За словами заступника Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Руслана Стрільця, українці мають сприймати реформи в екологічній сфері, як необхідні й важливі. Про це він заявив під час Презентації результатів соціологічного дослідження, проведеного Інститутом Горшеніна та Представництвом Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні, “Екологічні тренди в Україні: погляд громадян” 15 квітня.
“Усі реформи та політики можуть бути ефективними лише тоді, коли вони орієнтовані на основного стейкхолдера — громадян України. І важливо, щоб ці реформи сприймалися мешканцями країни, як необхідні та важливі. Для нас, як міністерства, дуже важливо постійно тримати руку на пульсі та оперувати даними соцдосліджень. Розуміти, як громадяни сприймають зміни, розуміти, де треба посилити просвітницьку, роз'яснювальну роботу. Сьогодні в Україні залишається багато проблемних питань, які потребують невідкладного реагування. Це і застаріла система управління відходами, яка призводить до того, що на місцях не організовано належний збір, а дуже велика кількість відходів потрапляє в навколишнє середовище. Однією з нагальних проблем є те, що люди досі спалюють сухе листя й траву, це щороку приводить до неконтрольованих масових пожеж", - підкреслив Руслан Стрілець.
"Також питанням залишається необхідність змін в системі контролю за промисловим забрудненням, тому що це якість повітря, якість водойм і взагалі життєздатність екосистем. Ми зараз працюємо над великою кількістю реформ. Це і реформа управління відходами, і інші реформи.Але без сприйняття громадами та людьми цих реформ вони можуть бути приречені на програш. Презентоване сьогодні дослідження дає нам можливість аналізувати, яке місце займають екологічні питання серед проблем, що виникають, які побоювання є в українців, які саме екологічні питання хвилюють найбільше. Чого саме громадяни очікують від держави та влади. І чи готові українці змінити власну усталену поведінку заради чистого довкілля”, - додав заступник міністра.
За словами директора Представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні Марселя Рьотіга, одним з висновків проведеного соціологічного дослідження стало те, що екологічна ситуація в нашій країні погіршується, і громадяни України це розуміють.
“Важливість тематики довкілля зростає — зараз Київ на 10-му місці у світі за рівнем забруднення повітря, а ще 30 хвилин тому він був шостим найзабрудненішим містом у світі. Тобто тема, яку ми сьогодні обговорюємо, стосується нашого повсякденного життя. І один з висновків дослідження, який ми отримали — те, що екологічна ситуація в нашій країні погіршується, і громадяни України це розуміють. Можливо, в Україні тема довкілля не є найпріоритетнішою політичною темою, але її важливість постійно зростає. І якщо подивитись на європейські тенденції, то тут Україна дійсно перебуває в тренді, оскільки, наприклад, в Німеччині партія зелених має велику електоральну підтримку і «зелені» теми стають ще більш важливими для громадян. Водночас, ми можемо бачити й деякі позитивні зрушення в Україні. Багато кроків робиться зі сторони уряду, зі сторони парламенту. Так саме можна говорити про великі зусилля неурядового сектору та громадських організацій у таких сферах, як забруднення річок, лісів та переробка сміття”, - сказав пан Рьотіг.
Повний звіт за результатами дослідження “Екологічні тренди в Україні: погляд громадян” дивіться за посиланням.
Дослідження “Екологічні тренди в Україні: погляд громадян” було проведено Інститутом Горшеніна спільно з Представництвом Фонду імені Фрідріха Еберта в Україні у листопаді-грудні 2020 року. У ході дослідження було проведено п'ять фокус-групових дискусій у центральному (м. Київ), західному (м. Львів), східному (м. Дніпро), Південному (м. Одеса) та північному (м. Чернігів) регіонах України, а також особисті інтерв'ю (face-to-face) відповідно до місць проживання респондентів. Усього було опитано 2000 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України (без урахування окупованих територій Донецької і Луганської областей, АР Крим, міста Севастополя) за квотами: регіон проживання, стать і вік респондентів. Похибка репрезентативності дослідження не перевищує +/- 2,2%.