Сумо направду унікальний вид спорту. Власне, це і не спорт у класичному європейському розумінні, а багатовікова японська традиція, згадана ще у хроніках VIII ст. «Ніхон-сьокі» та «Коджікі». З нею пов'язані сотні ритуалів, що перетворюють її на сакральний акт змагання темряви і світла.
Цікаво, що українці зробили вагомий внесок у сучасний розвиток сумо. Вищий ранг борця сумо — йокодзуна (станом на 2025 рік його мали лише 75 сумоїстів) здобув Тайхо Кокі (Іван Боришко), уродженець Сахаліну, чий батько Маркіян Боришко був родом з Харківщини. Тайхо Кокі відвідував Україну у 2000-х роках. Нині серед найсильніших борців сумо є вінничанин Данило Явгусишин, японське ім’я Аонішікі Арата. 22-річний борець уже має титул озекі, який є фінальною сходинкою перед йокодзуною. Минулого року Явгусишин став переможцем найпрестижнішого турніру — Кубку імператора Японії. Також успішну кар’єру в сумо будує уродженець Мелітополя Сергій Соколовський, відомий як Шіші Масару.
«Прихисток» — серіал багатошаровий. Він намагається не лише охопити тему спорту, а й показати соціальне життя Японії. Однак центральна сюжетна лінія тут збудована в кращих традиціях спортивної драми. Головний герой серіалу Енно (Ватару Ічіносе) — складний підліток, родина котрого опинилася на дні, коли збанкрутував суші-ресторан. Енно намагається стати зіркою сумо, щоб витягти рідних з боргів.
Однак Енно не звичайний сумоїст, а справжній панк цього виду спорту. Він зневажливо ставиться до ритуалів і намагається боротися по-своєму, ігноруючи багатостолітні правила. Звісно, це призводить до проблем. І що більше ґуль у всіх сенсах набиває Енно, то дужче він усвідомлює важливість традицій, однак намагається й не зрадити себе.
Навколо розгортаються сюжетні лінії яскравих другорядних персонажів. Аску (Шіолі Куцуна) з політичної журналістики перевели у спортивний відділ. Проживши багато років у США, вона зверхньо ставиться до японських традицій, а багато з них узагалі вважає сексистськими. Однак світ сумо поступово змушує змінити її погляд на японську культуру. Головний антагоніст Енно — Шідзууічі (Хірокі Сумі), гігантський борець зі шрамом на обличчі. Це ще один неоднозначний герой, для якого сумо є способом втілити гордість матері, яку він втратив ще в дитинстві. Окремо існує (і, можливо, отримає розвиток у другому сезоні) персонаж Рюкі (Отже Каку) — ще один перспективний сумоїст, який будує кар’єру, щоб стати гордістю в очах батька, відомого майстра сумо, який все життя нехтує сином. Ще є велика сюжетна гілка про підкилимні ігри в керівництві шкіл і федерації сумо. А також побіжні лінії, які показують Японію з її соціальними проблемами: прірва між багатими і бідними, складність виходу за межі соціальної страти, в якій виріс. У результаті «Прихисток» стає драматичною історією про спорт як пошук себе та подолання травм.
Незвичним є візуальний складник серіалу. Звісно, як у будь-якому хорошому шоу про спорт, тут багато екшну і яскравих слоумо сцен. Також багато доволі грубого гумору, який врівноважує драматичні елементи. Водночас надмірна тілесність у кадрах, а також яскраві постановки традиційних ритуалів сумо надають «Прихистку» індивідуальних рис і виводять його в розряд унікальних спортивних драм.
Великою мірою «Прихисток» — консервативний серіал, в основі якого одна проста ідея: традиції, які складалися століттями, існують не просто так. Усі герої, від Енно до другорядних персонажів, проходять трансформацію від неприйняття підвалин до розуміння, що все придумане для них і має скласти їхній шлях. Утім творці серіалу залишають місце для думки, що прийняти традиції не означає розчинитися в них. Енно, врешті, скоряється правилам сумо, однак не втрачає індивідуальності і знаходить можливість лишатися собою у світі, де все продумано за нього.
Перший сезон серіалу уривають на кульмінаційній точці, коли головний герой входить у реванш з антагоністом. Сценаристи настільки вдало розкручують сюжетні арки персонажів, що глядацькі симпатії тут можуть бути і на боці Енно, і на боці Шідзууічі. Цей відкритий фінал дає надію на другий сезон, який може стати оповіддю про шлях до легендарного титулу йокодзуни.
