Як росіяни цілеспрямовано нищили медичну інфраструктуру Харківщини: докази і свідчення

Харківщина стала стратегічною ціллю під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Російські війська донині обстрілюють цивільну інфраструктуру області, і медичну зокрема.

Переважна більшість атак росіян є результатом систематичних невибіркових обстрілів цивільної інфраструктури та повним ігноруванням ними базових принципів міжнародного гуманітарного права. Тобто російські війська свідомо обстрілювали цивільну інфраструктуру без розрізнення цивільних та військових цілей.

Фото: Україна: оперативно

Російські війська систематично і жорстоко знищують систему охорони здоровʼя України. Медичні заклади поміж усіх інших цивільних обʼєктів мають особливий статус. Женевськими конвенціями прямо заборонено заподіювати їм шкоди за будь-яких обставин, крім випадків, коли медичні заклади позбавляються своєї гуманітарної функції та діють як військові обʼєкти.

Експерти UHC дослідили події, які відбувалися у Харкові та області в період з 24 лютого 2022 року по березень 2023 року, зібрали факти атак, проаналізували пошкодження, а також зібрали свідчення працівників медзакладів, що були обстріляні кілька разів.

Майже 20% медичної інфраструктури Харкова було пошкоджено. Загалом, в результаті 83 атак на Харківщині, 42 заклади отримали пошкодження, а 7 з них було повністю зруйновано.

Втрати від війни не вимірюються лише руйнуванням будівель лікарень. За даними місцевого Департаменту охорони здоров’я, з початку повномасштабного вторгнення до кінця лютого 2023 року, у Харкові було вбито 106 медичних працівників.

Які ж особливості та наслідки атак на медичні заклади Харківщини, скоєні російськими окупаційними військами?

75% атак на медзаклади Харківщини росіяни здійснили у перші 3 місяці повномасштабного вторгнення

У перші три місяці повномасштабного вторгнення (з 24 лютого по 13 травня 2022 року) війська РФ зосередились на захопленні Харкова та бомбардуванні міст на Харківщині: Ізюм, Дергачі та інші. Близьке розташування позицій військ РФ до регіону дозволяло використовувати для обстрілу різні види озброєння короткого радіуса ураження: ствольну артилерію, реактивні системи залпового вогню (РСЗВ), танки та міномети. Шість атак на медичну інфраструктуру у цей час росіяни скоїли з використанням авіації.

За повідомленнями міського голови Харкова від 30 березня 2022 року, пошкоджено 1531 об'єктів у місті, серед них — 292 житлові будинки, 70 шкіл, 54 дитячі садочки, 16 лікарень та 239 адміністративних будівель

Перша атака на Харківську обласну дитячу клінічну лікарню №1 була здійснена вже 25 лютого 2022 року. Територію лікарні обстріляли мінометами та касетними боєприпасами. Тоді на момент обстрілу в лікарні перебувало близько 150 дітей. Найбільшого пошкодження за весь час лікарня зазнала 7 квітня 2022 року, російські війська використали РСЗВ «Урагани». Ракета влучила між чотирма корпусами медичного закладу. Про те, з якого напрямку здійснювали обстріли розповідає для інтервʼю команді UHC Савво Олексій, в.о. головного лікаря Харківської обласної дитячої клінічної лікарні №1:

«Прилітало з російської сторони... ну от з Циркунів, приблизно, я не військовий. А друге, от коли Руську Лозову звільнили, то розповідали, що там якась площадка була. Вони підганяли «Урагани» та просто стріляли — сьогодні стріляли отак [прим. — показує в один бік], завтра отак [прим. — показує в інший бік]. Ну і плюс через лікарню періодично стріляли одні, потім — інші. Військових [українських] тут не було. Тут були діти. Чотири рази обстріляли лікарню: три рази з дітьми, один раз зі співробітниками, без дітей».

Свідомий терор росіян

Після невдач на полі бою армія РФ почала систематично тероризувати цивільне населення та цілеспрямовано нищити інфраструктуру міста. Активно обстрілювали Харківщину реактивною і далекобійною артилерією та зенітно-ракетними комплексами С-300.

Харківську обласну клінічну травматологічну лікарню з початку повномасштабного вторгнення росіяни обстрілювали 4 рази. Перший — 12 березня 2022 року із застосуванням мінометів. Четвертий — 26 червня 2022 року з використанням РСЗВ «Ураган», який спричинив серйозні пошкодження лікарні.

«Росіяни це знали прекрасно, що вони обстрілюють... агентури повно, які здавали й говорили, тому вони знали, що робили... якщо це мінометник, то це гучно, точно. Вони, напевно, розраховували на те, щоб була паніка, щоб ми зривалися і йшли... це було розраховано на те, щоб розвивати паніку. Але тим не менше їм не вдалося, ми вистояли», — розказують представники лікарні.

Систематичні атаки серйозно вплинули на доступ до меддопомоги на Харківщині

Росія продовжила завдавати ракетного терору на території Харківщини протягом осені та зими 2023 року. Зʼявилась й нова загроза обстрілів з території Бєлгорода, де російська армія розгорнула зенітно-ракетні комплекси С-300. Найінтенсивніші обстріли цим типом озброєння були у лютому 2023 року. За цей час від російських атак постраждали лікарні Купʼянська та Вовчанська, їх, відповідно, обстріляли 6 та 4 рази.

На Харківщині найбільш руйнівними були наслідки атаки на медичні заклади менших міст, де медична інфраструктура представлена кількома чи одним медичним закладом. Постраждали міста: Ізюм, Куп’янськ, Дергачі, Золочів та менші населені пункти. В цих регіонах єдині місця з надання медичних послуг були пошкоджені, чи повністю зруйновані обстрілами росіян.

Центральна міська лікарня Піщанської Богоматері в Ізюмі — один з яскравих прикладів, що ілюструє, як російська війська навмисно та невибірково атакували систему охорони здоровʼя України в межах ширшої атаки на її цивільне населення та інфраструктуру. Внаслідок вторгнення вона була пошкоджена та обстріляна щонайменше тричі. Лікарня не відновила свою роботу повністю, адже зазнала серйозних пошкоджень, за даними на момент публікації звіту в березні 2023 року.

Богдан Бережний, лікар-хірург та медичний директор лікарні ділився з командою UHC про атаки, які йому довелось пережити разом з медичним персоналом:

«Прилетіло по головному корпусу — його рознесло, а також прилетіло по 4 поверху... Тобто загалом ми втратили операційні та реанімацію. І ми розуміли, що, раптом що, ми нічого не зможемо зробити... Ми розуміли, що буде великий потік пацієнтів, поранених — і що?...»

Медзаклади залишаються під ударом, незважаючи на їх особливий захист

Російські війська досі обстрілюють медичні заклади Харківщини з різною інтенсивністю. Крім цього, після повномасштабного вторгнення було зафіксовано інші злочини проти охорони здоров’я. Серед них — захоплення медичних закладів з військовою метою, пограбування, вбивства, навмисне пошкодження будівель та обладнання, а також — погрози медичним працівникам.

Деякі атаковані росіянами лікарні були позначені міжнародно визнаними символами медичного закладу, які надають їм особливий захист в рамках міжнародного гуманітарного права. Обстріли цих лікарень вказують, що війська РФ, ймовірно, знали про їхній статус та попри це вчиняли потенційно злочинні дії.

Російське вище керівництво та військові продовжують знищувати медичні заклади та іншу цивільну інфраструктуру, вбивати цивільних людей та завдавати нищівних ударів по населеним пунктам.

24 травня 2023 року Асамблея Всесвітньої організації охорони здоровʼя ухвалила резолюцію, яка засуджує агресію Росії проти України, включаючи напади на заклади охорони здоровʼя.

Команда Українського центру охорони здоровʼя (UHC) з початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації документує та збирає докази нападів російських військ на медичні заклади в Україні. За цей час ми підготували 5 аналітичних документів, зокрема звіти про атаки на медичну інфраструктуру Маріуполя і Харківщини, а також створили мапу атак на заклади охорони здоровʼя України: https://hospitalsunderattacks.org.ua/.

Станом на 29 червня 2023 року експерти UHC зафіксували 85 атак на медичну інфраструктуру Харківщини та 335 атак по всій Україні з початку повномасштабного вторгнення.

Ми продовжуємо фіксувати воєнні злочини росіян проти української системи охорони здоров’я і співпрацювати з Physicians for Human Rights, eyeWitness to Atrocities, Insecurity Insight, Медійною ініціативою за права людини, Open Society Justice Initiative, а також з органами прокуратури, щоб усі винні понесли відповідальність.

Автор: Аліна Благодир, Український центр охорони здоров’я (UHC)

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram