступної теми, взагалі не звертаючи на них уваги. Він також проігнорував запитання журналістів щодо острова.
В інтерв’ю Fox News Дональд Трамп зазначив, що він та Сі присвятили Тайваню більшу частину своєї розмови у четвер.
“Ми говорили про це весь вечір, – сказав він. – Зараз я знаю про Тайвань більше, ніж майже про будь-яку іншу країну”.
Президент США додав, що Сі попередив його, що Пекін проти будь-якого проголошення незалежності Тайванем, і що він вислухав, але нічого не сказав у відповідь.
Інтерв’юер Fox News запитав, чи повинен народ Тайваню почуватися у більшій чи меншій безпеці після саміту, на що Трамп відповів: “Нейтрально”.
Під час інтерв'ю президент США також згадав про контраст у масштабі між материковим Китаєм і Тайванем, а також про географічні відстані: “Знаєте, якщо подивитися на всі шанси, Китай – це дуже, дуже потужна, велика країна. Це дуже маленький острів. Подумайте, він знаходиться за 59 миль (від Китаю, – LB.ua). 59 миль. Ми знаходимося за 9 500 миль. Це дещо складна проблема”.
Також Трамп розповів, що Сі Цзіньпін прямо запитав його, чи захищатимуть США Тайвань у разі, якщо Китаай застосує силу. Проте американський президент відмовився відповідати на це запитання.
“Є лише одна людина, яка це знає, – і це я. Президент Сі поставив мені це запитання сьогодні, а я відповів, що не говорю про таке”, – заявив він.
Уже на борту Air Force One Дональд Трамп заявив, що поки не визначився, чи схвалювати продаж американської зброї Тайваню на суму 14 мільярдів доларів, зазначивши, що лідери обговорили продаж зброї “дуже детально”.
Раніше США і Тайвань досягли домовленості щодо продажу острову великого обсягу озброєнь, зокрема, ракет ППО NASAMS та PAC-3 для систем Patriot, а також засобів для “асиметричних оборонних можливостей”.
Це мало б стати найбільш масштабною закупівлею озброєнь для острова в історії і посилити його здатність до оборони на тлі зростання загрози тиску з боку Китаю.
Але зараз питання знову поставили на паузу. Це вкрай погана новина. І не лише для Тайваню.
Скидається на те, що США втрачають рішучість протистояти агресивним намірам Китаю взяти Тайвань під контроль і це лише заохочує Пекін діяти рішучіше.
До слова, після повернення Дональда Трампа у Білий дім Елбридж Колбі, один із провідних геополітиків і експертів з національної безпеки в оточенні президента США та архітектор чинної американської стратегії стримування Китаю, кілька разів відвідував Тайвань. Де його, як писали тайванські медіа, переконували: найкращий спосіб утримати Китай від агресії – допомогти Україні вистояти. Колбі до аргументів не дослухався, понад те, саме він був натхненником рішень адміністрації Трампа припинити військову допомогу Україні задля збереження ресурсів для протистояння з Китаєм.
Тому зараз США пожинають плоди цієї стратегічної помилки.
Іранське питання і війна Росії проти України
За підсумками перемовин Дональд Трамп повідомив, що Китай погодився з тим, що Ормузька протока має бути розблокована, а Іран не повинен її контролювати. Пекін обмежився скупим “президенти обмінялися думками щодо важливих міжнародних та регіональних питань, таких як ситуація на Близькому Сході, криза в Україні та Корейський півострів”. На шляху до Вашингтона президент США підтвердив, що обговорив з Сі Цзіньпіном питання війни Росії проти України.
“Є питання, яке ми хотіли б вирішити”, – сказав він, додавши, що “до вчорашнього вечора все виглядало добре, але вчора ввечері вони (Україна, – LB.ua) зазнали серйозного удару”.
Державна агенція Сіньхуа оприлюднила в суботу заяву МЗС Китаю за підсумаками перемовин, в якій, зокрема, йдеться, що “і Китай, і США сподіваються на швидке завершення конфлікту та обидва доклали багато зусиль для сприяння мирним переговорам своїм відповідним чином. Складні проблеми не мають простих рішень, і мирні переговори не можуть бути досягнуті за одну ніч”.
Симптоматично, що під час візиту Дональда Трампа Пекін повідомив, що 19 травня до Китаю прибуде Владімір Путін. Де його, зрозуміло, проінформують про консультації США та Китаю, в тому числі щодо України та Близького Сходу. Однак чи наблизять такі консультації завершення війни Росії проти України? Малоймовірно. Зрештою Китай, як один з головних бенефіціарів війни, не надто зацікавлений у її закінченні. Та й для Дональда Трампа питання закінчення війни, на жаль, поки не є пріоритетом першого порядку.
Бізнес також не вдався
Традиційною складовою закордонних візитів Дональда Трампа під час його другої каденції стали повідомлення про укладання з партнерами багатомільярдних угод. У Китаї цього не сталося, попри те, що президент США привіз з собою чималу делегацію топів американського бізнесу. Хоч це не завадило йому оголосити про “фантастичні угоди”.
Жодних підписань нових контрактів для американських компаній не відбулось. Представники США повідомили, що Boeing отримала замовлення 200 літаків (акції компанії впали на 4%, оскільки ринок очікував, що домовляться про 500) також Китай нібито погодився закупити додаткові обсяги американської сої. Однак з боку Пекіна підтверджень цього не надходило.
***
Гуляючи разом з Сі резиденцією китайського лідера, Трамп висловив захоплення квітами, що ростуть в саду, сказавши, що “це найгарніші троянди, які хто-небудь коли-небудь бачив” і очільник Китаю пообіцяв надіслати до Білого дому їхнє насіння. Схоже, це насіння – єдиний реальний здобуток президента США за підсумками візиту до Китаю. Решта бонусів дісталися його візаві.