Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець разом із омбудсманом Угорщини Імре Югасом провели спільний моніторинг навчальних закладів із угорською мовою викладання на Закарпатті.
За словами Лубінця, усі 11 шкіл для перевірки обирала угорська сторона, аби процес був максимально відкритим.
Під час візиту посадовці спілкувалися з учителями та учнями різного віку — від молодших до випускних класів. Діти вільно відповідали українською, англійською та угорською мовами.
Лубінець зазначив, що під час спільного моніторингу не зафіксували жодного порушення прав угорської спільноти. Крім того, за весь 2026 рік омбудсман не отримав жодної скарги від представників угорської меншини.
Усього на Закарпатті працює 92 школи, де у навчанні використовують угорську мову, повідомив Лубінець. Навчальний процес, друк підручників та оплату праці педагогів повністю фінансують із державного та місцевих бюджетів України. За словами українського омбудсмана, наша держава демонструє найкращий приклад захисту прав національних меншин.
- Раніше цього місяця омбудсман повідомляв, що Україна і Угорщина створять спільну робочу групу, яка займатиметься захистом прав нацменшин – угорської в Україні і української в Угорщині.
- У червні цього року набула чинності угода щодо врегулювання питання освітніх, культурних, мовних та політичних прав угорської громади на Закарпатті між Україною та Угорщиною.
- Конфлікт між обома державами з цього питання триває з осені 2017 року через мовну статтю закону «Про освіту». У Будапешті вважали, що вона обмежує права закарпатських угорців.
- Віктор Орбан почав використовувати це питання як головний аргумент для блокування інтеграції України до західних структур. Зокрема, у січні 2024 року під час візиту до Ужгорода тодішній міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто офіційно озвучив перелік із 11 вимог. Основна претензія полягала в поверненні прав нацменшин до стану, який існував до 2015 року. Це включало вільне використання угорської мови в освіті, культурі та місцевому самоврядуванні без обмежень, які запровадили після початку реформ.
- Орбан також використовував тему нацменшин для маніпуляцій навколо вступу України до ЄС. У грудні 2023 року він відповів на звернення лідерів угорської громади Закарпаття, які закликали його підтримати початок переговорів про членство України. Політик проігнорував прохання самої громади та заявив, що натомість пропонуватиме «стратегічне партнерство» замість повноцінного членства, аргументуючи це нібито неготовністю України забезпечити права меншин.
- Новий угорський уряд під керівництвом Мадяра продовжив наполягати на виконанні Україною 11 пунктів вимог.
- «Радіо Свобода» раніше писало, що Закарпаття тривалий час посідало останнє місце в рейтингу ЗНО з української мови. Зокрема, у Берегівському районі, де угорці складають 75% населення, ЗНО з української не склали 63% випускників. Є села, де 100% учнів провалили тестування.
- Координатор громадського спостереження за ЗНО в Закарпатській області ГМ «Опора» Святослав Бабіля повідомляв, що були випадки, коли абітурієнти не могли самостійно заповнити навіть заявку на ЗНО, оскільки не володіють українською мовою.