Данія вирішила повністю відмовитися від геологічної розвідки нафти і газу в Північному морі, аби до 2050 року повністю припинити видобуток вуглеводнів. Задля цього влада скасувала останній раунд ліцензування на розробку родовищ, передає ВВС.
"Ми ставимо фінальну крапку ері корисних копалин", - заявив міністр з проблем клімату і енергетики Дан Йоргенсен.
Представництво Greenpeace в Данії назвало це рішення переломним моментом. У жовтні від участі у восьмому за рахунком раунді ліцензування відмовилася брати участь французька компанія Total, після чого залишився лише один кандидат.
Данія - лідер з видобутку нафти серед країн ЄС, але відстає за обсягами від Норвегії та Великої Британії, які в Євросоюз не входять. У 2019 країна, за оцінкою компанії BP, добувала 103 тис. барелів на день. Данія використовує 20 нафтогазових родовищ, на яких встановлені 55 бурових платформ.
Міністерство енергетики підрахувало, що через нинішнє рішення Данія може втратити 13 млрд крон (2,1 млрд доларів).
Рішення Данії має історичне значення. Дан Йоргенсен розповів BBC, що жодна велика нафтовидобувна країна наразі не зважилася на подібний крок.
Данія вважає себе одним з лідерів в боротьбі з кліматичними змінами, але видобуток нафти не сприяв цьому іміджу. З 1970-х років країна заробила мільярди доларів завдяки родовищам в Північному морі. Великі доходи дозволяли реалізувати великі соцпрограми.
Данія вважається однією з найбільш передових країн в питанні боротьби зі зміною клімату. До 2030 року влада країни сподівається знизити рівень викидів в атмосферу вуглекислого газу на 70% у порівнянні з 1990 роком, а до 2050 року звести рівень викидів CO2 до нуля.