Народився 22 квітня 1957 р. у сім'ї ремісника в м. Ґданськ на балтійському узбережжі Польщі.
Після закінчення ліцею, з 1976 до 1980 навчався на історичному факультеті Ґданського університету. Ще в університеті брав участь у діяльності профспілки Солідарність. 1980 року закінчив університет і захистив дипломну роботу зі встановлення культу особи Юзефа Пілсудського в передвоєнній польській пресі.
Дональд Туск організував перший в університеті осередок незалежної профспілки "Солідарність", який виступив проти правлячого комуністичного режиму (лідером був перший президент посткомуністичної Польщі Лех Валенса).
Під час воєнного стану не міг працевлаштуватися за фахом. Доводилося займатися важким фізичним працею - наприклад, " промисловим альпінізмом " (роботою на висотних об'єктах), зокрема - на гданьської судноверфі. Паралельно редагував друковані видання польського підпілля.
На рубежі 1980-1990-х Туск створює та очолює Ліберально-демократичний конгрес, за списком якого у 1991 році пройшов до парламенту. У наступних парламентських перегонах його партія програє, проте Дональд Туск та перший демократичний прем'єр Польщі Тадеуш Мазовецький об'єднують сили, результатом чого стає Унія Свободи – партія, яка увійшла до урядової коаліції. 2000-го Туск разом із кількома відомими політиками правого спрямування створює право-центристську, ліберальну "Громадянську платформу". Вона стала найбільшою опозиційною партією по відношенню до посткомуністичної більшості (один із лідерів - другий польський президент Олександр Кваснєвський ), а сам Д.Туск обійняв посаду віце-спікера Сейму.
У 2003 р. став головою «Громадянської платформи» і на виборах 2005 р. партія отримала 24 % голосів, посіла друге місце, поступившись тільки партії «Право і справедливість» братів Леха і Ярослава Качинських. Того ж року брав участь в президентських виборах — у першому турі посів перше місце з 38 % голосів, але за результатами другого туру 23 жовтня 2005 р. поступився Леху Качинському.
У жовтні 2007 р., під час дострокових парламентських виборів «Громадянська платформа» набрала 41,5 % голосів і отримала 209 з 460 місць в Сеймі. Національна рада «Громадянської платформи» висунула його на посаду прем'єр-міністра країни.
30 серпня 2014 року обраний на посаду голови Європейської ради.
9 вересня 2014 року Дональд Туск передав президентові країни прохання про відставку з посади глави уряду. Прохання пов'язане з тим, що від грудня Туск виконуватиме функції голови Європейської ради. Відставка прем'єра за польським законодавством тягне за собою відставку всього Кабінету міністрів. Новий польський уряд має бути сформований до 25 вересня.
1 грудня 2014 року Туск офіційно розпочав виконання обов'язків голови Європейської ради. Він змінив на цій посаді колишнього главу уряду Бельгії Германа Ван Ромпея .
9 березня 2017 року Дональда Туска було переобрано на посаді голови Європейської Ради. Переобрання відбулося за підтримки європейських політиків та опір Польщі – усі 27 країн проголосували ЗА. Прем'єр Польщі Беата Шідло написала листа лідерам ЄС з проханням підтримати нового кандидата від Польщі Яцека Саріуш-Вольського та проханням не переобирати Туска. Свої прохання вона аргументувала тим, що Саріуш-Вольський зможе реформувати ЄС, а Туск "перевищував свої повноваження у гострих внутрішніх суперечках та підтримував антидемократичні дії опозиції".
20 листопада 2019 року Дональд Туск був обраний новим головою Європейської народної партії.
З 1 грудня 2019 року на посаді голови Європейської ради Туска замінив Шарль Мішель.
Автор понад 200 публікацій. Написав декілька популярних книжок: «Був собі Ґданськ», «Ґданськ 1945 р.», «Старий Сопот».
11 грудня 2023 року був призначений прем'єр-міністром Польщі.
1 вересня 2014 року на меморіальному заході з нагоди початку Другої світової війни, Туск визнав, що в Україні триває війна, і закликав усю Європу стати на захист свого союзника. 15 березня 2015 року Туск назвав санкції проти Росії — одним з найкращих способів підтримки України. 27 квітня під час саміту Україна-ЄС Туск заявив, що проведення реформ в Україні стане найкращою відповіддю агресорові та найкращою пам'яттю про всіх загиблих під час Революції гідності. Він пообіцяв відправити в Україну місію для оцінки потреб країни, щоб надати їй адекватну допомогу.
Допомога Україні в здійсненні реформ, відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, є офіційною політикою Європейського Союзу, який ввів три етапи санкцій проти Росії і українських сепаратистів у відповідь на анексію Криму і дестабілізацію Донбасу.
Засуджував незаконне ув'язнення українського режисера Олега Сенцова у РФ.
2008 — Орден «Сонце Перу» — Перу
2012 — Кавалер Великого хреста Ордена Заслуг — Норвегія
2013 — Президентський орден Сяйво — Грузія
2014 — Маріїнський Орден Хреста — Естонія
Орден князя Ярослава Мудрого I ст. (Україна, 11 травня 2019) — за визначний особистий внесок у зміцнення міжнародної єдності та солідарності з Україною у підтримці незалежності та територіальної цілісності, поглиблення відносин між Україною та Європейським Союзом.
Одружений з Малґожатою Туск, має двох дітей: Міхала (1982 р.н.) та Катажину (1987 р.н.).
Захоплюється футболом, був капітаном збірної канцелярії сенату Польщі.
13.12.2023