Судовий процес у цій справі триває рік. Особливу увагу привертає те, що це не заочна справа, обвинувачений у воєнному злочині – громадянин України, присутній на лаві підсудних. У випадку з Сорокунським, йому інкримінують одразу два тяжких злочини. Спочатку його затримали за підозрою у пособництві країні-агресору, а за кілька днів – інкримінували воєнний злочин. Обидві статті передбачають позбавлення волі до 12 років.
13 березня 2025 року Офіс Генерального прокурора повідомив про затримання Сергія Сорокунського, депутата Херсонської обласної ради VIII скликання від забороненої партії «Блок Володимира Сальдо» та керівника кількох агропідприємств. Слідство встановило, що під час окупації Херсонщини він добровільно допомагав збройним формуванням РФ, забезпечуючи їх матеріальними ресурсами та продовольством.
Так, Сорокунський організував відвантаження озимої пшениці до створеного окупантами «Державного унітарного підприємства «Херсонська зернова компанія», а у липні 2022 року він забезпечив вивезення зібраної агропродукції до Джанкоя в окупованому Криму.
В ухвалі про обрання запобіжного заходу, на етапі, коли Сорокунському оголосили підозру вдруге – вже у воєнному злочині, згадується інформація про інші епізоди, про які йшлося під час досудового розслідування. Зокрема, підсудний використовував озброєних військових РФ для залякування інших фермерів, не виплачував гроші за користування земельними паями мешканцям Музиківської громади й замість цього видавав людям незначну кількість зерна, якої було недостатньо для проживання сімей, а решту врожаю зберігав і згодом вивозив до Криму.
Правоохоронці інкримінують Сорокунському пособництво у порушенні законів та звичаїв війни. Його дії розцінюються як сприяння незаконному привласненню та вивезенню української сільгосппродукції без військової необхідності, що є порушенням норм міжнародного гуманітарного права.
12 березня 2025 року Дніпровський райсуд Києва взяв Сорокунського під варту. Через декілька місяців, у липні 2025 року справу з обвинувальним актом передали до суду. Майже через рік перебування під арештом, у лютому 2026 року, херсонського депутата випустили з СІЗО під заставу у майже мільйон гривень.
З того часу Сорокунський фактично знаходиться під домашнім арештом – може покидати квартиру тільки з дозволу суду та має цілодобово носить електронний браслет.
Просять визнати ряд доказів недопустимими
17 березня до зали судового засідання заходить багато людей. Сергій Сорокунський – поміж них. Він сідає на лаву разом зі своїми чотирма адвокатами. В іншому куті – його рідні. Дружина, син та донька супроводжують його на засідання.
Слухання починається із затримкою через проблеми зі світлом. Головуюча суддя колегії пропонує розпочати з виступу щодо позиції сторони обвинувачення з приводу клопотання, поданого адвокатами на минулому засіданні 9 березня. Захисники просили суд визнати очевидно недопустимим протокол обшуку та похідні докази – мова йде про докази, зібрані у 2023 році під час обшуків будинку, офісу в Херсоні та критого току в Музиківці. Захисники обвинуваченого стверджували, що клопотання про проведення обшуку у суді розглядалося без слідчого, прокурора й технічної фіксації, що, на їхню думку, є істотним процесуальним порушенням.
“Виявилося, оскільки з самого початку було відомо, що сам розгляд клопотання відбувався без участі слідчого, прокурора, інформація про що міститься в ухвалі. Ми, звісно, ознайомились з цим матеріалом і встановили, що там немає технічних засобів фіксації. Тобто відповідно ми вважаємо це істотним процесуальним порушенням. І саме на цій підставі просимо суд визнати очевидно недопустимим зазначені докази і припинити їх дослідження”, – сказав Віталій Грибовод, один з чотирьох захисників підсудного на засіданні 9 березня.
Прокурорка Марія Проценко на засіданні 17 березня просила суд відмовити у задоволенні цього клопотання захисту, оскільки вона вбачає законними підстави відсутності технічної фіксації та слідчого прокурора.
“У тій самій постанові Верховного суду, на яку посилається захист у своєму клопотанні, зазначено, що колегія суддів не вважає, що в законі формулювання “за участю” є тотожним формулюванням “за обов'язкової участі”. Також, оскільки в момент, коли суд розглядав клопотання про обшук, і слідчий, і прокурор були відсутні, а значить – не було учасників процесу, й тому судовий розгляд технічними засобами не фіксувався. Виходячи з цього, прошу суд не задовольняти клопотання сторони захисту”, - сказала прокурорка.
Колегія суддів Дніпровського райсуду Києва вирішила надати оцінку допустимості цих доказів у нарадчій кімнаті під час винесення остаточного рішення у справі.
Клопотали щодо запобіжного заходу: прокуратура просила продовжити, захист – скасувати
Після цього суд розглянув клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу. За словами державної обвинувачки, ті ризики, на підставі яких Сорокунського взяли під варту, не змінилися. Особливу увагу вона закцентувала на ризику знищення речей та документів, оригінали яких перебувають у державних установах та організаціях. Також вона допустила, що підсудний може переховуватися від слідства.
“Окрім того, обвинуваченому ніхто не забороняє звертатись до лікарні, самі захисники і він підтверджує те, що це право йому надано, він ним користується. У зв'язку з цим, я не бачу підстав для зміни в теперішній час тих обов'язків і того запобіжного закладу, який був обраний”, – наголошувала вона на попередньому засіданні, як відповідь на доводи адвокатів, що стосувалися необхідності зміни запобіжного заходу.
Натомість сторона захисту заперечила. Адвокати Сорокунського просили скасувати заставу та додаткові обовʼязки, які були покладені судом на їх підзахисного, а саме: носіння електронного браслету, не покидати квартиру без дозволу суду й інші. Вони стверджували, що їхнього підзахисного взяли під варту на підставі недостовірних та недопустимих доказів. Зокрема, через колективну заяву мешканців села Музиківка, про яку написано вище, де, за словами адвокатів, нібито описані злодіяння Сорокунського.
“Як виявилося, і ми надали докази, і сторона обвинувачення не заперечувала, що відповідна колективна заява не підписувалася особами, підписи яких зазначено в кінці цього документу. Тобто ніхто з тих людей не підписував її. Це стало причиною і тригером для того, щоб обрати запобіжний захід без внесення застави і Сорокунський 11 місяців перебував під впливом саме таких недостовірних і недопустимих доказів. Тому ми сьогодні просимо скасувати запобіжний захід у будь-якому вигляді”, – наголосив Віталій Грибовод.
Окрім цього, адвокат заявляв, що воєнний злочин інкримінувався у зв'язку з пограбуванням чийогось майна.
“Ми стверджуємо, що це злочин з матеріальним складом – немає потерпілого, немає шкоди. Немає взагалі відомостей про виконавців і організаторів, відповідних інших учасників організованої злочинної групи чи взагалі групи осіб, яка вчинила злочин. А тому сама формалізація цього обвинувачення є неспроможною і подальше кримінальне переслідування у взаємозв'язку з обмежувальними заходами, на наш погляд, недоцільним та недопустимим”, – додав адвокат.
Прокурор заперечила і просила суд відмовити у задоволенні цього клопотання.
“Справа повністю сфабрикована”: коментар Сорокунського
Коли обидві сторони виступили, суддя надала слово підсудному Сорокунському. Той сказав, що просить суд скасувати запобіжний захід, бо він – невинний.
“Я хотів би ходити на вулицю. З моїми хворобами я маю передвигатися, дихати повітрям, а в квартирі цього робити не можу. Мені треба лікуватися, оформляти групу, а я ходжу з цим браслетом, ніби покараний вже”, – сказав він.
Після судового засідання 9 березня Сергій Сорокунський заявив журналістці LB.ua, що всі звинувачення проти нього, на його думку, є надуманими й неправдивими.
“Я з 16 квітня 2022 року був у полоні. Мене катували. Чи можу я бути зрадником? Я до кінця квітня вже не перебував на території, де мені говорять, що я там збирав депутатів. А мене рік тримали в СІЗО. Для чого? Я коли дізнався з відкритих джерел про відкрите кримінальне провадження проти мене, я одразу повернувся до Києва і пішов давати покази в СБУ. Ну якби я знав, що я винуватий, я б їхав назад в Україну? Я повернувся до Києва ще 2023 році, а мене заарештували тільки у 2025 році”, – сказав він.
На цьому етапі розгляду справи і дослідження доказів державна обвинувачка сказала, що не коментує журналістам подробиці обвинувального акту. Окрім цього, Офіс Генерального прокурора також відмовився коментувати суть обвинувального акту, який зачитали у відкритому судовому засіданні.
Суд відмовив у скасуванні запобіжного заходу, натомість дозволив пересуватися в межах Києва
Вийшовши з нарадчої кімнати, суд ухвалив відмовити у клопотанні сторони захисту, а клопотання прокурорки задовольнити частково.
“Продовжити строк дії обовʼязків, покладених на обвинуваченого, а саме: не відлучатися з міста Києва без дозволу суду, повідомляти суду про зміну місця свого проживання, утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, носити електронний засіб контролю до 16 травня 2026 року включно”, – сказала головуюча.
Наступне судове засідання призначене на 14 квітня.
Цей матеріал підготовлено в рамках проєкту INSTITUTE FOR WAR & PEACE REPORTING "Правосуддя наживо".