Під час зустрічі в Москві ще в березні 2023 року Путін сказав китайському лідеру Сі Цзіньпіну, що Росія “воюватиме [щонайменше] п’ять років” в Україні, повідомляє японське видання Nikkei із посиланням на власні джерела.
На той час ситуація була не сприятливою для Росії, і Путін хотів запевнити Сі, що Росія зрештою вийде переможцем.
Ймовірним підтекстом було те, що затяжна війна піде на користь Росії, тому Сі не варто змінювати свою проросійську позицію.
Ця поїздка стала першою поїздкою Сі до Росії після того, як Москва розпочала повномасштабне вторгнення в Україну в лютому 2022 року. Це також був перший раз, коли Сі відвідав іноземну країну після того, як Китай скасував сувору антиковідну політику.
Нещодавно видання The New York Times повідомило, що принаймні з вересня Путін використовує посередників, щоб сигналізувати про те, що він відкритий для припинення вогню за умови, що Росія зможе зберегти окуповані нею території.
Але враховуючи слова Путіна лідеру КНР Сі в березні, оприлюднені багатьма джерелами, знайомими з дипломатичними маневрами між Китаєм і Росією, наміри російського лідера щодо припинення вогню не слід сприймати за чисту монету.
Можливо, Путін хоче просто створити ілюзію, що він рухається до припинення вогню чи навіть миру напередодні президентських виборів у Росії в березні, вважаючи, що така атмосфера сприятиме йому на виборах.
Водночас Сі переглянув свою стратегію, частково ґрунтуючись на зауваженні Путіна про «п’ять років» у березні.
Якщо війна між Росією та Україною затягнеться, це суттєво вплине на плани та амбіції Сі під час його безпрецедентного третього терміну на посаді президента Китаю та генерального секретаря Комуністичної партії Китаю. Це також може вплинути на велику мету Сі – об’єднання Тайваню з материковим Китаєм.
Але навряд чи Сі Цзіньпіна повністю переконали зауваження Путіна. Сі вже тримає образу на Путіна ще з китайсько-російського саміту, який відбувся 4 лютого 2022 року, у день відкриття Зимових Олімпійських ігор у Пекіні 2022 року.
Путін був єдиним лідером з великої держави, який відвідав церемонію відкриття, і Сі поставив свою репутацію на успішне проведення Китаєм міжнародної спортивної феєрії. Російський лідер сповна скористався почуттям боргу Китаю перед ним.
Під час саміту Зимової Олімпіади Путін не показав жодних ознак того, що збирається почати повномасштабне вторгнення в Україну. Але те вторгнення відбулося 24 лютого блискавично, Росія вважала, що буде достатньо потужною, щоб перемогти український уряд у Києві.
Цей раптовий напад РФ на Україну викликав паніку в Китаї. Сі не очікував повномасштабного вторгнення, особливо такого, яке відбудеться лише через чотири дні після закриття зимових Олімпійських ігор у Пекіні та за тиждень до відкриття зимових Паралімпійських ігор.
Таким чином, Китай просто не міг дозволити собі повністю довіряти заяві Путіна про "5 років війни", яка прозвучала роком пізніше.
Враховуючи складну міжнародно-політичну ситуацію, Китаю необхідно було думати про те, як захистити власні інтереси незалежно від того, чим для Росії можуть закінчитися події в Україні.
А це означало відправку "мирної місії" до Європи, включно з Україною та Росією, менш ніж через два місяці після того, як Путін сказав Сі Цзіньпіну, що Росія продовжуватиме боротьбу протягом наступних років. Місія продемонструвала незначну зміну проросійської позиції Сі.
Це також відповідало часто повторюваним словам Сі про те, що зараз у світі відбуваються "глибокі зміни, яких не бачили протягом століття".
Якби війна в Україні тривала аж п’ять років – вона вже триває майже два роки – Китай зазнав би більшого тиску з боку західних країн, ніж будь-коли, через широку військову співпрацю з Росією.
І без того страждаюча економіка Китаю зазнає подальших ударів від заходів, запроваджених міжнародною коаліцією проти Китаю та Росії. Це дало Китаю ще одну причину відправити цю миротворчу місію: йому потрібно було б підстрахуватися, щоб не розділити долю Росії.
Китайська місія на чолі зі спеціальним представником Пекіна з питань Євразії Лі Хуеєм зустрілася в Києві з президентом України Володимиром Зеленським.
Ця місія викликала у Путіна незадоволення, можливо, навіть роздратування. Дипломатичний крок суперечив бажанням російського лідера.