Мем, що став реальністю
З початкових класів нас учили, що крапка – це основний розділовий знак розповідного речення, який використовується для вираження закінченої думки. Також крапку можна використовувати у спонукальному реченні, якщо воно вимовляється без окличної інтонації. Здавалося б, усе доволі просто, чітко та зрозуміло, але для молоді крапка вже давно не просто крапка.
З розвитком сучасних технологій і месенджерів крапку почали сприймати як бажання закінчити розмову просто тут і зараз, без жодних сперечань. Тож багато зумерів бачать у крапці виклик, убачають у ній нотки агресії, категоричності, напруги та образи.
Інтернет-мем – це зазвичай іронічне та жартівливе фото або відео, популярне в інтернет-середовищі. Можна також сказати, що меми є джерелом знань про манеру поведінки покоління Z.
Меми про крапку в кінці речення вже давно поширені серед молоді, і суть їх одна й та сама: крапка – це знак недовіри, занепокоєння та надмірної серйозності розмови, яка начебто починалася по-іншому.
Молодь про крапку в листуванні
LB.ua провів власне невелике дослідження серед молоді віком від 16 до 22 років, що активно спілкується зі своїми друзями й однолітками в соціальних мережах.
1 лютого 2022 р. ми опитали через гугл-форму 81 людину. Результати показали: 39 людей (48,1%) взагалі не використовують крапку в кінці речення у щоденному листуванні в інтернеті; 36 людей (44,4%) відповіли, що використовують крапку, лише коли хочуть показати всю серйозність своїх намірів. У той самий час лише 6 людей (7,4%) щодня закінчують речення крапкою.
67,9% опитаних поділяють думку про те, що крапка є проявом агресії, вона викликає в них занепокоєння. «Незвично зустрічати крапку, якщо в повідомленні вона єдина і не слугує задля розділення смислових частин. Крапка в листуванні з друзями, близькими людьми сприймається мною як вияв агресії. Вона здається мені доречною лише для офіційного, відстороненого спілкування», – пояснює одна з опитаних.
Проте звідки раптом взялася думка про те, що звичайним розділовим знаком можна образити товариша? Опитані пояснюють це тим, що в щоденному листуванні вони зазвичай намагаються висловити думку максимально швидко та лаконічно. На крапки просто не вистачає часу: «Коли ти швидко листуєшся з другом, то забуваєш про розділові знаки, і якщо раптово після ризикової фрази з’являється крапка, це сприймається дивно».
Утім хоча більшість опитаних вважає, що крапку не варто використовувати в онлайн-листуванні, частина людей не вбачає в цьому розділовому знаку надмірної емоційності. І використовує її постійно. Тож важливо знати звички співрозмовника, щоб правильно його зрозуміти.
Емоції в спілкуванні онлайн передати вкрай важко, тому деякі опитані звертають увагу на те, що для них крапка не має особливого значення, натомість настрій співрозмовника вони намагаються зрозуміти із суті повідомлення.
Якщо говорити про листування з колегами або ж викладачами, 85,2% опитаних наголошують на тому, що необхідно дотримуватися всіх правил пунктуації.
Питання домовленості
Дитяча та сімейна психологиня Катерина Гольцберг пояснює явище через декодування знаків і їх розуміння. У молодіжній спільноті все базується на домовленостях. Тож «якщо в спільноті домовилися, що щось буде сприйматися саме так, то це буде працювати, – стверджує психологиня. – Мова йде саме про домовленість». Катерина вдало наводить аналогію із сердечком, яке часто використовують у повідомленнях, щоб виразити почуття симпатії чи вподобання: «Є домовленість, що коли надсилається сердечко – це любов, а коли крапка – це агресія».
Тож Катерина вбачає в цій темі комунікаційну проблему: люди можуть помилково трактувати різні елементи повідомлення. «Мені здається, що нам не вистачає можливості запитувати одне в одного про те, що наш співрозмовник хотів сказати, – говорить психологиня. – Ми самостійно визначаємо значення слів людини та не апелюємо до неї». Психологиня наголошує, що найкраща комунікація – це коли ми можемо запитати, що малося на увазі і чи не було мети образити іншого. Як приклад Катерина наводить особисту ситуацію: вона також не зрозуміла смайлик своєї колеги і запитала в неї, чому та вибрала таке емодзі. Це виявилось звичайним непорозумінням.
Підбиваючи підсумки, можна впевнено сказати, що покоління Z схильне наділяти звичайні знаки пунктуації та смайлики особливою роллю у спілкуванні. Крапку в кінці повідомлення сприймають як певну категоричність і відсутність бажання продовжувати розмову. Однак не варто стверджувати, що крапка – це завжди прояв пасивної агресії. Натомість краще завчасно обговорити всі особливості листування між людьми та не боятися ставити запитання, якщо є ризик неправильно зрозуміти одне одного.
