В Україні на коронавірус перехворіло 29% українців. 65% опитуваних не мали ковіду.
Про це свідчать дані всеукраїнського опитування громадської думки, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології.
З тих, хто хворів 17% робили тест, 12% – відчували симптоми, а тести робили 16,9%.
43% респондентів відповіли, що готові вакцинуватися від ковіду, а 53% – що не готові. “Порівняно з березнем, ставлення до вакцинації покращилося: кількість готових вакцинуватися збільшилася на 10 процентних пунктів (з 33% до 43%), а не готових – зменшилася на 9 процентних пунктів (з 62% до 52%)”, – йдеться у повідомленні КМІС.
Причиною відмови від щеплення у більшості є те, що вакцини ще не достатньо перевірені (40%), друга за популярністю відповідь – недовіра вакцинам, що зараз є в Україні (33%). 20% вважає, що наслідки від вакцини можуть бути гіршими, ніж від ковіду, а 17% не довіряють будь-якій вакцинації.
“Ми закінчили опитування 15 квітня. На 16 квітня за офіційною статистикою (я узяв дані університету Джонса Гопкінса) перехворіли на ковід 1 974 056, тобто приблизно 2 млн. людей. Якщо прийняти до уваги лише тих, хто робив тести, врахувати похибку і взяти нижню межу, то серед дорослого населення (18 років і старші) перехворіло 4,4 млн людей. Це означає, що в Україні хворих щонайменше вдвічі більше, ніж за офіційною статистикою”, – зазначив гендиректор КМІС Володимира Паніотто.
Він додав: “Якщо прийняти до уваги, що в 2 млн. офіційної статистики входять і люди у віці до 18 років, а також, що частина тих, хто вважає, що у них був ковід, але не робили тести, теж могли бути правими, то хворих у нас може бути і втричі більше, ніж за офіційною статистикою”.
На його думку, така ситуація не може бути пов’язано з нещирістю респондентів, адже вони не мають мотивації казати про позитивні результати тестів, якщо такого не було. “Я не знаю протоколів збору інформації про випадки ковіду, але, можливо, приватні клініки і комерційні центри тестування не завжди повідомляють про випадки ковіду і ці дані не потрапляють до централізованої системи”, – сказав Паніотто.
Ще одна, більш ймовірна, гіпотеза експерта – МОЗ вважає коректним діагноз лише за результатами ПЛР-тестів, а респонденти під тестами розуміють будь-які тести, наприклад, на антитіла і антиген.