ГоловнаСвіт

Макрон отримав некерований парламент

Партія Еммануеля Макрона втратила абсолютну більшість у Національній асамблеї у результаті другого туру парламентських виборів. Нова ліва коаліція на чолі з Жан-Люком Меланшоном стала найбільшою опозиційною силою, численні представники якої вже погрожують влаштувати для президентської партії справжнє “пекло” під час голосувань. Однак, основний сюрприз виборів — історичний прорив ультраправого “Національного зібрання” на чолі з Ле Пен. Партія збільшила кількість крісел з 8 до 89.

 Президент Франції Еммануель Макрон та прем’єр-міністр Елізабет Борн
Фото: EPA/UPG
Президент Франції Еммануель Макрон та прем’єр-міністр Елізабет Борн

“Ти нам — про кінець світу, а ми тобі — про кінець місяця”

Минулого тижня у відеозверненні, знятому навпроти президентського літака перед поїздкою до України, Еммануель Макрон закликав французів дати йому “солідну більшість” у парламенті. Лідер країни без зайвих вагань заявив, що війна в Європі та перспектива економічної кризи — не той момент, коли доречні парламентські баталії. Французи свого президента не послухали. Голосування у другому турі здобуло відверто протестний характер. “Ти нам — про кінець світу, а ми тобі — про кінець місяця”, цей слоган часів протестів жовтих жилетів якнайкраще змальовує те, що французи думають про політику Макрона.

На першому місці у довгому списку переживань французів, якими вони керуються при голосуванні, — купівельна спроможність. Як Жан-Люк Меланшон, так і Марін Ле Пен побудували передвиборчу кампанію своїх сил на популістських обіцянках підняти зарплати. Саме тому ці дві партії, що знаходяться на кардинально протилежних кінцях політичного спектру, з цих питань спираються на один і той самий електорат — молодь з міст у випадку лівої коаліції і, часто безробітну, молодь з сіл у випадку ультраправих. Звісно, попри таку ситуативну спільність, мови про об’єднання цих сил у парламенті не може бути, аж надто різні політичні ідеології вони захищають.

Прихильники Жан-Люка Меланшона збираються на мітинг підтримки під час виборчої кампанії у Парижі, 1 червня 2022 року.
Фото: EPA/UPG
Прихильники Жан-Люка Меланшона збираються на мітинг підтримки під час виборчої кампанії у Парижі, 1 червня 2022 року.

“Золота акція” в руках традиційних правих

“Шок” і “катастрофа” — так відреагували на повне фіаско президентського блоку “Разом” її члени. На контрасті з тріумфом у 2017 році, коли політична сила здобула 350 крісел з 577, цьогорічний результат здається ще більш провальним, 245 крісел, у той час як для абсолютної більшості потрібно 289. Окрім кількісних втрат, є втрати і “якісні”. Троє міністрів уряду, сформованого Макроном у травні, програли у власному окрузі, і тепер муситимуть піти з посади. Не переконали виборців на місцях й інші дві персоналії з оточення президента — спікер парламенту Рішар Ферран і голова фракції партії Макрона Крістоф Кастанер.

Єдина втіха для президента — “Разом” залишається найчисельнішою силою в Асамблеї, а отже Жан-Люк Меланшон може забути про посаду прем’єра і кардинальну зміну уряду, хоча заклики до відставки Елізабет Борн вже почали лунати від усіх опозиційних сил. Однак, іншою проблемою для президента стане проштовхування бажаних законів. Голосування дійсно може перетворитися на “пекло”, як погрожують у партії “Нескорених”. Блоку “Разом” терміново потрібні союзники. Всі очі прикуті до “Республіканців”...

Після розгрому Валері Пекрес на президентських виборах, “Республіканці” зализували рани і чекали реваншу. Можливість другого шансу намалювалася навіть раніше, ніж партія могла мріяти. В Асамблеї, де балом заправляють ультраліві і ультраправі, традиційна права сила з 61 кріслом виглядає як найбільш поміркований союзник. “Про коаліцію з партією Макрона не може бути й мови”, відрізав лідер “Республіканців” Крістіан Жакоб, однак запрошення на “аудієнцію” до Єлисейського палацу прийняв. Чи зможе Макрон переконати своїх колишніх суперників? “Золота акція” в їхніх руках, і “Республіканці” це знають. Залишається дізнатися, яку “ціну” за підтримку вони виставлять перед президентом.

Лідер партії «Республіканці» Крістіан Жакоб після першого туру виборів у Парижі, 10 квітня 2022 року
Фото: EPA/UPG
Лідер партії «Республіканці» Крістіан Жакоб після першого туру виборів у Парижі, 10 квітня 2022 року

Політика щодо України — незмінна

Внутрішня політика Франції ризикує перетворитися на повний хаос. Уряд Макрона запланував розгляд низки важливих для президента реформ вже з вересня. Поміж них — суперечлива пенсійна реформа, перші дискусії про яку спричинили у країні хвилю протестів наприкінці 2019 року. Дебати в Асамблеї ризикують стати запальними.

Натомість міжнародна політика зазнати таких баталій не має. Гарна новина для України – це те, що зовнішні відносини у Франції залишаються прерогативою президента. Усі рішення про надання Україні зброї ухвалюються на закритих засіданнях Ради безпеки, яку очолює безпосередньо Макрон та до якої належать прем’єр і міністри провідних відомств. Попри некерований парламент, зовнішня політика Франції змінитися не має.

Звісно, загроза може прийти від громадської думки. Тут ми повертаємося до першого занепокоєння французів — купівельної спроможності. Зростання цін на енергоносії та поступове поширення “втоми” від війни, можуть поступово призвести до того, що від президента очікуватимуть посередництва з метою відновлення переговорів, навіть якщо позиція України на той момент буде не в сильній точці. В такій ситуації потужна присутність історично близьких до Росії політичних сил Меланшона і Ле Пен у французькому парламенті може підігріти відповідні настрої поміж французького населення. Чи втримає свою лінію президент? Наступні 5 років стануть для Макрона справжнім випробуванням.

Фото: EPA/UPG

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram