Центр досліджень визвольного руху з Архівом Служби безпеки України опублікували 50 архівних документів зі справи українського письменника Миколи Хвильового (Микола Фітільов, 1893-1933 роки життя). Сьогодні,13 грудня, виповнилося 128 років від народження Хвильового.
Про це повідомляєтсья на сайті Центру.
В електронній версії можна ознайомитися з анкетою зі справи-формуляра на Хвильового, агентурними донесеннями про другу частину роману "Вальдшнепи", про повернення Хвильового з-за кордону. Також оприлюднений лист письменника до матері, його передсмертна записка, а також - передсмертна записка до доньки.
Серед опублікованих архівів – доноси агентів на письменника, листи та передсмертні записки та протокол допиту дружини письменника Юлії Уманцевої від 13 травня 1933 року.
Як інформує Центр досліджень визвольного руху, радянські спецслужби завели справу-формуляр на Хвильового, додавши до анкети декілька відомостей: рік і місце народження, адресу, професію, прізвисько. Серед чекістів письменника називали "Вальдшнеп", відповідно до назви роману. Прізвисько письменника говорить про те, що спецслужби стежили за його творчістю.
"Що роблять герої Хвильового ‒ п’ють, розбещують, бігають за спідницями, їздять на автомобілях, жруть сенаторські і дитячі пайки, словом, нове міщанство з партквитками", – йдеться в ангентурному зведенні.
Агенти обурювалися, що у творах письменника "вся робота ЧК представлена, як чорний трибунал, що складається з садистів, які пригнічують інтелігента та змушують його вбити свою ж матір". Одного з донощиків обурила назва статті "Московські задрипанки", а ще більше - її зміст.
"Росія ж самостійна держава? Самостійна. От і ми самостійна…Не треба плутати нашого політичного союзу з літературою. Від російської літератури, від її стилів українська поезія мусить якомога швидше тікати", - йдеться у статті.
Агенти доносили також на літературне об'єднання ВАПЛІТЕ (Вільну академію пролетарської літератури), до якого входив Хвильовий. Членів ВАПЛІТЕ змусили завершити діяльність організації у 1928 році за "войовничий націоналізм". Втім і після заборони, за "ваплітянцями" стежили радянські органи.
Серед опублікованих матеріалів є особисті листи Хвильового, зокрема від його матері. З листування видно, що мати письменника була у скрутному становищі, переживала голод.
Як відомо, 13 травня 1933 року Хвильовий застрелився у власній квартирі в Харкові. Тоді говорили, що такий його крок міг спричинити арешт Михайла Ялового, матеріальна скрута та жахливе становище українського села під час голодомору. Микола Хвильовий (Фітільов Микола Григорович) — народився 13 грудня 1893 року в селищі Тростянець на Сумщині.
Хвильовий народився 13 грудня 1893 року в селищі Тростянець на Сумщині. У 1916 році він повернувся з війни з більшовицькими поглядами, а в квітні 1919 року вступив у лави комуністів. У1921 році Хвильовий переїхав у Харків, де почав видавати свої твори.
Хвильовий був письменником-авангардистом та памфлетистом. Саме йому належать слова "Дайош Європу!", коли йшла дискусія про те, куди має рухатись відроджена культура України - в бік Москви чи Європи.
"Ви питаєте, яка Європа? Беріть, яку хочете: минулу чи сучасну, буржуазну чи пролетарську, вічну чи мінливу... Європа – це європейський інтелігент у найкращому розумінні цього слова. Це, коли хочете, знайомий нам чорнокнижник із Вюртенберга, що показав нам грандіозну цивілізацію і відкрив перед нами безмежні перспективи. Це доктор Фауст, коли розуміти його, як допитливий людський дух... Саме ця страшна сила і є згаданий нами тип, і є психологічна Європа, що на неї ми мусимо орієнтуватись. Саме вона виведе наше молоде мистецтво на великий і радісний тракт до світової мети", – писав Хвилоьовий.
Нагадаємо, у вересні український ПЕН уклав ТОП-100 знакових романів і повістей українською, до якого увійшли твори Хвильового.