Кремль вирішив взяти під контроль бійців ПВК “Вагнера” за кордоном після невдалого заколоту під керівництвом їхнього лідера Євгена Пригожина минулих вихідних.
Про це пише The Wall Street Journal.
“Росія, яка роками заперечувала будь-який зв'язок із Вагнером, схоже, намагається захопити велику мережу найманців, керовану Пригожиним та його помічниками. Після невдалого суботнього заколоту неясно, наскільки це можливо і як швидко”, − йдеться у матеріалі. У ньому зазначено, що ПВК “Ваґнера” допоміг Росії зміцнити свій вплив, і уряд не хоче відмовлятися від цього.
Через кілька годин після того, як вагнерівці зупинили свій “наступ” на Москву заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Вершинін прилетів до Дамаска, щоб особисто передати послання президенту Сирії Башару Асаду − ПВК більше не діятиме там самостійно.
Окрім того, посадовці російського МЗС зателефонували президенту Центральноафриканської Республіки Фостеном-Аршанжу Туадері, до особистої охорони якого входять вагнерівці, запевнивши, що суботня криза не зірве російську експансію в Африку. Також урядові літаки міністерства курсували із Сирії до Малі, ще одного з ключових закордонних форпостів “Вагнера”.
“Стрімка дипломатична активність відображала спробу Володимира Путіна зменшити хаос усередині країни та запевнити партнерів Росії в Африці та на Близькому Сході, що операції Вагнера там триватимуть безперервно. Однак відтепер, згідно з бажаним для Москви результатом, ці операції здійснюватимуться під новим керівництвом”, − зазначає WSJ.
Газета зазначає, що з мінімальними витратами та “на відстані витягнутої руки”, “Вагнер” допоміг Кремлю накопичити міжнародний вплив і отримати доходи, керовані холдинговою компанією Пригожина “Конкорд” і мережею підставних компаній, які допомагали спрямовувати кошти до РФ.
Компанії вагнерівців щороку генерують в Африці сотні мільйонів доларів, що є важливим джерелом фінансування для підтримки впливу Росії на континенті та військових операцій в Україні. Джерела доходу групи включають експорт суданського золота до Росії, а також алмазів із Центральноафриканської Республіки до Об’єднаних Арабських Еміратів і деревини до Пакистану.
Протягом багатьох років ПВК працювала як сила безпеки для автократичних режимів на Близькому Сході та в Африці, а останнім часом група просувається до Латинської Америки та Карибського басейну. Включно з Україною та Росією у “Вагнера” працює понад 30 тисяч бійців.
Приблизно 60 тисяч вагнерівців виконують різноманітну роботу за межами Росії та України − від охорони шахт і політиків у ЦАР, громадянська війна в якій триває вже десять років, − до захисту нафтових свердловин і контрольованої урядом території в Сирії. У Малі бойовики “Вагнера” за підтримки реактивних винищувачів і гелікоптерів російського виробництва розгортаються разом із малійськими солдатами в селах Сахари, які перебувають під владою ісламістів. Бойовики воюють проти держави з 2012 року.
Нагадаємо, правоохоронці закликають Сполучені Штати та європейські країни визнати ПВК “Вагнера” іноземною терористичною організацією через злочини найманців в Африці. Американська організація The Sentry заявляє, що вагнерівці відповідальні за масові вбивства та тортури у Центральноафриканській республіці, а зґвалтування є “основною місією” групи під час військових операцій. “Інструктори” Вагнера прибули туди в 2018 році з офіційною метою допомогти його військовим відвоювати території, де домінували повстанські групи. За п’ять років Вагнер став контролювати значну частину військового та політичного апарату країни, вирубувати ліси, видобувати золото та алмази та вбивати мирних жителів.