Храм в Оломоуці: два святі моравці, архітектор з України, обергрупенфюрер СС і закарпатський настоятель

У відгуках Google чимало туристів наголошують: у самому центрі чеського Оломоуца є церква, «зведена у російському стилі», незвично розфарбована в оранжево-зелений колір і носить ймення якогось маловідомого святого. Насправді святий відомий, має статус рівноапостольного. А сам храм тісно пов'язаний з Україною та вихідцями з України.

Фото: надано автором

Святий Горазд Перший

Православний храм у місті Оломоуц збудований у 1939 році і названий на честь рівноапостольного святого Горазда. Як архієпископ Горазд Охридський (наголос на О) був учнем хрестителів Кирила та Мефодія, творців слов’янської азбуки. Правив у часи князя Великого Моравського Святополка Першого (871-894). Мефодій заповів, аби Горазд після його кончини зайняв місце архієпископа Великої Моравії. Ставши ним, Горазд почав конфлікт з латинським духовенством, яке очолював Віхінг, єпископ Нітри, на якого святий Мефодій наклав анафему. Віхінг за підтримки Папи Римського вигнав Горазда з єпархії, а з ним ще 200 священників.

Святий Горазд Перший
Фото: надано автором
Святий Горазд Перший

Відтоді служіння старослов’янською мовою в Моравії припинилося. Горазд разом зі своїми однодумцями утік до Болгарії, де створив християнські центри в Охриді, Преславі, Плисці. Писані тут книги ширилися по всіх слов’янських християнських теренах.

Святий Горазд Другий

Матей Павлік. Народився в моравському селі Груба Врбка в католицькій родині. Закінчив богословський факультет Оломоуцького університету. Студентом відвідав Київ, де ознайомився з богослужінням східної традиції. Кілька літ служив ксьондзом. Після Першої світової війни пів мільйона чеських вірників вийшли з католицизму, який ототожнювали з австрійським пануванням. Серед них був і Матей Павлік. Він прийняв чернецтво з глибоко символічним ім’ям – його постригли на честь Горазда Прадавнього. 1924 року отримав високий сан єпископа новоствореної Чехословацької православної церкви. Через намагання адміністрації стати на рейки протестантизму вийшов з неї. Під омофором сербського патріарха владика Горазд узявся організовувати Чеську православну церкву як єпархію Сербської православної церкви.

Матей Павлік, святий Горазд Другий
Фото: надано автором
Матей Павлік, святий Горазд Другий

Вирішує звести в місті Оломоуц православну церкву. Для цього запросив архітектора Всеволода Коломацького. У 1939 році храм звели, освятили, нарекли ім’ям рівноапостольного Горазда – першого архієпископа Великої Моравії.

Антивоєнні храми Всеволода Коломацького

Архітектор Всеволод Коломацький – українець, виходець з теренів нинішньої Вінниччини, село Саражинці. На фронтах Першої світової війни сім разів поранений. Командував полком. На початку 1920 року емігрував до Чехословаччини. Поселився на Закарпатті. У 1924-му був висвячений у сан диякона, а після цього – ієрея. Не маючи архітектурної освіти, взявся за проєктування нових православних храмів. Його авторства перші зведені в селах Руське, Нове Давидково, в містах Ужгороді, Сваляві. 1930-го переїздить до Праги, де приймає чернечий постриг з іменем Андрій і стає помічником владики Горазда, який поставив собі за мету, щоб у кожній парафії були власні храм і церковний дім. Єпископи, як і архітектори, не лише керували будівельними роботами, але й самі працювали разом з робітниками. Під керівництвом Горазда з 1928 по 1942 рік зведено і освячено 14 церков.

Загалом Всеволод Коломацький став автором проєктів понад 30 храмів на Підкарпатті, у Словаччині та Чехії. Усі вони так звані антивоєнні, бо присвячені загиблим у двох світових війнах.

У час Другої світової Всеволода Коломацького вивезли на примусові роботи до Німеччини. Хоча дуже хворів, зумів повернутися живим. Архімандрит, архітектор, чернець Всеволод Коломацький прожив 84 роки. Помер у 1980-му.

Вівтар храму
Фото: надано автором
Вівтар храму

Горазда Другого війна знищила

У березні 1939-го Німеччина захопила Чехію. Словаччина проголосила себе незалежною державою під протекторатом Гітлера. Автономну Підкарпатську Русь анексувала Угорщина, знищивши створену в Хусті Карпатську Україну.

Гітлера не задовольняли дії його адміністрації, й у 1942-му він призначив намісником Богемії та Моравії одного з організаторів Голокосту Рейнгарда Гейдріха. Той рішуче узявся за знищення осередків партизанщини, підпілля, одночасно знайшов усе більше порозуміння з чеським рухом опору. У Лондоні чехословацький уряд у вигнанні ці кроки занепокоїли. Аби підняти чехів на боротьбу з окупантами, урядовці разом зі спецслужбами Великої Британії вирішили знищити обергрупенфюрера СС.

Двоє закинутих з літака парашутистів-диверсантів, словак Йозеф Габчик і чех Ян Кубіш, зустріли автівку з Гейдріхом на повороті дороги неподалік Праги. Однак пістолет одного з диверсантів заклинило, а кинута граната вибухнула біля машини. Пораненого Гейдріха повезли до шпиталю, проте від отриманих ран високий есесівський чин помер 26 травня 1942-го.

Двоє месників сховалися в Празькому православному храмі імені святих Кирила та Мефодія. Зрадник повідомив про це німцям, які оточили собор. Однак диверсанти самі собі вкоротили життя.

У той час владика Горазд перебував у Німеччині. Довідавшись про інцидент, спішно повернувся до Праги. Аби не сталося великого кровопролиття, усю вину взяв на себе. Його катували і розстріляли. Разом з ним убили 256 православних священників і мирян. Церковне православне життя зупинилося. Православну церкву заборонили, храми закрили.

Село Лідіце, поблизу якого стався замах на Гейдріха, німці стерли з лиця землі. Майже 200 чоловіків убили на місці. Усіх жінок села вивезли на роботу до Німеччини. А діточок Лідіце розкидали по німецьких сім’ях.

У вересні 1987 року єпископа чесько-моравсько-сілезького Горазда (Матея Павліка) зачислили до лику святих. Канонізація проходила в кафедральному соборі Святого Горазда в Оломоуці. У селі Груба Вербка, Оломоуцький край, де той народився, з 1992 року діє православний монастир Горазда Другого. Ним опікується його внучата племінниця.

Богослужіння в храмі
Фото: надано автором
Богослужіння в храмі

Об’єднана чесько-словацька церква

Православна церква Чеських земель і Словаччини. Так вона йменується з 1992 року. Це автокефальна помісна православна церква, яка використовує в літургії візантійський обряд, словацьку, чеську, церковнослов’янську мови. Митрополича рада Чехії – в Празі, а така сама рада Словаччини – в Пряшеві. Має чотири єпархії. Пряшівська та Михайловецька – в Словаччині, Празька та Оломоуцько-Брнська – в Чехії. Загалом є 172 парафії, майже дві сотні священників. Кількість вірників офіційно, згідно з переписом населення у 2011 році, – 20 533, а неофіційно – понад 100 тисяч. Православний богословський факультет Пряшівського університету забезпечує підготовку майбутніх священників об’єднаної церкви.

Настоятель храму, який міг стати оперним співаком

Отець Олексій Кухта вже п’ять років є настоятелем кафедрального храму Святого Горазда в Оломоуці. Він із села Коритняни Ужгородського району. Закінчив факультет богослов’я Університету Пряшева (Словаччина). Коли запросили працювати в Оломоуц, склав іспит з чеської мови. Після цього дозволили правити в соборі. Переважно чеською веде літургії. До ста – стільки найбільше збирається вірників у неділю. Це українці, русини, чехи, словаки, люд багатьох інших національностей. У будні дні, коли парафіян мало, переходить на церковнослов’янську, а проповіді оголошує українською, щедро пересипаною закарпатськими слівцями.

Отець Олексій Кухта
Фото: надано автором
Отець Олексій Кухта

Уся церква завмирає, тамуючи подих, коли під час служби Божої настають моменти співу самого священника. В отця Олексія Кухти божественний, оксамитовий голос. Він закінчив музичну школу в рідному селі Коритняни. У 14-річному віці Олексій почав співати в церковному хорі під орудою відомого в Ужгороді диригента Федора Копинця. Згодом прийняли артистом до Заслуженого академічного Закарпатського народного хору. Міг зробити собі велику співацьку кар’єру, однак обрав духовну стежку.

Богдан Барбіл, журналіст
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram