Суд у Боснії видав міжнародний ордер на арешт лідера боснійських сербів Мілорада Додіка, якого звинувачують у зазіханні на конституційний порядок та виїзді за кордон на знак непокори, пише Reuters.
Додік, президент регіону Сербської Республіки Боснії, спровокував найсерйознішу кризу з часів війни 1990-х років. Його засудили до року ув'язнення та відсторонили від політичної діяльності на шість років за ігнорування рішень міжнародного посланця світу.
Додік, проросійський давній прихильник відділення від Боснії, ініціював закон, який забороняє державній юстиції та поліції діяти в сербському регіоні, але конституційний суд Боснії тимчасово призупинив це.
Нехтуючи внутрішнім ордером на арешт, він перетнув сусідню Сербію на початку цього тижня, а потім поїхав до Ізраїлю на антисемітську конференцію в Єрусалимі в четвер.
Державний суд Боснії заявив, що міжнародний ордер також був виданий на Ненада Стевандіча, спікера парламенту Республіки Сербська, який їздив до Сербії, але зараз повернувся в Боснію.
У заяві суду йдеться, що ордери перебувають у розпорядженні міжнародної поліції Інтерполу.
- Додік виступає проти антиросійських санкцій через її вторгнення в Україну і є одним із небагатьох європейських політиків, який зустрічався з президентом РФ Володимиром Путіним після початку війни.
- У січні 2023 року Додік нагородив Путіна медаллю у рамках святкування Дня Республіки Сербської, що викликало критику у ЄС. Посол України Василь Кирилич також розкритикував присудження нагороди Путіну.
- Додік заявив, що Кирилич тепер "небажана особа" в Республіці Сербській. У МЗС України відповіли, що заява Додіка – безглузда спроба виправдати популістські рішення на користь Кремлю.
- Республіка Сербська пропагує сепаратистські кроки щодо виходу з національних інституцій Боснії і Герцеговини. Раніше Додік казав, що війна в Україні змусила цей регіон "відкласти свої плани про вихід".
- Боснія перебуває в затяжній політичній кризі через сепаратистську політику Республіки Сербської, що відроджує побоювання про зрив мирної угоди, яка завершила війну 1992-95 років.