Президент Естонії Керсті Кальюлайд вважає, що за останні п’ять років Україна не наблизилася до виконання Копенгагенських критеріїв, які є передумовою для вступу до Європейського Союзу.
Про це вона заявила під час дискусійної панелі в рамках YES (Ялтинського економічного форуму).
Кальюлайд пояснила, чому попросила естонський бізнес не інвестувати в Україну.
“Як президенту Естонії мені доводилося вирішувати проблеми, з якими зіштовхувалися естонські компанії в Україні. Одна наша компанія дійшла до міжнародного арбітражу, аби повернути собі бізнес, який забирався. Ця ситуація тривала п’ять років, за цей період жодного прогресу не відбулося. Влітку 2021 року я почула про іншу естонську компанію, яка наближалася до серйозної фінансової операції в Україні. До неї звернувся представник однієї української фірми, який попросив поділитися бізнесом, віддати частку, щоби пришвидшити вихід на ринок. Для мене це означає, що за ці п’ять років Україна не наблизилася до виконання Копенгагенський критеріїв”, – сказала Кальюлайд.
Зауважимо, що, згідно з Копенгагенськими критеріями, Україна має досягти стабільності та прозорості політичних та судових установ, а також створити умови для вільного ринку. Разом з тим президентка Естонії зауважила, що й після своєї відставки зберігатиме надію, що Україні вдасться досягти членства в Євросоюзі.
“Шкода, що за моєї каденції не вдалося досягти прогресу на шляху євроінтеграції України. Мене це дуже засмучує. Я би хотіла, щоби одного дня Україна все ж стала частиною ЄС. Сподіваюся, коли вікно можливостей відкриється, Україна зможе увійти в ЄС. Однак передумова – виконання Копенгагенський критеріїв… Сподіваюся, що Україна матиме європейське майбутнє”, – наголосила глава Естонської Республіки.
Водночас міністр закордонних справ Дмитро Кулеба акцентував, що Україна не скаржиться на слова президентки Естонії. Він нагадав, що й українські інвестори постійно зіштовхуються із проблемами за кордоном.
“Ми чули багато різного від наших друзів, партнерів, від тих, хто прикидався нашими друзями. Ми знаємо, хто з них щирий, а хто – ні. По-друге, на Україну не потрібно тиснути, щоби вона щось зробила, вона сама впоратися зі своєю долею. Коли я щоразу виїжджаю за кордон, у мене є два списки. Перший – проблеми, з якими зіткнулися закордонні компанії в Україні, другий – проблеми, з якими в тих чи інших державах зіткнулися українці інвестори. Ми не скаржимося, а обговорюємо ці проблеми”, – зазначив глава українського зовнішньополітичного відомства.
Водночас він порушив перед президенткою Естонії інше питання: чи всі країни, які стали членами ЄС, увійшли до нього тому, що завершили реформи і відповідали Копенгагенським критеріям? Кальюлайд своєю чергою наголосила, що всі нинішні країни – члени Євросоюзу перед вступом відповідали цим критеріям.
“Європейський Союз розширяється не тому, що складаються сприятливі умови. ЄС це робить інакше – спочатку забезпечте відповідність Копенгагенським критеріям, а потім у вас з’явиться можливість для вступу”, – підсумував головний дипломат України.
Кулеба зауважив, що підтримує проведення реформ в Україні, однак вважає, що роблячи акцент на реформах як на ключовому факторі, який дозволить отримати членство в ЄС, Києву не говорять всієї правди.
«Припиніть тримати цю країну на гачку реформ. Реформи важливі, я сам підтримую реформи і роблю все можливе, щоб допомогти цій країні трансформуватися, але я втомився бачити, як інші держави наставляють нас щодо реформ, не кажучи правди, що «Ми не хочемо вас в ЄС, тому що ми політично не готові, а не тому, що ви не готові в плані реформ» - наголосив міністр.
Нагадаємо,раніше Кальюлайд заявила, що Європейському Союзу варто було б бути сміливішим у питанні розширення, водночас зазначивши, що Україні необхідно "ще 20 років роботи" для готовності до членства.