Судноплавство в цих водах має низку важливих особливостей, зумовлених його географічними, гідрологічними та кліматичними характеристиками. Це одне з наймілководніших морів світу, що дуже впливає на судноплавство: середня глибина — близько 8 м, максимальна — до 14,5 м у центрі моря. Дно рівне, глибини зростають поступово від берегів. Це обмежує максимальну осадку суден (зазвичай не більш ніж 4–7 м залежно від району). Великі океанські судна тут не пройдуть. У Таганрозькій затоці глибини ще менші (2–9 м), що вимагає особливої обережності й часто використання спеціалізованих суден або лоцманів. Постійне осідання мулу від річок (Дон, Кубань) змушує регулярно днопоглиблювати порти й канали. Керченська протока — єдиний вихід у Чорне море, вона вузька — 3,1–4 км, довжина — 35–40 км, глибина — до 18 м. У ній сильні течії, часті шторми й обмежене маневрування. Кримський міст визначає висоту суден.
Основними українськими портами були Маріуполь і Бердянськ, у противника — Таганрог, Єйськ, Темрюк, Ростов-на-Дону (з виходом через Волго-Донський канал у внутрішні водойми РФ). Усі мають велике значення для експорту зерна, вугілля, металопродукції, нафтопродуктів.
Загалом, Азовське море — внутрішнє мілководне море, тимчасово перетворене окупантами на озеро з чіткими можливостями для великих суден, високою залежністю від погодних умов і геополітичної ситуації. Воно ідеальне для річково-морського судноплавства й каботажних перевезень, але вимагає спеціальної підготовки, суден з малою осадкою та врахування льодових/штормових ризиків.
Головною особливістю судноплавства в Азовському морі є відповідні канали — критичний елемент інфраструктури, оскільки природна мілководність моря не дозволяє великим суднам підходити до портів без штучного заглиблення. Ці канали регулярно проривають і підтримують за допомогою днопоглиблювальних робіт. Найважливішим є підхідний канал до Маріупольського морського торговельного порту. Він має довжину близько 17–18 км і проєктну глибину до 9–9,75 м у різних частинах (зокрема для Вугільної гавані — близько 9,15 м). Дозволяє приймати судна з відповідною осадкою, що важливо для експорту металу, вугілля та зерна. Аналогічні канали існують для Бердянського порту й інших азовських гаваней (Таганрог, Єйськ тощо). Днопоглиблення слід робити регулярно, особливо перед навігаційним сезоном, оскільки шторми й річковий стік швидко зменшують глибину.
Ці штучні водні шляхи гарантують безпеку й ефективність судноплавства, утім потребують значних інвестицій і технічного обслуговування. У мирний час вони дозволяли опрацьовувати мільйони тонн вантажів на рік і робили Азов ключовим регіоном для каботажних і міжнародних перевезень. Геополітична ситуація та воєнні дії, звісно, суттєво вплинули на експлуатацію.
Так ось, ці канали змушують судна рухатися лише визначеними шляхами, при цьому збиватися в групи, що робить з них зручні мішені для ураження. Уся система критично залежить від буксирів і різного штибу земснарядів для днопоглиблення.
Мабуть, десь так і міркували хлопці в командуванні Сил безпілотних систем.
І 6 липня почали масштабну операцію в Азовському морі, яка отримала назву «МоЛоЧКа». Спрямована вона на ураження російського тіньового флоту — насамперед малих і середніх танкерів, що перевозять пальне до окупованого Криму й інших регіонів. З’єднання і частини СБС (зокрема Перший окремий центр і 413 полк «Рейд») застосовують морські й повітряні дрони для точкових ударів, мета яких не обов’язково потопити, головне — вивести з ладу: пошкоджені судна дрейфують і блокують рух (про канали ж пам’ятаємо?).
За перші девʼять діб операції уразили 159 суден, 117 з них в Азовському морі й 42 в Чорному. Серед них переважають танкери (десятки одиниць, наприклад, серії Sanar, Venera, Klimena, Thetis та інші), суховантажі, пороми, буксири та спеціальні плавзасоби (чому такі цікаві два останні — читаємо вище). У певні ночі атаки були особливо інтенсивними: 9–14 суден за раз, з яких значна частина — танкери. Це призвело до масових пожеж на борту й суттєвого пошкодження російської логістики пального.
Читайте такожПолювання на танкери: як знищення комерційних суден РФ руйнує експорт нафти й постачання Криму
Операція суттєво вплинула на судноплавство. РФ змушена тимчасово припинити рух через ключові фарватери, зокрема Донсько-Азовський канал, що з’єднує внутрішні річкові шляхи з морем. Порти в Азовському морі фактично паралізовані, судна скупчуються в затоках, тісняться на якірних стоянках поблизу берега, а експорт нафти й інших вантажів через цей регіон різко скоротився. Це створює проблеми для російської економіки, постачання до Криму та військової логістики.
Азовське море через свою мілководність і вузькість Керченської протоки вразливе для дронових атак — суднам мало місця, аби ухилитися від наших атак. Тіньовий флот РФ залишається основною мішенню. Супутникові знімки фіксують скупчення пошкоджених і поки що цілих суден, що стоять борт до борта.
Операція демонструє ефективність українських безпілотних сил у закритті морських коридорів без залучення великого флоту. Після інтенсивної фази в Азові СБС заявили, що переходять до дій у Чорному морі.
Загалом ці удари одні з найуспішніших прикладів асиметричної морської війни, що суттєво ускладнили для країни-агресора використання Азовського моря як безпечного тилового маршруту.
