Болюче расове питання
У Сполучених Штатах з початку 1960-х років, коли президент Кеннеді підписав відповідний указ, діяла політика позитивної дискримінації, яка передбачала подолання нерівності всередині суспільства і надання тим верствам населення, права яких історично пригнічували у Сполучених Штатах, певних преференцій. Люди, які довго не мали права працювати, обіймати політичні посади, навчатися в американських вишах – ті самі афроамериканці чи індіанці – з часом отримали такі можливості. Врешті це призвело до того, що американські університети, послуговуючись закріпленим протягом десятиріч негласним правилом, більше зважали не на компетенції абітурієнтів чи професорів, а на їхню расову, сексуальну, етнічну чи релігійну приналежність.
З одного боку, це допомогло студентам, сім’ї яких не мали фінансової спроможності, навчатися в бажаному університеті, а з іншого – створило додаткові конфліктні ситуації, адже через запроваджені квоти далеко не всім талановитим людям вдавалося здобути вищу освіту. Слідом постав ще один виклик – криза компетентності, яка впливала на американську економіку.
Не так давно до Верховного суду США подали позов проти Гарварду та Університету Північної Кароліни. Мовляв, ці університети завищували вимоги до абітурієнтів азійського походження і, навпаки, занижували для афроамериканців та латиноамериканців. І найвища судова інстанція країни ухвалила дійсно історичне рішення, назвавши таку практику декотрих вишів США неконституційною та неправомірною.
Голова Верховного суду Джон Робертс зазначив, що університети помилилися, коли вирішили, що під час зарахування головне не знання, а колір шкіри абітурієнта.
Цікаво, що і у 1978-му, і у 2003 році вищий судовий орган США наголошував, що університети мають гарантоване право набирати студентів, базуючись на власних критеріях, серед яких є і расова приналежність.
Суспільство розділилося в оцінках рішення. У деяких університетах заявили, що воно призведе до скорочення числа абітурієнтів з малозабезпечених афроамериканських і латиноамериканських родин. Водночас є чимало тих, хто позитивно сприйняв постанову Верховного суду – мовляв, у молодих людей, які виявляться більш компетентними і краще здадуть тести, з’являться шанси здобути освіту.
Якщо подивитися на нещодавнє дослідження компанії "Pew Research", то можна побачити, що понад половина американців не підтримують підходу, коли коледжі та виші у доборі абітурієнтів керуються критеріями етнічної чи расової приналежності. Найдужче невдоволені групи – це білі (57%) та люди азійського походження (52%). До речі, обурює це і латиноамериканців (39%). А найбільш показово, що проти такої політики виступають саме ті, хто підтримує консервативні, республіканські цінності – 74% проти 29% серед демократів.
Певна частина американської викладацької спільноти вже говорить, що рішення Верховного суду зробить освітню систему ще менш прозорою. Виші тепер зможуть просити абітурієнтів писати обов’язкові есе на тему рівності, дискримінації, різноманітності тощо.
Рішення суду вплине на політичну ситуацію в США. Президент Байден розкритикував його і заявив, що американські «університети сильніші, коли представлені різними расами. Ми не можемо дозволити, щоб це рішення стало фінальним».
Ухвалене Верховним судом потрібно виконувати, однак президент має важелі, щоб певним чином пом’якшити це. А втім, варто пам'ятати: від того, як Байден і його адміністрація відреагують на цей виклик, залежать і його шанси на виборах.
Проблема в тому, що це не єдине сенсаційне рішення Верховного суду, яке створило проблеми для Білого дому.
Далі в боргову яму
Вищий судовий орган країни визнав, що Байден і його адміністрація перевищили повноваження, коли в рамках Heroes Act вирішили провести амністію студентських кредитних боргів – цю програму не встигли запустити.
Більшістю голосів Верховний суд вирішив, що Міністерство освіти не може використовувати фонди для погашення студентських кредитів, а адміністрація Байдена, яка планувала виділити для цього $400 млрд, мусила попередньо узгодити це з Конгресом. Тут варто згадати, що адміністрація Трампа під час пандемії використала Heroes Act без особливого схвалення Конгресу, щоб запровадити канікули для погашення саме студентських кредитів.
Якби Байдену вдалося провести амністію боргів, особливо тих, які становлять менш ніж $20 тис., то мінімум 20 мільйонів боржників зітхнули б з полегшенням. Однак тепер цього не станеться. В усілякому разі його адміністрації та державним страховим фондам доведеться місяцями працювати в шаленому темпі, щоб допомогти тим, хто сподівався на боргову амністію і скористався кредитними канікулами, які їм надали попередня та нинішня влада. Варто зазначити, що понад 30 мільйонів американців відклали виплати і лише приблизно 300 тис. продовжували гасити освітній кредит.
Заборгованість студентів – це, певно, одна з найбільш гострих проблем у США. Чимало молодих людей підписують домовленості з банками і влізають у боргові пастки – усе для того, щоби покрити вартість навчання, яка за останні 30 років виросла більше, аніж ціни на житло – у 12 разів. Нині загальний борг студентів перед державою складає $1,8 трлн.
Ситуація погіршується через складну економічну ситуацію, коли через високу інфляцію американський фінансовий регулятор вимушений підвищувати ставки, тож кредити дорожчають. Чимало людей відмовляються вступати, студенти вимушені або кидати навчання, або йти на низькооплачувану роботу і виходити з процесу навчання, а випускники відкладають купівлю машини та житла. Водночас платники податків вимушені покривати бюджетні дірки за рахунок власних коштів.
Коли Байден заявив, що здійснить боргову амністію, він отримав підтримку десятків мільйонів американців. Певно, якщо говорити про внутрішню політику, це було одне з найбільших досягнень президента. Однак тепер його нівелював Верховний суд, який став на сторону позивачів. До речі, представників республіканських штатів.
Шансів на те, що команді Байдена вдасться переконати Конгрес внести зміни в Heroes Act, дуже мало. Більшість кандидатів у президенти від Республіканської партії, зокрема й Трамп, назвали це рішення дуже позитивним. Спікер же Палати представників Кевін Маккарті заявив, що «87% американців, які не мають студентських кредитів, нарешті не повинні платити за 13%, у яких вони є».
Демократи вже звинуватили Верховний суд в екстремізмі, корупції та закликали Байдена скористатися іншими інструментами, щоб утілити боргову амністію. Сам президент заявив, що його адміністрація намагатиметься запровадити іншу програму погашення кредитних боргів відповідно до закону про освіту від 1965 року. Також пообіцяв, що освітній департамент не спрямовуватиме позичальників, які не оплачують рахунків, до кредитних агентств протягом 12 місяців, щоб дати їм час повернутися на роботу.
***
Гаряча фаза виборчої кампанії у США розпочалася. І розпочалася вона за півтора місяця до ухвалення бюджету на наступний фінансовий рік. У вересні Конгрес разом з адміністрацією президента мають погодити чимало витрат, зокрема й боргове навантаження. Це, звісно, може вплинути і на швидкість виділення фінансової допомоги Україні. Адже через вибори та безконечні суперечки республіканців і демократів ухвалення наступного бюджету США може виявитися завданням не з легких.