Чи обов'язково жінкам визначених спеціальностей ставати на облік?
Закон "Про військовий обов'язок і військову службу" каже, що так.
Водночас, Генштаб запевняє, що поки все відбуватиметься добровільно.
"Досвід розгортання військових частин Збройних Сил України та інших військових формувань до повних штатів воєнного часу доводить, що в державі на сьогодні немає гострої потреби суттєво збільшувати кількість жінок на військовому обліку", - йдеться в заяві Генштабу за 14 липня 2022 року.
Також у відомстві пропонують взятися за питання військового обліку жінок "не раніше, ніж через місяць після завершення особливого періоду в державі" (тобто після завершення війни).
Але коментарі Міноборони та Генштабу поки що залишаються лише заявами, зауважує адвокат Андрій Новак. Юридично вони не закріплені.
"Постановка на облік жінок взагалі після завершення війни прямо суперечить положенням чинного законодавства. Незрозуміло, як воно буде насправді, оскільки рекомендації Генштабу, коментарі та інтерв’ю міністра оборони чи когось із військово-політичного керівництва країни - це лише коментарі та інтерв’ю, це не викладено в нормативно-правовому документі", - пояснює фахівець.
19 серпня заступниця міністра оборони Ганна Маляр повідомила, що Генштаб пропонує скоротити перелік спеціальностей та зробити постановку на облік добровільною. Наразі ж в ЗСУ є потреба у фахівцях з медицини, радіотехніки та харчових технологій. Зауважимо, що цю норму ще не ухвалено. Справа за міністерствами та Верховною радою.
Станом на 7 вересня, профільний комітет ВР доопрацьовує відповідні зміни до закону.
Чи є різниця між військовим обліком жінок і чоловіків?
Коли людина стає на військовий облік, вона визначається як військовозобов’язана. І обов’язки у всіх однакові, незалежно від статі, пояснює адвокат.
"Єдине, що кардинально відрізняє - це проходження медогляду: жінки ще йдуть до гінеколога, у чоловіків його немає", - зазначає Андрій Новак.
Обов’язки ж описані у постанові Кабміну:
-
перебувати на військовому обліку за місцем проживання;
-
з’являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах;
-
не змінювати місце проживання без дозволу військового комісара, після оголошення мобілізації та у воєнний час;
-
проходити медичний огляд та лікування;
-
проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов’язок у запасі;
-
за сім днів прийти до територіального центру для зняття з військового обліку, якщо треба змінити місце проживання, поїхати у відрядження, на навчання, у відпустку чи лікування (або поїхати на три і більше місяці за кордон). Також треба з’явитися, якщо ви переїжджаєте до іншого району свого міста;
-
за сім днів повідомляти органам, в яких ви перебуваєте на військовому обліку, про зміну сімейного стану, стану здоров’я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади;
-
повідомляти територіальним центрам комплектування (органам СБУ) про втрату військово-облікового документа.
Однакові умови і для відстрочки від призову:
-
мають троє і більше неповнолітніх дітей;
-
самотужки виховують неповнолітню дитину чи дитину з інвалідністю;
-
мають постійно доглядати за хворою дружиною, чоловіком чи батьками;
-
мають неповнолітню дитину, а один з подружжя в цей час перебуває на військовій службі;
-
за станом здоров’я тощо.
Виїзду за кордон це теж стосується?
Згідно закону, так. Військовозобов’язана жінка, як і чоловік, не має права виїжджати за кордон без підстав, передбачених законом, каже адвокат.
Але заступниця міністра оборони Ганна Маляр у липні стверджувала, що рішення про заборону виїзду за кордон жінок, які стануть на військовий облік з 1 жовтня, не існує. Та, схоже, і документу, який би встановлював різницю між військовозобов’язаними жінками та чоловіками, теж немає. Як тоді регулюватиметься це питання, окрім як нормами закону про військовий обов’язок, невідомо.
7 вересня Маляр знову заявила, що обмежувати виїзд за кордон жінок після 1 жовтня ніхто не буде. Міністерство оборони ж відтермінувало свій наказ про військовий облік жінок ще на рік.
"Не можна гарантувати, що завтра не вийде черговий законопроєкт чи постанова Кабміну про внесення змін до цих порядків і порядку перетину кордону. Станом на зараз ситуація така, що жінка, яка стала на військовий облік, має всі ті самі права й обов’язки, що і військовозобов’язані чоловіки", - пояснив адвокат.
Чи штрафуватимуть представниць визначених спеціальностей, якщо вони не стануть на облік?
2022 рік Міноборони визначило перехідним періодом у процесі військового обліку жінок.
"Зараз ведеться робота над спрощенням порядку постановки на облік, вивчається питання пріоритетності професій, споріднених з військово-обліковими спеціальностями. Тож, будуть зміни, про які Міноборони обов’язково повідомить", - писала Маляр 17 січня.
Відповідно, штрафувати жінок, які не стали на облік, і підприємства, де вони працюють, до кінця цього року не будуть.
"Тобто, можливо, що 1 жовтня не відбудеться нічого взагалі. Можливо, почнуть почати штрафувати підприємства чи окремих жінок (з 2023 року - LB.ua)", - припускає Андрій Новак.
Головне питання тут: як визначатимуть, хто порушниця, а хто - ні.
"З чоловіками все зрозуміло - чоловік апріорі є військовозобов’язаним. У нього має бути військовий квиток чи приписне, бо всі чоловіки мають стояти на військовому обліку ще зі школи. З жінками ситуація інша. Раніше ж не було такого обов’язку. Тож яким чином буде виконуватись ця обов’язковість, якщо жінка, наприклад, не хоче ставати на облік або вона за кордоном. Як її будуть "ловити"? Дуже сумніваюсь, що будуть проводити рейди, як з чоловіками, по клубах чи на блокпостах", - пояснює фахівець.
“Навіть якщо жінок будуть штрафувати, то питання, а за що?”, - цікавиться адвокат.
"Стаття 210 Кодексу України про правопорушення зазначає, що штрафувати можуть військовозобов’язаних за порушення правил обліку. Але якщо жінка не стала на облік, то вона не являється військовозобов’язаною, вона не є призовником і не є резервістом, тобто на неї цю статтю не можна кваліфікувати", - пояснює він.
Теоретично таку жінку, якщо все ж буде рішення притягувати до відповідальності за непостановку на облік, можуть покарати за статтею 210-1 - порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
"Це тягне за собою штраф - від 200 до 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян тобто від 3 400 до 5 100 грн. А роботодавців від 300 до 500 неоподаткованих мінімумів", - зазначає фахівець.
Які все ж є варіанти зобов’язати жінку стати на облік?
Єдиний, хто може передати інформацію про представницю професії - роботодавці, які зобов’язані вести військовий облік військовозобов’язаних на підприємстві, пояснює Андрій Новак.
"Але роботодавці дуже часто цього не роблять. Особливо якщо це невеликі компанії на 10-20 людей. Якщо це завод чи компанія на 300 людей - до них простіше прийти і запитати: "Чого ви не ведете облік?". Роботодавці також повинні інформувати про будь-які зміни в статусі військовозобов’язаних", - розповідає адвокат.
Зокрема, є постанова Кабміну від 2016 року, відповідно до якої заклади освіти, які здійснюють підготовку жінок за фахом з відповідною спеціальністю, за три місяці до випуску студенток мають передавати до центрів комплектування відповідний список з іменами цих жінок.
"Тобто у військоматів потенційно є інформація про тих, хто випустився після 2016 року. Теоретично можуть вручити повістку жінці за адресою, яка буде у них у відомостях", - пояснив адвокат.
Фахівець не виключає варіанту, що центри комплектування зможуть отримувати інформацію і за співпраці з органами Пенсійного фонду, податкової.
"Якщо вони запитають інформацію про всіх жінок від 18 до 60 років, де ті працюють. А далі дивитимуться: ця жінка працює в школі - відпадає, а ця в IT-компанії - о, ходи сюди. А ця в ресторані - кандидат, ми її перевіримо, а там далі вирішимо. Може вона кухар", - пояснює Андрій Новак.
І також є питання, як жінці визначитися з тим, підпадає вона під облік, чи ні - за освітою, чи професією, яку вона має. Адже досить часто людина працює не за фахом. (У випадку з чоловіками для воєнкоматів такі нюанси не мають ніякого значення, тож і з жінками, очевидно, буде те саме, - LB.ua).
Чи будуть мобілізовувати жінок?
В Міністерстві оборони запевняють, що на сьогодні немає потреби в мобілізації жінок. Про це заявляла Ганна Маляр на початку липня.
"З 24 лютого жодної жінки примусово в нас не мобілізували, як власне і до того - з 2014 року. Станом на зараз в ЗСУ немає потреби у примусовій мобілізації жінок. Жодних обмежень, пов'язаних з мобілізацією, для перетину кордону щодо жінок немає, і станом на зараз такі обмеження не плануються", - писала вона.
До слова, за даними Міноборони, нині в ЗСУ працюють понад 50 000 жінок, з яких понад 5 000 перебувають на передовій.
У Генштабі пояснювали: "Більшість жінок призначено на посади медичного персоналу, підрозділів зв'язку, морально-психологічного забезпечення, діловодів, бухгалтерів та кухарів. На даний час у Збройних Силах залишається потреба у жінках-фахівцях з медицини, радіотехніки та харчових технологій".
Як жінці стати на військовий облік і які документи потрібні?
Якщо жінка хоче стати на військовий облік, навіть не маючи стосунку до визначених спеціальностей, вона може зробити це, не чекаючи 1 жовтня.
Для цього потрібно прийти до територіального центру комплектування за місцем реєстрації з документами:
-
заява про взяття на облік;
-
паспорт або ID-картка;
-
ідентифікаційний номер;
-
документ про здобуття спеціальності/професії;
-
довідка з роботи із зазначенням спеціальності, за якою жінка працює;
-
свідоцтво про народження дітей/документ про опіку;
-
свідоцтво про шлюб;
-
фотокартки 3х4.
У центрі комплектування оформлять її особову справу, після чого спрямують на медкомісію, яка вирішить, чи придатна ця жінка до військової служби.
Сам наказ про військовий облік жінок визначених спеціальностей складений правильно, каже Андрій Новак, але як виконувати зобов’язання - не прописано.
Зазначимо, що документ видали до повномасштабного вторгнення росіян в Україну - 11 жовтня 2021 року. Імовірно, у відомстві розглядали інший сценарій для його впровадження.
