Щодо битої західної техніки, фото і відео якої широко полилися z-каналами в перші дні нашого наступу.
Про це я писав багато і неодноразово – турки втратили в Сирії "Леопарди" 2А4 від "Конкурсів", від фугасів, на мінах, добивали їх артилерією у бою за шпиталь Аль-Баб.
Іракці під час штурму Мосула за короткий час перевели значну частину “Абрамсів” у стан небоєздатності – більшість, до речі, через небойові причини, просто вграли моторесурс.
Це війна, на війні танки і БМП часто витратний матеріал.
Питання тільки, як саме сталася втрата, чи можна евакуювати в тил, чи ремонтопридатна машина і чи живий екіпаж.
Конкретний епізод втрат 47-ї та 33-ї бригад.
Обходили полями “Ікси” – два перехрещені насадження перед селищем Роботине. За нашими даними, починали поночі, аби скористатися перевагою тепловізорів.
Що було з інженерною розвідкою, чому з флангу не висів дрон, чому цими насадженнями ногами не пройшла бойова охорона – звичайно, варто розібратися. Але це й не панацея – є дистанційне мінування, могли змалювати висування та поставити руками чи накидати реактивною артилерією протитанкових.
Наша бронегрупа натрапила на міни і вогонь з флангу, коли розвиднілося.
Попереду йшла машина з тралом, але це теж не гарантія – є мінування проти тралів і старий перевірений фугас.
Плюс були проблеми з технікою: закипіла інженерна машина розгородження – їй років більше, ніж багатьом бійцям; також не завелася машина дистанційного розмінування.
Звідси частково й заліт: хоч “Бредлі” міцні в плані підриву і більшу частину екіпажів і десанту вдалося евакуювати (якби це були БМП-1/2, більшість загинула б), втрати все одно були.
Але противник малює ці втрати як серію успіхів – наприклад, уже виведений з ладу "Лео-А6" б'ється "Ланцетом", а тоді це подається як нове ураження, густо обсипане зйомками з різних ракурсів.
Хоча, природно, міни й артилерія – як і раніше, найнеприємніше для техніки в наших реаліях, а танкові дуелі, які мали відбуватися Т-90 проти “Леопардів” у фантазіях експертів, трапляються набагато рідше.
Сили оборони сьогодні не мають великої чисельної переваги в секторі, як у Харківській офензиві – противник мобілізував 130 тисяч людей лише у 2023-му, понад 300 тисяч минулого року.
Росіяни не мають проблем з логістикою – мінуса двох мостів, які обвалювали “Хаймарси” в Херсонській області, з ефектом шийки пляшки в постачанні.
Немає розтягнутих тилів, які рве легка піхота, як під час відходу агресора з півночі.
Зате противник має доти, бетонні пірамідки, перекриті траншеї, протитанкові рови та міни.
Щоправда, основні з них – на південь по лінії Пологи – Федорівка – Рівнопіль, зараз усі дії тривають у передпіллі.
Можна, звичайно, реготати з розпилів росіян (вони є), але бажано паралельно запитати у відповідальних, як у нас не з'явилося нічого подібного на півдні за дев'ять років.
І подивитися, що вони розповідатимуть, як неможливо було побудувати доти і створити перекриті траншеї, бо це втрачена технологія атлантів.
Плюс противник поки що забезпечується нормально, до нього підходять підкріплення, ротуються частини.
GMRLS, ударні вертольоти та важкі дрони до певної міри нівелюють відсутність сучасної штурмової авіації у ЗСУ, але лише до певної.
А у ворога Ка-52 і бомбардувальники з планувальними бомбами, що все ж таки дають результати, перескакуючи через насадження.
Тож не налаштовуйтесь на мемасики про веселий наступ. Легко не буде. І радійте, якщо через втрати заліза ви можете горіти тільки в коментарях. А не просто в ньому під час наступу.
Сам він розпочався класично, по суті, тиждень тому.
Прилетів "Storm Shadow" по порту Бердянська, знищив склади і пакгаузи просто навпроти будинку по Нахімова, 49.
Через день поставили "Точку" на мол (ракети досі є, через 14 місяців запеклої війни, наша промка непогано впоралася з їхнім переспорядженням).
Росіяни розповідають про перехоплення, але касети розкрилися добре, посікло техніку в порту, є вбиті пепеошники.
Був приліт по штабу в бальнеологічному курорті "Гаряче джерело" на Арабатській стрілці в Щасливцевому – влучило чудово, там пожежа і загиблі в готелі.
Противник ловить артилерією наші передові частини, а ми ловимо його артилерію і резерви, що висуваються з глибини.
Тільки за пару днів ЗСУ вибили щонайменше 5 САУ та кілька одиниць стволки, станцію РЕБ в Олешках, спалили дві колони постачання, знищили “Тор”, “Бук”, дві важкі вогнеметні системи “Солнцепек”.
Цілком ймовірно, коли пішла велика вода, наша арта з-за Дніпра непогано насипала по тих, хто відходив, були такі гарні пожежі, з жирним чорним димом.
Триває війна за ініціативу – це випливає зі знищення ворожої артилерії, воно зросло у цифрах майже втричі за короткий час контрбатарейної боротьби і полювання на “реакторів”.
Звісно, у нас втрати МРАП і БМП, “Хамві” з тралами та німецьких машин розмінування – усього того, що висуває штурмові групи через укріплену смугу.
Сили оборони мають локальні успіхи у смузі Лобкове – П'ятихатки і Нестерянка.
Противник перекинув танковий батальйон і частину піхоти з-під Роботиного, аби контратакувати, але безуспішно.
Времівського виступу РФ не існує – вчора бої відбувалися уже в районі Старомайорського і Урожайного, морська піхота зачистила Сторожове.
Поки що проходимо передпілля і стягуємо в кожному секторі резерви противника, щоб він не мав певності, де введуть у бій основні сили.
Може, поблизу Оріхова; може, закріпившись у насадженнях біля Роботиного, розгорнуться в повторну атаку; може, прорив у виступі наростять у напрямку Волновахи; а може, ЗСУ натиснуть на флангах Бахмута.
Це не прорив першої лінії оборони – повторюся. До основної смуги – кілометрів 9–10.
У Криму підрив поїзда на перегоні Керч – Джанкой. У Мелітополі домашня заготовка на літню кампанію від наших диверсантів – підрив стратегічного мосту в Якимівці.
Порт Бердянська, міст, залізниця на Кримський міст – йдеться про дуже вдалу роботу з постачанням, надзвичайно успішна операція, варто відзначити її особливо.
Загалом в історії було мало прикладів, коли підготовлена оборона впала за лічені дні.
Навіть зрізання виступу – на секунду, 17 км просування – не означає прориву (хоча вагнерівці, які просувалися на цю глибину місяцями, із цим не погодяться). А радше означає, що плани противника брати Вугледар і виходити в тил угруповання, в Курахове, накрилися мідним тазом.
Але перспективи пробитися глибше є, робота йде.
Важкі бої з втратами обох сторін тривають.
