ГоловнаСвіт

Макрон б’є по ісламу. Ризиковий хід перед виборами

До президентських виборів у Франції залишається рік і два місяці – в політичних масштабах це зовсім мало, тому неформальні перегони вже почалися. Здавалося б, у країні, яка переживає безпрецедентну санітарну кризу і ходить над прірвою економічної кризи, основні виборчі теми мають обертатися довкола соціальної політики і грошей. Ці питання, звісно, обійти стороною не вдасться, але на олімпі політичних дискусій влаштувалося обговорення радикального ісламізму. І це питання порушив президент Франції – Еммануель Макрон.

Для цього як мінімум дві причини. По-перше, за останніми опитуваннями, Марін Ле Пен має шанс здобути лідерство в першому турі з 26-27% голосів, тоді як чинний президент Еммануель Макрон, ймовірно, муситиме вдовольнитися другим місцем – 23-24%. Боротьба з ісламізмом – візитівка лідерки крайньо-правої партії “Національне об’єднання”, яку вона витягує як козир з рукава в будь-якій дискусії. Попри те, що Марін Ле Пен ніколи не обіймала посади в уряді, 44% французів довірили б саме їй розв’язання проблеми радикального ісламізму, тоді як 37% французів покладаються в цьому питанні на компетенцію чинного президента, а також його прем’єра Жана Кастекса і міністра внутрішніх справ Жеральда Дарманена.

По-друге, проблема не виникла на рівному місці і вигадала її не Марін Ле Пен. Лише за 2020 рік у країні відбулося 7 ісламістських терористичних нападів, два найбільші - убивство вчителя через карикатури на пророка Мухаммеда та різанина у церкві в Ніцці - облетіли шпальти газет у всьому світі. Для 87% французів формат існування Франції як світської республіки опиняється під загрозою. Для двох третин французів ісламізм оголосив світську війну.

Поліція на вході до Великої мечеті Парижа
Фото: EPA/UPG
Поліція на вході до Великої мечеті Парижа

Задушити “ісламістську гідру”

Перші натяки на зміну тону Еммануеля Макрона відбулися ще у 2019 році, коли після теракту в паризькій префектурі президент закликав усю націю піднятися проти ісламістської гідри, яка вводить в оману “дітей Франції”. Із наближенням президентських виборів Макрон перейшов у відверту атаку. Громадська думка і зростання популярності Ле Пен не залишили байдужим чинного президента, який уже зустрічався з лідеркою “Національного об’єднання” у другому турі 2017 року.

Боротьба з радикалізацією за останні пів року стала основною (після COVID-19) темою порядку денного французького президента, якому важливо не лише почати грати на території свого опонента, але й позбавити її аргументу, що чинна влада ігнорує небезпеку, яка нависає над французьким суспільством.

У жовтні 2020 року Макрон заклав фундамент своїй новій політиці і навіть придумав свіжу для Франції назву – боротьба із сепаратизмами (саме у множині, адже груп, охочих від’єднатися від республіканських цінностей, може бути багато і причини в них на те різні). “У країні множаться приклади ненормальної поведінки – коли жінкам відмовляються потискати руку, (...) у муніципальні басейни в деякі години не пускають чоловіків, (...) у шкільних їдальнях нав’язують “конфесійне меню”, – із щирим занепокоєнням у голосі сказав Макрон на символічній пресконференції в передмісті Парижа Ле Мюро з шістьма мечетями на 30 тисяч жителів.

Президент Франції Еммануель Макрон з мером Ніцци Крістіаном Естрозі (позаду нього) на місці ножового нападу в базиліці Нотр-Дам
у Ніцці, Франція, 29 жовтня 2020 р.
Фото: EPA/UPG
Президент Франції Еммануель Макрон з мером Ніцци Крістіаном Естрозі (позаду нього) на місці ножового нападу в базиліці Нотр-Дам у Ніцці, Франція, 29 жовтня 2020 р.

Місце для виступу президент обрав невипадково – таких передмість, як Ле Мюро, у Франції десятки. Окрім “роздільних днів у басейні”, якими так переймається Макрон, тут процвітає й інший феномен – домашня освіта. Близько 50 тисяч дітей у Франції не ходять до школи і вчаться вдома, більшість із них – через особливі потреби самої дитини. Проблема для уряду полягає в тому, що домашня освіта дуже популярна в релігійних спільнотах, де частенько “уроки вдома” відбуваються на території релігійних асоціацій і полягають у прочитанні священних текстів. Такі діти, на думку президента, не отримують належної “республіканської освіти” і не інтегруються у світське суспільство. Через що Еммануель Макрон заявив про поступову заборону домашньої освіти, хіба що того вимагає стан здоров’я дитини.

Це лише один з пунктів закону про “укріплення республіканських принципів”, який два тижні тому Національна асамблея затвердила в першому читанні. Текст, яким, поміж іншого, заборонено полігамію, примусові шлюби, карають видачу сертифікатів про цноту та встановлюють контроль над фінансуванням і роботою релігійних асоціацій, відправили до Сенату, який має без зайвих несподіванок затвердити його найближчим часом.

Де батіг, там і пряник

Марін Ле Пен мала б плескати в долоні – заходи, за які вона виступала останнє десятиліття, почали запроваджуватися. На теледебатах з міністром внутрішніх справ Жеральдом Дарманеном лідерка “Національного зібрання” навіть не втрималася від неабиякого компліменту в бік книжки міністра про ісламізм, сказавши: “На обкладинці могло б бути моє ім’я”. Однак Ле Пен розуміє, що за її нинішніх рейтингів опускати руки було б великою помилкою, тому одразу після короткого перемир’я у бік уряду полетіли стріли критики. Вона назвала закон “поверхневим” і таким, що робить з влади “адміністративну поліцію” замість того, щоб йти далі і зрізати під корінь усі зародки ісламізму.

Паралельно з цим більшість депутатів опозиції зійшлися на тому, що закон, навпаки, аж надто суворий і в ньому йдеться лише про покарання, але повністю відсутні заохочення. Затиснутий між двох вогнів Макрон пішов на поступки – у момент, коли Асамблея розглядала текст, президент оголосив про створення платформи для боротьби з дискримінацією – тепер будь-хто може подати скаргу онлайн або подзвонити на гарячу лінію, якщо відчуває себе жертвою дискримінації за статевою, етнічною, релігійною або іншою ознакою. 

Під час ярмарку у виставковому центрі Ле Бурже, Франція, 30 березня 2018
Фото: EPA/UPG
Під час ярмарку у виставковому центрі Ле Бурже, Франція, 30 березня 2018

Пряник у доповнення до батога – стратегія не оригінальна, але часу до виборів у чинного президента залишається обмаль, тому діяти потрібно швидко. Президент поступово розширює свій електорат – 4 французи з 10 називають Макрона “правим” кандидатом, а отже, наступ на нові території відбувається успішно. Однак між гучними законами і символічними бонусами меншинам Макрон має пам’ятати про те, що черговий теракт може кардинально змінити хитку рівновагу – знесилені пандемією і кризою французи можуть не пробачити президенту черговий провал у безпековій політиці та неспроможність захистити населення.

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram