ГоловнаСвіт

Як Китай посилює тиск на технологічні компанії

Торік уряд Китаю скасував вихід на біржі Шанхая та Гонконгу стартапу Ant Financial – фінансового підрозділу платформи Alibaba мільярдера Джека Ма. Його IPO мало стати найбільшим в історії бірж і принести бізнесмену і його партнерам $34 млрд. Після зупинки лістингу свого юніта Alibaba була оштрафована на рекордні $2,7 млрд, а діяльність Ant Financial узявся оптимізувати регулятор – Банк Китаю.

У соціальних мережах китайці назвали цей випадок «сильним вітром перед бурею» для онлайнових платформ. Вони мали рацію. У червні цього року агрегатор таксі Didi Chuxing мав намір зайти на Нью-Йоркську фондову біржу, однак перед IPO Пекін почав перевірку компанії – вона вийшла на торги, але залучила лише $4.4 млрд замість запланованих $10 млрд. Далі регулятор наказав видалити додаток з магазину застосунків.

Після цього влада в липні надала 25 найбільшим інтернет-компаніям вказівки щодо їхньої діяльності, якщо вони хочуть надалі працювати без проблем. Згодом Центральний комітет Компартії Китаю оприлюднив більш жорсткі правила роботи компаній у сфері позашкільної освіти – вони поставили під питання існування EdTech-бізнесу в Китаї.

З'ясуймо, що стоїть за затяжною регуляторною атакою Пекіна на технологічні компанії та які це матиме наслідки.

Штаб-квартира Ant Group у Ханчжоу, Китай, 27 вересня 2020 року
Фото: EPA/UPG
Штаб-квартира Ant Group у Ханчжоу, Китай, 27 вересня 2020 року

Нова національна модель

За епохи президента Сі Цзіньпіна Китай почав активно «закручувати гайки»: замість постулату попередників «отримати економічний розвиток будь-якою ціною» Сі Цзіньпін і його команда почали максимально посилювати роль держави в усіх суспільних сферах.

Політичною філософією сучасного Китаю є легізм – концепція, якій 2000 років, у ній головним інструментом управління людьми є система покарання та винагородження. У розумінні прихильників політики «батога та пряника» природа людини початково є поганою, а добре в людях є набутою навичкою. Лояльність до влади є ключовою чеснотою.

Компартія прагне збалансувати економічну нерівність у китайському соціумі. Тому величезні доходи технологічних компаній (у 2020 році Alibaba заробила $71 млрд, Tencent - $74 млрд) на ще не до кінця врегульованому ринку онлайнових послуг дають владі карт-бланш для оголошення «хрестового походу» проти «капіталістів» з метою взяти під контроль їхню діяльність.

Запущений на смартфоні мобільний додаток для виклику таксі Didi Chuxing
Фото: EPA/UPG
Запущений на смартфоні мобільний додаток для виклику таксі Didi Chuxing

Старт кампанії регулювання онлайн-бізнесів був очікуваний. По-перше, кейси Ant Financial і Didi Chuxing не були раптовими – ще минулого року було зупинено діяльність агрегатора таксі T3 Chuxing. Лише після виконання вимог регулятора додаток запустили на ринок. По-друге, ринок онлайн-послуг активно збільшився за останні роки, ставши одним з драйверів економічного зростання Китаю: у 2020 показники електронної комерції у країні становили $1.7 трлн. Але на ринку не було конкретних правил гри – тому уряд вирішив навести лад у галузі.

Упевнений у своїй економічній міцності, Пекін перебуває в геополітичній конфронтації з Вашингтоном і глобальній конкуренції з ним за великі дані (big data). Після IPO у Нью-Йорку до Didi Chuxing, а потім і до інших китайських технічних компаній, які вже продають свої цінні папери на американському ринку, як-от Full Truck Alliance, з боку уряду виникли питання про правила збереження персональних даних користувачів.

Основні мотивації та результати

Є чотири ключові фактори, які спонукають Пекін активно регулювати технологічні компанії. Перший: побоювання з приводу зростання ризиків для фінансової системи Китаю – як у випадку з Ant Financial. Другий: прагнення регулювати діяльність онлайн-платформ і мати контроль над потоками великих даних, які є «нафтою» для цифрової економіки. Третій: консолідація влади у внутрішньополітичній боротьбі всередині Комуністичній партії – згідно з розслідуваннями, одними з бенефіціарів виходу китайських технічних компаній на біржі США могли бути родичі попередніх керманичів Китаю, які є в опозиції до чинного президента. Четвертий: посилення конфронтації між США та Китаєм в економічній площині. З погляду Пекіна, у питанні технологічних компаній політична цілеспрямованість переважила ринкові принципи.

Прапори Китаю та Гонконгу майорять біля будівлі Гонконгівської біржі, 5 липня 2021 р.
Фото: EPA/UPG
Прапори Китаю та Гонконгу майорять біля будівлі Гонконгівської біржі, 5 липня 2021 р.

Ця регулятивна політика не є закінченням успішної історії інтернет-підприємництва в Китаї. Вона продовжиться, тому що є дуже важливою для національної економіки. Пекін хоче контролювати галузь і сигналізує гравцям: вони мають так реструктурувати свій бізнес, щоб жоден сегмент їхньої діяльності не випадав з поля зору наглядових органів. На зустрічі чиновників з онлайн-бізнесом було наголошено: «регулятор підтримує онлайн-платформи, але вони мають навчитися з кейсу Alibaba та розуміти, що таке пріоритет державних інтересів». 

Через політику уряду китайські інтернет-гіганти втратили на фондовому ринку США $344 млрд ринкової капіталізації. Індекс китайських компаній, котрі котуються у США, NASDAQ Golden Dragon China Index знизився на 22%. Китайці на біржі Гонконгу продали цінних паперів вітчизняних технічних компаній на $8.2 млрд. Інвестори ставлять два запитання: яке майбутнє в цінних паперів китайських компаній, які зараз торгуються на біржі, та чи буде згодом в іноземних інвесторів можливість інвестувати в підприємства з Китаю?

Поки технологічні гіганти ознайомлюються з новими правилами гри уряду – законом про захист даних, який має набути чинності 1 вересня, китайські споживачі онлайн-послуг залишаються спокійними. Їх не бентежить «закручування гайок» для ділових кіл, допоки це не вплине на рівень добробуту звичайних громадян. Адже більшість жителів Китаю схильні до прагматичного матеріалізму – простих «земних» речей: стабільного та якісного харчування, підтримання гарного здоров’я, отримання дітьми освіти, купівлі дорогих гаджетів та автомобілів, брендового одягу, сексу та подорожей. 

Фото: EPA/UPG

Петро ШевченкоПетро Шевченко, Аналітик, аспірант Цзиліньського університету
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram