У ширшому сенсі українські виробники можуть кооперуватися, виробляючи оновлені десятимісні MRAP (mine resistant ambush protected — машина із захистом від мін і засідок. — LB.ua) на базі Ford F-550 (це не тільки «Новатор-2», але й «Козак-5»), отримують для них Browning Mk2 від партнерів (також сотнями купують у Туреччині) й оснащують вітчизняним купольним РЕБ.
Хороша кооперація із західними компаньйонами, викруткова збірка в країні, щоб здешевити переозброєння стрілецьких бригад, — те, що нам прописав лікар.
Чудово, що працює зворотний зв'язок від фронтовиків — багатьом відділенням уже на вчора потрібна машина. Стійка до підриву, маневрова, здатна вразити вогнем легку техніку, захистити від вибуху міни поблизу й нейтралізувати fpv. «Новатор-2» або «Козак-5» якраз такі.
Чудовий варіант бойового таксі, що завдяки бронекапсулі, кріслам і V-подібному днищу допоможе пережити екіпажу підрив протитанкової міни під колесом й утримати великі уламки.
Подібні авто будуть непоганим варіантом для саперних груп ДСНС, для маневрових НГУ, того самого прикордонного СПН «Дозор», який мусить швидко допомогти патрулям і СП на кордоні, хорошим варіантом для БПЛА-команд з камікадзе.
Звісно, проситиметься сюди й група проти дронів — можна не брати ранцевий РЕБ, а лише антидронову рушницю, ПЗРК і дробовики, які непогано показують себе в роботі проти дрібних і швидких fpv.
Звісно, що не тільки «Українська бронетехніка» та їхні вироби. У квітні передали велику партію (батальйонний комплект) «козаків» від «Практики» — також як бронетранспортер і бойове таксі, здатне витримати підрив 6 кг вибухівки під колесом. Час від часу спливають нові БТР-4 — ми зберегли виробництво, попри ракетні удари. Західні партнери регулярно передають М-113. Усе це обшивають додатковою бронею, решітками від fpv й починають оснащувати засобами РЕБ.
Попри кампанію стратегічних бомбардувань по ВПК України, РФ не може зупинити випуск ні бронеавтомобілів, ні виробництво РЕБ. Досить масштабні виробництва, де варять рами, фарбують, збирають двигуни й АКПП, паяють плати і збирають акумулятори — розосередження таки працює.
50 Вт на кожен канал 40-кілограмова установка Kraken Counter FPV F3 здатна ставити перешкоди на всіх трьох діапазонах, на яких працюють наймасовіші цивільні fpv-дрони.
Забиваючи кожен канал, утворюють купол до 200 метрів, у якому втрачається керування й оптичний канал.
У принципі, навіть без РЕБ масувати fpv, щоб ізолювати кожну позицію. важкувато — не вистачає частоти над конкретним полем бою.
Тепер бронемашина з установкою РЕБ може захистити не тільки себе, а й, наприклад, колону автомобілів постачання.
А поблизу лінії зіткнення, у капонірі, здатна створювати захист для бліндажів і дзотів, які часто розбирають спеціальними зарядами з fpv і яким дошкуляють скидами.
Є тактичні прийоми, як забезпечити виживання машини — пости повітряного спостереження, оповіщення та зв'язку з аналізаторами й біноклями, які командують водієві йти на запасну позицію із сітками або в яму в кущах, об які розбиватимуться або детонуватимуть fpv.
Звичайно, крім купольних РЕБ, працюють дрони-перехоплювачі, дрони із сітками, зосереджений вогонь із землі.
Сторони змушені використовувати досить дорогі пристрої (Kraken Counter FPV F3 коштує 10 тисяч доларів) і навчати піхоту методів боротьби з безпілотниками супротивника.
Там і групи з ранцями й антидроновими рушницями вздовж маршруту колони, які десантують з головної машини, оснащеної куполом, а замикаюча машина забирає і знову йде в голову колони.
Там і ПЗРК, здатні захопити малу ціль оптичним каналом або променем лазера.
Там і купольні РЕБ, що перекривають більшість частот цивільних безпілотників.
Перегони меча й щита не припиняються ні на хвилину. Якщо в когось досі ще є ілюзія, що можна банально кидати всі ресурси на дрони й виробляти їх сотнями тисяч, щоб замінити артилерію, важку зброю піхоти й загоризонтні ПТРК, то варто позбуватися її.
Безпілотники мають нішу, але не більше.
Проти них є протидія, і вона наростає.
На кожен результативний виліт припадають кілька, в яких апарат втратили: його збили, заглушили, посадили; він не зміг працювати через негоду.
Не все у противника танки-черепахи із законтреною баштою та без боєкомплекту, щоб просто доїхати до точки.
Основа всього — загальновійськовий бій, механізація та моторизація нових підрозділів (MRAP і бронемашини), важке піхотне озброєння останнього кілометра (АГС, 60 мм міномети, револьверні гранатомети, ПТРК і ПЗРК), снаряди й міни. Саме це нам потрібно як повітря.
І добре, що нова техніка наших легких піхотних бригад НГУ враховує досвід, здобутий дуже дорогою ціною.
