Сіярто на зв’язку
У минулу суботу видання “The Washington Post” повідомило з посиланням на кількох чинних і колишніх європейських чиновників, що міністр закордонних справ Угорщини під час перерв на закритих засіданнях Ради ЄС зовнішніх справ регулярно телефонував Лаврову і надавав йому “живі звіти” про те, що обговорювали європейські лідери, а також про можливі рішення ЄС.
Європейська комісія заявила, що “глибоко занепокоєна” повідомленнями про можливі зливи, зажадала від Угорщини пояснень і вже обмежила обсяг конфіденційних даних, що передають Будапешту.
“Інформація про те, що люди Орбана інформують Москву про засідання Ради ЄС у найдрібніших деталях, не повинна нікого дивувати. Ми вже давно мали такі підозри. Це одна з причин, чому я висловлююся лише тоді, коли це абсолютно необхідно, і кажу лише стільки, скільки потрібно”, – зазначив глава польського уряду Дональд Туск.
Натомість угорський уряд заявив, що Сіярто регулярно контактує з Лавровим, сам угорський міністр назвав таку практику “нормальною дипломатією”.
На цьому історія не закінчилась: через кілька днів після публікації “The Washington Post” Віктор Орбан доручив міністру юстиції розслідувати інформацію про прослуховування Петера Сіярто. Підставою для цього стала публікація журналіста незалежного центру розслідувань Direkt36 Сабольча Паньї, який оприлюднив стенограму телефоннної розмови Сіярто з Лавровим, у якій перший просив Москву допомогти партії Роберта Фіцо виграти вибори в Словаччині.
Паньї стверджує, що запис розмови він отримав від однієї з євопейських спецслужб. Натомість проурядове видання Mandiner написало, що журналіст сам передав номер телефону Сіярто одній з іноземних розвідок. Після публікації прокуратура Угорщини відкрила справу про шпигунство проти Паньї, а Управління захисту суверенітету (запам’ятайте цю назву) внесло його до переліку “мережевих осіб” при іноземних розвідках. Термін “мережева особа” (hálózati személy) в Угорщині не є окремою юридичною категорією, як, наприклад, статус “іноземного агента” в РФ, однак саме визнання когось “мережевою особою” надає владі країни можливість його використовувати для обґрунтування звинувачень, слідчих дій, кримінальних проваджень.
“Педофіли”, “українські шпигуни” і стеження за Мадяром
Цього тижня уже згаданий центр Direkt36 також опублікував розслідування про те, як спецслужби Угорщини намагалися вивести з ладу ІТ-системи партії “Тиса”.
Це справжній політичний триллер, гідний екранізації.
Отож, 1 липня 2025 року на гарячу лінію повідомлення, яке надійшло на гарячу лінію Національного управління з питань медіа та комунікацій (NMHH) надійшло анонімне повідомлення: двоє чоловіків нібито використовували приховану камеру в поясі для зйомки дітей для продажі контенту педофілам. NMHH автоматично пересилає отримані повідомлення до Департаменту кіберзлочинності Національного бюро розслідувань (NNI).
Слідчих NNI одразу здивувало, що донос був написаний у незвично офіційному стилі, містив надто точні деталі. До того ж, співробітники спецслужби – Управління конституційного захисту – ініціативно звернули їх увагу на повідомлення ще до того, як воно надійшло до NNI. Управління також тиснуло на відділ кіберзлочинності, з вимогою якомога швидше обшукати будинки підозрюваних. Хоч серед повноважень Управління боротьба з педофілами не фігурує.
8 липня поліція обшукала два будинки, де мешкають підозрювані. Виявилось, що двоє чоловіків, про яких йшлося в доносі, – IT-фахівці партії “Тиса”. У них вилучили численні телефони, сервери, флеш-накопичувачі, планшети, ноутбуки та настільні комп'ютери. Серед одягу також знайшли дивний пристрій: шкіряний ремінь з крихітною камерою, захованою в одному з отворів.
Дитячої порнографії, втім, правоохоронці не знайшли. Натомість на носіях виявили сотні скріншотів переписки, яка стосувалася спроб завербувати айтішників “Тиси”. Судово-медичні експерти NNI завжди роблять резервну копію даних із вилучених носіїв інформації. Однак цього разу резервне копіювання даних здійснила Служба національної безпеки (NBSZ), яка займається запобіганням злочинам проти держави та перешкоджання діяльності агентів іноземних розвідок.
На носіях, зокрема, знайшли скріншоти переписрк одного з підозрюваних, 19-річного колишнього IT-фахівця “Тиси”, який на скріншотах фігурує як “Гендальф”. З лютого 2025 року, звільнившись з роботи в “Тисі”, “Гендальф” вів переписку з особою на ім'я “Генрі”. Той пропонував айтішнику грошову винагороду за співпрацю у проникненні в IT-відділ партії та отриманні повного контролю над її системами. Генрі сформулював це так: “Нам потрібно найняти IT-фахівця, а потім підвищити його до керівного рівня. Якщо це у нас є, ми фактично перемогли. […] У потрібний момент усі маріонетки натискають на курок, і все руйнується”.
“Генрі”, ймовірно мав певний доступ до внутрішніх систем “Тиси”, оскільки одного разу він похвалився перед “Гендальфом”, що може бачити дані, що зберігаються в партійній системі Strapi, яку партія використовувала для управління контентом веб-сайтів і мобільних додатків.
А однією з найважливіших цілей “Генрі” був злам додатку Tisza Világ, який був розроблений для мобілізації та інформування прихильників партії.
Чи вдалось йому це – не відомо, проте у жовтні та листопаді 2025 року в мережі оприлюднили списки понад двохсот тисяч користувачів Tisza Világ. Саме у той час тривав процес відбору кандидатів на вибори від “Тиси”. Про витік даних одразу повідомили видання, контрольовані “Фідес”.
Також стався витік з сервера “Тиси на Discord, який раніше служив важливою внутрішньою платформою для комунікації. Петер Мадяр оголосив, що партія змушена його закрити і заявив, що хтось збирає дані про волонтерів “Тиси”, використовуючи “російські методи”.
“Генрі”, як констатували розслідувачі Direkt36, знав багато: де зустрічались IT-фахівці, що відбувалось всередині партії, навіть хто хворів і коли будуть зливи компромату щодо “Тиси”. Як він хвалився співрозмовнику, “ми працюємо як підрозділ спеціальних операцій. […] Ми працюємо з чудовим обладнанням і людьми. Одні з найкращих у країні, можливо, навіть у Європі”.
При цьому “Гендальф” лише вдавав співпрацю з “Генрі”, намагаючись дізнатися якомога більше про його наміри. Айтішник передавав скріншоти переписки колезі (псевдо – “Будда”), який відповідав за IT-безпеку “Тиси”. Разом вони готували пастку: пошили пояс із прихованою камерою, щоб записати “Генрі” на зустрічі та викрити операцію.
Але в липні поліція прийшла до них першою – і вилучила все, включно з поясом.
На цьому історія не закінчується. Коли слідчі зрозуміли, що мають справу не з педофілами, а зі спробою проникнення в IT-систему угорської політичної партії, вони вирішили з’ясувати, хто такий “Генрі”. Та Управління конституційного захисту фактично заблокувало розслідування, натомість власне керівництво NNI змусило слідчих зосередитись на поясі – “незаконно виготовленому шпигунському спорядженні”.
Та слідчі все ж спробували розплутати клубок неофіційно і в підсумку дійшли до висновку, що за операцією стоїть угорська спецслужба. І навіть не одна: головну роль відігравало Управління конституційного захисту, яке ініціювало розслідування проти “педофілів”. А спеціалісти Служби національної безпеки брали участь у обшуках і копіюванні інформації з вилучених носіїв. Обидві спецслужби перебувають під контролем канцелярії Кабінету міністрів, яку очолює Антал Роган, один з найближчих довірених осіб Віктора Орбана.
Після того, як центр Direkt36 опублікував розслідування, один зі записав відеозвернення і публічно підтвердив всі викладені факти. Того ж дня його звинуватили у “зловживанні службовим становищем”, а поліція обшукала його будинок і вилучила носії даних.
В інтерв’ю виданню Telex він заявив, що не має точної інформації про те, хто проводив операцію проти “Тиси”, але на зустрічах вищого рівня в NNI “шепотілися, що справді існує спеціальна група секретної служби, яка перебуває під безпосереднім контролем міністра чи державного секретаря”.
Контратака “Фідес”: у всьому винна Україна
Уряд відреагував на статтю Direkt36 одразу – власною шпигунською історією. Очільник апарату Орбана Гергей Гуляш заявив, що двоє шпигунів, про яких керівник Управління конституційного захисту повідомив Службі національної безпеки, “заходили та виходили з посольства України”, придбали заборонене шпигунське обладнання, а також намагалися придбати незаконне програмне забезпечення для стеження.
Мате Кочіш, лідер фракції “Фідес” у парламенті написав на Facebook, що “українці навчали ІТ-фахівців партії “Тиса”. Згодом опублікував ще один пост: “ІТ-фахівці партії “Тиса” працювали на українців і регулярно контактували з посольством України в Будапешті”.
Комітет національної безпеки угорського парламенту опублікував документ, підписаний генеральним директором Управління конституційнрого захисту генерал-майором Сабольчем Бардошем. У ньому йдеться, що кілька українських кібергруп, зокрема, “ІТ-армія України” та хакерська спільнота NB65, контактували з людьми, які діяли в Угорщині, за якими також стежили спецслужби.
“IT-Армія України” – це спільнота, створена у лютому 2022 року для боротьби з РФ у інформаційному та кіберпросторі з ініціативи Михайла Федорова, на той час – міністра цифрової трансформації України. Спільнота заперечила звинувачення та заявила, що має жодного стосунку до зазначених подій: “Чергове диво угорського передвиборчого театру: якщо в кампанії бракує змісту, завжди можна витягнути з капелюха “український слід“. Цього разу в реквізит записали й IT ARMY, акуратно, цинічно, без найменшої поваги до фактів. Хоча б перед тим, як стряпати фейк, перевірили базове: IT ARMY відома DDoS-атаками, а не вигадками з цієї статті”. https://t.me/itarmyofukraine2022/3758
Група NB65 (Мережевий батальйон 65) також виникла у 2022 році і, ймовірно, була частиною хакерської спільноти Anonymous. NB65 провела ряд успішних атак на російські ресурси, проте після літа 2022 активностей не проявляла.
Україна понад усе
Наша держава стала для Віктора Орбана та його партії зручним універсальним інструментом, яким можна пояснити провали влдасного уряду, проблеми у стосунках з ЄС, дискредитувати головного політичного опонента, виправдати тиск проти журналістів-розслідувачів та приховати незаконне стеження за опозицією.
Слово “Україна” зараз звучить в риториці лідерів “Фідес” ледь не частіше, аніж “Угорщина”. Наприклад, учора, 27 березня, виступаючи у місті Дьєр на передвиборчому мітингу, Орбан звернувся до прихильників “Тиси”, які його освистували: “Ви штовхаєте український віз і не підтримуєте угорців. Ви хочете проукраїнський уряд і хочете забрати гроші угорців в Україну. Це правда”.
Роздуваючи міф про “втручання України” Орбан намагається замаскувати реальність – фактичну втрату контролю над власним суверенітетом на користь Кремля. Бо як ще назвати стан справ, при якому уряд Угорщини більше переймається блокуванням допомоги Україні та лобіюванням російських інтересів в ЄС, а не проблемами власної країни, а міністр закордонних справ регулярно звітує Москві?
Та й шпигуни, які почуваються в Угорщині як удома і намагаються впливати на хід виборів, розмовляють не українською, а російською мовою і мають дипломатичні паспорти РФ.
***Вибори в Угорщині відбудуться 12 квітня. За даними опитування компанії Median, результати якого оприлюднені 25 березня, за партію “Тиса” готові проголосувати 58% респондентів, за “Фідес” – 35%.
Згідно з агрегованими даними POLITICO Poll of Polls (об'єднує дані з кількох джерел, щоб отримати точнішу картину), “Тису” підтримують 52% респондентів, “Фідес” – 37%.