З моменту оголошення заочної підозри до зачитування обвинувального акта в суді у цій справі минуло ледь не шість років. Підозру про вчинення кримінального правопорушення повідомили ще до повномасштабного вторгнення, у 2019 році. А обвинувальний акт стосовно 69-річного Павла Аксьонова, громадянина України й уродженця Москви, якого звинувачують у порушенні законів і звичаїв війни (ч. 1 ст. 438 КК України), Прокуратура АР Крим та м. Севастополя направила до Подільського районного суду Києва лиш 28 червня минулого року. З 2019-го Аксьонов у розшуку.
Санкція цієї статті передбачає позбавлення волі строком до 12 років. Справу розглядають у форматі спеціального судового провадження (in absentia), тобто заочно.
У чому звинувачують
Слухання почалося із затримкою через технічні проблеми. Щойно їх усунули, присутніх запросили до судової зали, захисника обвинуваченого підключили по відеоконференцзв'язку. Суддя Олег Денисов оголосив про початок засідання, секретар повідомила про склад, і сторони у справі перейшли до розгляду справи по суті.
Державний обвинувач Андрій Мага зачитав короткий виклад обвинувальний акта. За даними слідства, Аксьонов є колишнім військовослужбовцем, підполковником запасу Збройних сил України. З 1994 по 2003 рік він служив у Ялтинському міському військовому комісаріаті, у тому числі на посаді заступника військового комісара.
«У невстановлений досудовим розслідуванням час, проте не пізніше ніж 2015 року, Аксьонов прийняв пропозицію від невстановлених осіб і погодився обійняти посаду так званого військового комісара міста Ялти республіки Крим», — зачитав прокурор.
Упродовж 2015–2019 років Аксьонов також входив як «заступник голови» до складу «призовної комісії по міському округу Ялта». За словами прокурора, на посаді військового комісара Ялти й водночас заступника голови призовної комісії округу «Аксьонов під час призовних кампаній діяв, усвідомлюючи, що Крим є тимчасово окупованою територією і що триває міжнародний збройний конфлікт».
«Водночас у своїй роботі він керувався законодавством держави-окупанта і, за версією обвинувачення, свідомо ігнорував норми міжнародного гуманітарного права. Аксьонов здійснював примусовий призов захищеного цивільного населення, яке проживає на тимчасово окупованій території Кримського півострова, на військову службу до збройних сил Російської Федерації, чим порушив вимоги статті 147 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року», – сказав Андрій Мага.
Державний обвинувач додав, що в межах вказаного провадження цивільного позову не було, обтяжливих чи пом'якшувальних обставини не встановили.
Як повідомляла СБУ, коли справу направляли до суду, обвинувачений «призвав» 19 тисяч кримчан до лав збройних сил РФ і протягом п'яти років організував десять незаконних призовних кампаній.
Позиція сторони захисту
Оскільки обвинувачений не зʼявився до суду, суддя розʼяснив суть звинувачення його захиснику Юрію Середі, якого забезпечив Центр з надання безоплатної правничої допомоги. Після цього суддя звернувся до захисника із запитанням, чи зрозуміла його підзахисному суть обвинувачення, чи визнає той свою вину та чи має намір надавати свідчення.
«Даючи відповіді на поставлені питання, я хотів би звернути увагу, що визнати вину — виключне право обвинуваченого і захисник таким правом не наділений. Мені невідомо про ставлення Аксьонова до висунутого обвинувачення, оскільки встановити зв'язок з ним мені не вдалося ні на стадії досудового розслідування, звертаю вашу увагу, що підозра була датована ще листопадом 2019 року, ні по сьогоднішній день, коли ми вже перебуваємо на стадії судового розгляду», — відповів адвокат на питання судді.
На думку Юрія Середи, за таких обставин, які зараз встановили і обговорили в судовому засіданні, маємо порушення права на захист.
«Фактично обвинувачений не може реалізувати своє право — визнати чи не визнати вину. Немає можливості узгодити позицію щодо подальшого захисту з адвокатом, і також не може реалізувати право на вільний вибір захисника. Окрім того, я вважаю, що особа, якій висунуто обвинувачення, не може повноцінно реалізувати право на захист, оскільки воно тісно співвідноситься з таким правом, як мати захисника, і розкривається не тільки через участь адвоката у кримінальному провадженні, а й через можливість самостійно захищати себе від висунутого обвинувачення», — сказав захисник Аксьонова.
Адвокат додав, що його підзахисний може не знати про кримінальне провадження щодо нього, оскільки на тимчасово окупованій території люди обмежені в доступі до сайтів українських державних органів, у тому числі «Урядового курʼєра».
Прокурор заперечив, посилаючись на те, що обвинуваченого повідомили про здійснення кримінального провадження належно — розмістивши повістку про виклик на сайті Подільського районного суду та оголошення в газеті «Урядовий кур'єр».
«Також йому призначили захисника, тому, враховуючи, що вказані заходи виконані, на думку сторони обвинувачення, порушення права на захист обвинуваченого відсутні. Хочу також звернути увагу суду, що підозра була оголошена ще до початку повномасштабного вторгнення і в той період не було проблем з інтернет-доступом до українських сайтів», — додав прокурор Мага.
Досліджуватимуть докази
Вислухавши позицію сторін, суд перейшов до стадії вивчення обʼєму доказів. Сторона обвинувачення запропонувала дослідити спочатку письмові докази, а потім допитати свідків. Захисник не заперечив. Суд так і ухвалив.
Інших деталей прокурор не повідомляв, враховуючи таємницю досудового розслідування та відповідний етап судового розгляду.
Наступне слухання призначили на 27 квітня.
Цей матеріал підготували в рамках проєкту INSTITUTE FOR WAR & PEACE REPORTING «Правосуддя наживо».