З розпадом СРСР технікуми автоматично стали інститутами, інститути — академіями, академії — університетами. Без будь-яких реформ чи оптимізації навчальних закладів, підкреслив ректор.
«Ми зі самого початку відпустили систему, коли треба було різати її. І насправді міністерство завжди мало інструмент — дотримання ліцензійних вимог. Навіть не треба було законодавчих норм, суто контроль у сфері освіти, передбачений чинним законодавством. Усе це можна і треба було робити. Але на це потрібна політична воля», — відзначив Бугров.
За його словами, освіта завжди вмонтована в систему, і проблеми у вищій освіті починаються ще із середньої.
«У мене є такий маркер: я читаю на першому курсі "Вступ до філософії". Запитую студентів і студенток, які прийшли до нас ніби свідомо, хто з них читав Миколу Куна «Міфи і легенди Стародавньої Греції». От від 2008 року крива йде вниз. Це філософський факультет!» — зауважив очільник КНУ.
На думку Володимира Бугрова, реформувати систему освіти в Україні слід комплексно — десь нагально, десь зі змінами в перспективі.
«Тут має бути бігова команда, як у легкій атлетиці. Є спринт, є середні дистанції, є довгі дистанції, марафон. І в нормальній команді є всі чотири типи бігунів. Не побіжить спринтер марафон — це не його. Не побіжить марафонець спринт, хоча на тренуванні бігає.
Але тут мають бути одночасно всі треки. Чому? Тому що ми погналися за ІТ-популярністю й ледь не погубили математику.
Ми погналися за економікою. А ви подивіться, у якому університеті є окремий геологічний факультет? Знайдете аж один — він на межі балансування, але ми його утримуємо», — звернув увагу ректор. Минулого року, «повівшись на емоції», Володимир Бугров закрив набір на фарсі (іранська мова), а сьогодні перекладачі з фарсі дуже затребувані.
«Що ми можемо робити? Можемо спланувати короткі треки за допомогою бізнесу. У нас є [спільні навчальні програми] з GlobalLogic, Genesis чи Luxoft. Можемо спланувати середні треки, на ту саму магістратуру, тому в нас на базі колишньої президентської академії є програма деокупації. Замовили — працюємо. Можемо планувати довгі треки — бакалаврат зі школярами. Можемо планувати марафон. Іншого варіанта немає», — вважає Володимир Бугров.
Він погоджується з тим, що українців — і працівників, і студентів — цінують за кордоном за освіченість, працелюбність, вихованість. Але фундаментальну освіту вони здобули в Україні, підкреслив ректор КНУ імені Шевченка.
«Україна, попри всі негаразди, критичні зауваження, які кожен тут може викласти пачками, — це місце можливостей, якщо ти хочеш розвиватися. Так, у нас немає такого обладнання, немає такого доступу до мереж (як за кордоном. — Ред.), але це інколи стимулює якраз той пошук», — зазначив Бугров і додав, що на базі університету готують олімпіадні команди з хімії, математики, біології, астрофізики, тому можливості навчатися і розвиватися за бажання є.
«У нас немає іншої країни, немає іншої освіти. Коли реформа закінчиться, можливо, освіта буде інакшою, але зараз така, яка є», — резюмував Володимир Бугров.