Новий старий прем’єр
«Дякую, Польще. Це справді чудовий день не лише для мене, а й для всіх, хто протягом багатьох років глибоко вірив, що все піде на краще, що ми проженемо темряву, що ми проженемо зло. І це сталося завдяки вам, ви це зробили. У цій залі ви, але перш за все мільйони польських жінок і чоловіків, і за це я хотів би вам дуже подякувати», – заявив Туск після голосування в Сеймі за новий склад уряду.
У промові Туск порушив питання безпеки, геополітики й альянсів, наголосив, що Польща є і буде сильною ланкою НАТО, а також стабільним союзником США. За його словами, Польща поверне собі позицію лідера ЄС, на яку заслуговує.
Згадав Дональд Туск і про Україну, зокрема в контексті розв’язаної Росією війни. «Завдання влади — вимагати від Заходу допомоги Україні. Я буду робити це з першого дня. Потрібна щира наполегливість, коли йдеться про інтереси Польщі у відносинах з Україною». «Я думаю, ми всі знаємо, що було б, якби Росія перемогла. І в цій ситуації, у цьому контексті ми, напевно, не можемо і ніхто в цьому залі не має права думати, що вони не знають розміру цієї ставки», — додав польський прем’єр.
Тим часом 14–15 грудня у Брюсселі відбудеться саміт ЄС, у якому візьме участь і Дональд Туск. Серед іншого обговорять початок переговорів про вступ України, а також багаторічну програму підтримки для нашої країни на 50 млрд євро. Зрозуміло, Польща вітає її. Як утім, й попередні, за колишнього уряду.
Кабінет зі знайомими обличчями
Перше, що кидається у вічі – до уряду Дональда Туска увійшли політики, які були в його попередньому кабінеті, 2014 року, ще часів коаліції Громадянської платформи й Польської селянської партії.
Наприклад, Міністерство закордонних справ, як і у 2007–2014 роках, знову очолив Радослав Сікорський, нині депутат Європарламенту. Новий старий міністр має великий досвід і численні контакти, які прем’єр Туск, вочевидь, вважає корисними, щоб відновити відносини Польщі з багатьма міжнародними партнерами, дещо зіпсовані за урядування «Права і справедливості», зокрема, з Євросоюзом, Німеччиною, Україною.
При цьому в опозиції Радослав Сікорський не завжди поводився, м’яко кажучи, як досвідчений дипломат. Скажімо, публічно заявив, що в перші дні повномасштабного вторгнення тогочасна польська влада думала про приєднання українських територій до Польщі – якщо наша держава не вистоїть. І ці його слова активно використовувала російська пропаганда, щоб розпалити антипольські настрої в Україні. А коли торік стався вибух на газопроводі «Північний потік», що пролягає по дну Балтійського моря, Сікорський у дописі у Twitter припустив, що це справа рук США. Цю заяву як доказ американської залученості показував представник Росії при ООН Небензя.
Опоненти з ПіС також закидають Сікорському, що він був активним прихильником «перезавантаження» стосунків з Росією.
Незважаючи на це, Дональд Туск запевнив, що разом вони дбатимуть про «позицію Польщі на міжнародній арені й ефективну роботу для України у її війні з Росією».
«Ми вже готуємо візити, за результатами яких будуть дуже конкретні пропозиції», — повідомив прем’єр-міністр.
Міністерство внутрішніх справ очолить Марчин Кервінський – голова політичного кабінету колишньої прем’єрки і спікерки Сейму Еви Копач. Він, зокрема, гостро критикував попередній уряд за бездіяльність у блокуваннях кордону. Наголошував, що перевізникам вартувало б тиснути не на українців, а на власний уряд.
Томаш Семоняк, який був міністром оборони в урядах Туска й Копач, стане міністром-координатором спецслужб. На 55-річного Семоняка, одного з найдосвідченіших управлінців у кабінеті, покладена складна роль реформувати спеціальні служби країни.
Новим міністром оборони призначили лідера Польської селянської партії Владислава Косіняка-Камиша, міністра сім'ї, праці та соціальної політики в попередньому уряді Дональда Туска. Складно спрогнозувати, як саме він працюватиме — Косіняк-Камиш частіше висловлювався на аграрні теми, а не оборонні. Проте ще 9 грудня Косіняк-Камиш повідомив, що контракти, які підписав уряд Моравецького після 15 жовтня, підлягатимуть «аналізу й оцінці», і наголосив на важливості інвестицій у польську збройову промисловість. На що колишній міністр національної оборони Маріуш Блащак заявив, що перегляд угод, про які згадує Косіняк-Камиш, буде рівносильним заяві про їх скасування. Ти часом Томаш Семоняк заявив, що жодних контрактів уряд не переглядатиме.
Міністерство сільського господарства та розвитку села Польщі очолив однопартієць Косіняка-Камиша Чеслав Секерський. І це призначення може бути проблемою для України, адже фермери є базовим електоратом Селянської партії, тому варто чекати такої самої жорсткої позиції щодо українського аграрного експорту.
Підсумовуючи, можемо припустити, що проблеми в комунікації між Києвом і Варшавою залишаться. Однак новий польський уряд точно діятиме більш зважено і не протиставлятиме себе керівництву ЄС.