Нобелівську премії з фізіології та медицини цьогоріч присудили Сванте Паябо за "відкриття щодо геномів вимерлих гомінідів (приматів) та еволюції людини".
Про це йдеться у повідомленні премії в твіттері.
"Завдяки своїм піонерським дослідженням Сванте Пяабо здійснив щось, здавалося б, неможливе: секвенував геном неандертальця, вимерлого родича сучасної людини. Він також зробив сенсаційне відкриття невідомого раніше гомініна Денисової. Важливо, що Пяабо також виявив, що передача генів відбулася від цих нині вимерлих гомінінів до Homo sapiens після міграції з Африки приблизно 70 000 років тому. Цей давній потік генів для сучасних людей має фізіологічне значення сьогодні, наприклад, впливає на те, як наша імунна система реагує на інфекції", – йдеться на сайті премії.
Дослідження Паябо започаткували нову наукову дисципліну – палеогеноміку. Виявляючи генетичні відмінності, які відрізняють усіх живих людей від вимерлих гомінідів, його відкриття створюють основу для дослідження того, що робить нас унікальними людьми.
Попередні дослідження надали докази того, що анатомічно сучасна людина Homo sapiens вперше з’явилася в Африці приблизно 300 000 років тому, тоді як наші найближчі відомі родичі, неандертальці, розвивалися за межами Африки та населяли Європу та Західну Азію приблизно від 400 000 років до 30 000 років тому, після чого вони вимерли. Близько 70 000 років тому групи Homo sapiens мігрували з Африки на Близький Схід, а звідти поширилися по всьому світу. Таким чином, Homo sapiens і неандертальці співіснували на значній території Євразії протягом десятків тисяч років. До кінця 1990-х років майже весь геном людини був секвенований. Це було значне досягнення, яке дозволило згодом досліджувати генетичний зв'язок між різними популяціями людей. Проте дослідження зв’язків між сучасною людиною та вимерлими неандертальцями потребуватимуть секвенування геномної ДНК, отриманої з архаїчних зразків. Пяабо почав розробляти методи вивчення ДНК неандертальців, і ця робота тривала кілька десятиліть.
Паябо вдалося секвенувати ділянку мітохондріальної ДНК із шматка кістки неандерталця віком у 40 000 років. Порівняння з сучасними людьми та шимпанзе показало, що неандертальці були генетично відмінними.
У 2008 році команда Паябо секвенувала ДНК з кістки пальця віком 40 000 років, що була знайдена на півдні Сибіру. Зʼясувалося, що послідовність ДНК була унікальною порівняно з усіма іншими зразками неандертальців та сучасних людей. Паябо виявив раніше невідомого гомініна, якого назвали Денісової. Відкриття Пяабо створили нове розуміння нашої еволюційної історії. У той час, коли Homo sapiens мігрував з Африки, принаймні дві вимерлі популяції гомінінів населяли Євразію. Неандертальці жили на заході Євразії, тоді як денисовці населяли східні частини континенту. Під час експансії Homo sapiens за межі Африки та їхньої міграції на схід вони не лише стикалися та схрещувалися з неандертальцями, а й з денисовцями.
BREAKING NEWS:
— The Nobel Prize (@NobelPrize) October 3, 2022
The 2022 #NobelPrize in Physiology or Medicine has been awarded to Svante Pääbo “for his discoveries concerning the genomes of extinct hominins and human evolution.” pic.twitter.com/fGFYYnCO6J
Генетичні відмінності між Homo sapiens і нашими найближчими вимерлими родичами були невідомі, доки вони не були виявлені завдяки фундаментальній роботі Пяабо. Тривають інтенсивні дослідження, які зосереджуються на аналізі функціональних наслідків цих відмінностей з кінцевою метою пояснити, що робить нас унікальними людьми.
Шведський учений Паябо працював у декількох наукових інститутах в Німеччині.
Нагадаємо, торік Нобелівська премія з медицини дісталася за відкриття рецепторів дотику і температури.
Медицина відкриває нобелівський тиждень, протягом якого щоденно присуджуватимуться премії за хімію, фізику, літературу, економічні науки. Також щороку нагороджують премією миру.
Цьогоріч на Нобелівську премію з літератури висунули українського письменника Сергія Жадана. Це у березні зробила Польська академія наук.