Домашнє завдання – виконано чи ні?
Європейська комісія рекомендувала Єврораді під час грудневої зустрічі відкрити переговорний процес з Україною. Якщо рішення дійсно ухвалять 14–15 грудня, то воно стане історичним. А далі на нас чекає багато роботи. Лише у чотирьох з 32 глав Договору ЄС Україна демонструє наближення до законодавства і практик Євросоюзу. Ми покращили показники зі свободи руху капіталу, цифрової трансформації, законодавчо вирішили чимало питань у сфері захисту прав інтелектуальної власності і, навіть попри війну, прогресуємо в імплементації законодавства у сфері захисту довкілля. У попередньому звіті Європейської комісії ми майже виконали вимоги ЄС у сферах спільної зовнішньої та безпекової політики, митних процесах, є навіть прогрес у судовій реформі.
«Основного прогресу досягнуто у сфері конституційного правосуддя, у реформі відбору Вищої ради правосуддя, антикорупційній програмі, боротьбі з відмиванням коштів, важливих заходах стримування олігархів, а також маємо новий закон про медіа й прогрес стосовно національних меншин», — повідомила президентка ЄК Урсула фон дер Ляєн.
У червні минулого року, отримавши статус країни-кандидата, наша держава зобов’язалася зробити особливе «домашнє завдання».
Відтак із семи вимог виконала лише чотири:
• імплементувала законодавство про відбір суддів Конституційного Суду України, урахувавши рекомендації Венеційської комісії;
• завершила створювати Вищу кваліфікаційну комісію суддів (ВККС) і перевірила доброчесність кандидатів у члени Вищої ради правосуддя (ВРП);
• узгодила своє законодавство з Директивою Євросоюзу про аудіовізуальні медіапослуги;
• привела законодавство про боротьбу з відмиванням коштів до стандартів FATF. Крім того, з більш масштабного Україна затвердила стратегічний план реформування правоохоронного сектору.
Чи це багато? Неймовірно багато. Для прикладу, болюче й наболіле для українців реформування судової системи й процедури відбору суддів до Конституційного Суду стали однією з перших вимог, які Україна розпочала виконувати на шляху до ЄС. Зокрема, внесла зміни до процедури конкурсного відбору членів Конституційного Суду (КС). Відповідний закон №9322 парламент ухвалив у серпні 2023 року. Зараз до цього судового органу відбирає дорадча група експертів, де голос мають міжнародні експерти. Після чого Верховна Рада голосує за цих кандидатів.
«Наша держава має бути в Євросоюзі. Українці на це заслуговують і своїм захистом європейських цінностей, і тим, що навіть у час повномасштабної війни ми дотримуємо слова, розвиваючи державні інституції. Усі необхідні рішення ухвалюємо», — заявив президент України Володимир Зеленський.
А як же інші завдання?
Звісно, є прогрес, але не зовсім достатній, на думку євробюрократів.
У звіті Європейської комісії зазначено, що вона рекомендує Раді прийняти переговорну рамку після виконання Україною чотирьох умов. По-перше, ухвалення закону про збільшення штатної чисельності Національного антикорупційного бюро України. По-друге, внесення змін до закону про запобігання корупції, що стосуються діяльності та повноважень НАЗК. По-третє, ухвалення закону, який регулюватиме лобіювання відповідно до європейських стандартів у межах антиолігархічного плану дій. По-четверте, ухвалення закону, який враховуватиме рекомендації Венеційської комісії (від червня 2023 року й жовтня 2023 року) щодо закону про національні меншини.
Чи це можливо. Якщо коротко, то на всі чотири вимоги можна відповісти: «Так; так; можливо; під питанням».
Спробуємо розібратися з останньою. Вимогу про національні меншини висунула Угорщина на етапі підготовки до отримання статусу країни-кандидата. Іще тоді було зрозуміло, що угорська сторона не захоче домовлятися і заплющуватиме очі на прогрес України. І в цьому політичному дуалізмі найбільша проблема. Віктор Орбан уже пообіцяв заблокувати остаточне рішення про відкриття власне перемовин про початок вступу України на саміті ЄС 14–15 грудня.
Чи це все?
І тут найцікавіше: процес переговорів з Україною припав на дискусії про реформування самого Європейського Союзу. Аналіз пропозицій від ЄС точно говорить, що Україна може стати частиною Союзу, якщо швидко й успішно проводитиме реформи.
Водночас — і тут важливо — урядова позиція суголосна з позицією українських експертів, які говорять, що динаміка розширення ЄС не має збігатися з його трансформацією. Іншими словами, ці процеси повинні йти паралельно, про що домовлялися українські дипломати разом з європейськими 2 листопада в Берліні.
Відповідно офіційний Київ виступає за зміну самої процедури вступу для нових держав, коли Угорщина чи Словаччина не зможуть «політично шантажувати» й затягувати процеси.
Іще один важливий фактор — фінансовий та економічний. Бюджет ЄС передбачає 7-річне планування. Поточна бюджетна каденція минає 2027 року, після чого буде перегляд фінансової допомоги для країн — потенційних кандидатів. Отже, можемо розраховувати на збільшення допомоги протягом 2027–2034 років. Це допоможе фіналізувати всі процедури та вступити до ЄС. Але це лише теоретичний сценарій.
Чого очікувати у грудні 2023-го
Рішення про відкриття перемовин про вступ повинні ухвалити всі 27 країн ЄС 14–15 грудня. Якщо це станеться, то процес перемовин буде додатковим поштовхом для реформ, передусім судової. «Як довго триватимуть перемовини, залежить від поступу в реформах», — заявила Урсула фон дер Ляєн. Важливо, щоб Україна далі боролася з корупцією — розслідувала й ухвалювала вироки у справах, пов'язаних з нею.
Разом з Україною в інтеграційному переговорному потязі рухаються Молдова, а також Боснія і Герцеговина. Водночас Грузії нарешті надали статус держави-кандидата. Чого очікувати далі? Довгого процесу реформування й трансформації і України, і ЄС.
