Від заможних аристократок, які прагнули мати порцелянову шкіру та осину талію, до засмаглих модниць і моделей плюс сайз — мінливі тенденції в б’юті-індустрії супроводжують людство протягом всієї історії. Основними причинами завжди були соціальний розвиток, медичний прогрес і прагнення наслідувати знаменитостям епохи. А яка ситуація нині з аристократичною блідістю та смаглявістю?
Краса — страшна сила
Пропорційні риси обличчя та гладка світла шкіра були в пошані ще з часів Стародавньої Греції. Засмага асоціювалася зі злиднями й рабами, які цілими днями працювали під сонцем, тому представники патриціату старанно ховалися від його променів.
В Азії теж спочатку зловживали шкідливими речовинами, але пізніше навчилися безпечно вибілювати шкіру за допомогою перлової та рисової пудри.
Середньовічні порядки остаточно табуювали засмагу. Тепер вона не тільки свідчила про приналежність до бідного робітничого класу, а й стала небезпечною для життя жінок: під впливом сонця могли з’явитися родимки та веснянки, які вважали диявольськими мітками та клеймом відьми.
Індустріалізація та сонячні ванни
Мода на блідість почала спадати після промислової революції, коли британська урбанізація загнала робочих у шахти й фабрики. Через смог на вулицях люди намагалися вільний час проводити вдома та на сонці практично не бували. Засмага перестала вказувати на соціальний статус, але з’явилася інша проблема — у дітей і деяких дорослих розвинулася деформація кісток.
Наприкінці XIX століття лікар Т. Палм з’ясував, що сонячне світло позитивно впливає на кісткову тканину. У 1903 році лікар Н. Фінсен отримав Нобелівську премію за винахід оздоровчої світлотерапії. Для підтримання здоров’я багато людей почало частіше бувати на сонці, але засмагла шкіра все ще не вважалася гарною.
Смаглява шкіра — для модних і багатих
Початок 1920-х, Коко Шанель повернулася з курорту Французької Рив’єри з легкою засмагою та запустила тренд на золотистий відтінок шкіри серед представників богеми та просто заможних людей. Лазурний берег перетворився на популярне місце літнього відпочинку, а наявність засмаги — на ознаку статусу людини, яка могла собі дозволити дорогий вікенд на півдні Франції.
Незабаром журнал Vogue проголосив смагляву шкіру б’юті-культом, який підштовхнув світ до активного виробництва купальників, пляжного одягу та косметики для надання медового відтінку. Модельєр Жан Пату розробив першу олію для засмаги Huile De Chaldee. Потім L’Oreal випустив Ambre Solaire з УФ-фільтрами. Сьогодні в EVA представлені вдосконалені олії для засмаги.
У нульових на індустрію краси нахлинув бум соляріїв і автозасмаг. Ажіотаж спав швидко, коли безпека штучних інсоляцій піддалася сумніву. Пізніше вчені дерматологи заговорили про шкоду й природних сонячних променів.
Баланс засмаги та здоров’я шкіри
У наші дні чітких тенденцій щодо засмаги немає, і кожен сам вирішує, що йому підходить. Щоб зробити сонце другом, а не ворогом, забезпечте шкірі якісний захист від ультрафіолету, навіть якщо перебуваєте в тіні. У місті не нехтуйте кремами з SPF для обличчя. На пляжі дотримуйтесь помірності в прийнятті сонячних ванн і обирайте безпечний час: до 11:00 та після 16:00 години. І обов’язково зволожуйте обличчя та тіло після. На відміну від засмаги, доглянута й молода шкіра завжди залишається в тренді.